В Україні хочуть створити крипторезерв. Що про це відомо?

Автор: Владислав Недашківський

Лише місяць тому Верховна Рада не змогла ухвалити законопроєкт щодо регуляції та оподаткування віртуальних активів в Україні – документ заблокували в Офісі президента. Проте це не завадило народним обранцям зареєструвати у Верховній Раді інший документ щодо крипти – про створення крипторезерву (№13356).

Планується, що ухвалення закону надасть Національному банку можливість формувати міжнародні резерви не лише в класичних формах, як іноземні валюти, золото, спеціальні права запозичення, а й у криптовалютах.

Попри попередні спроби окремих країн з порівняно невеликою економікою у світовому масштабі, цьогоріч локомотивом ідеї крипторезерву стали США. 6 березня президент Дональд Трамп підписав указ про створення стратегічного резерву біткоїнів (Strategic Bitcoin Reserve) і запасу цифрових активів, до якого увійдуть інші криптовалюти. На думку Трампа, крипторезерв має стати таким собі "цифровим Форт-Ноксом".

Девід Сакс – спецпредставник Білого дому з питань криптовалют заявив, що американський криптовалютний резерв формуватиметься з активів, конфіскованих під час кримінальних справ. Тобто уряд не купуватиме криптовалюту для наповнення резерву, тому проєкт "не коштуватиме платникам податків ні центу". Сакс оцінює запаси криптовалют, якими володіє Вашингтон, на рівні 200 тис. BTC. За нинішнім курсом – це понад $21 млрд.

В Україні теж є справи, пов’язані з конфіскацією віртуальних активів. Наприклад, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 27 листопада 2024 року визнав винним оперативника СБУ Сергія Щербаковського, який вимагав хабар у підприємця, що займався майнінгом криптовалют. Суд призначив обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на 10 років, а також конфіскував майно, включно з криптовалютою на суму понад $58 тис.

У травні цього року Печерський райсуд Києва дозволив передати в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) арештовану криптовалюту, яку слідство пов’язує з нелегальним онлайн-казино та відмиванням грошей через філію глобальної криптобіржі Binance. Це активи на десятки мільйонів доларів, що зберігались на акаунтах українця, пов’язаного з компанією Bull Gaming N.V. (Мальта, керує криптоказино rollbit.com). Облікові записи до того були арештовані ухвалою суду в 2024 році.

Одним словом, база для наповнення вітчизняного крипторезерву за американським зразком справді є.

"Провідні держави розглядають віртуальні активи як інструмент диверсифікації резервів, захисту від інфляції та економічної нестабільності", – ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту №13356.

Криптовалютний резерв імені Трампа

Тему криптовалюти Дональд Трамп використовував ще під час передвиборчої кампанії. Саме тоді він заявив про плани створення крипторезерву.

Так, відповідно до підписаного Трампом указу в березні цього року, США більше не продаватимуть конфісковані біткоїни й інші криптовалюти, зокрема, Ethereum, Solana, XRP, Cardano, як робили це раніше. Натомість усі конфісковані активи потраплятимуть до спеціального фонду на зберігання.

Американський президент звернув увагу на величезні збитки, яких зазнали США через розпродаж конфіскованої крипти. За його словами, за останні 10 років уряд продав близько 195 тис. BTC, отримавши за них лише $360 млн. Тобто середня вартість монети склала трохи більше $1,8 тис. За нинішнім курсом, за ці біткоїни можна було б отримати понад $20 млрд.

Загалом, указ Трампа передбачає трансфер наявних у держави біткоїнів на єдиний гаманець резерву, визначення відповідальних за функціонування резерву органів влади та загальної національної політики щодо резерву цифрових активів. Правові механізми крипторезерву мають регулюватися актом про застосування біткоїна як складової золотовалютного резерву США. Проєкт документу винесли на розгляд Сенату ще у 2024 році.

І хоча Девід Сакс наголошував, що проєкт не коштуватиме платникам податків ні центу, указ Трампа передбачає можливість придбання американським урядом криптовалют для наповнення резерву.

Експерти раніше пропонували своє бачення таких інвестицій. Наприклад, мільярдер і криптоентузіаст Майкл Сейлор казав, що уряд США має придбати від 5% до 25% усіх біткоїнів, яких наразі в обігу перебуває майже 19,88 млн з максимально можливих 21 млн монет.

На переконання Сейлора, отримані активи треба зберігати до 2045 року, коли їхня вартість зросте до $16-81 трлн. За нинішнього курсу для формування такого резерву треба було б витратити від $104,7 млрд до $520,7 млрд.

У 2024 році загальний рівень федеральних витрат США становив $1,6 трлн, $886 млрд з яких – оборонні витрати. Тим часом держборг Сполучених Штатів збільшився до $36,9 трлн. І, за словами міністра фінансів Скотта Бессента, США можуть зіткнутися з дефолтом вже у другій половині літа цього року. Тому навряд чи американські урядовці цілеспрямовано вкладатимуться в криптовалюту.

Варто нагадати, що ще у 2021 році Дональд Трамп вважав біткоїн шахрайством проти долара.

"Біткоїн нагадує шахрайство. Я здивувався, адже при нас він коштував по $6 тис. і менше. Мені це не подобається, позаяк це ще одна валюта, яка конкурує з доларом. Я хочу, щоб долар був світовою валютою", – говорив він у коментарі Fox Business, додавши тоді, що для США немає сенсу збирати всі біткоїни у світі, радше навпаки – подбати про статус долара через обмеження криптовалют.

До слова, сам Трамп з моменту вступу на президентську посаду непогано заробив на криптовалюті. Його мемкоїн $TRUMP, згідно з декларацією, приніс $320 млн комісійних. Хоча, як зауважувало Reuters, публічно невідомо, як ця сума була розподілена між організацією, контрольованою Трампом, та її партнерами.

Дональд Трамп, вважають експерти, може мати особисту зацікавленість у здорожчанні криптовалют. Ті ж обов’язково відреагують, якщо на ринку з’явиться потужний гравець в особі уряду США.

Штати хочуть свої резерви

Окрім федерального резерву криптовалют деякі американські штати просуваються на шляху створення власних резервів віртуальних активів.

6 травня Нью-Гемпшир став першим штатом, який дозволив створювати крипторезерв. Підписаний губернаторкою Келлі Ейотт закон надає казначейству право використати до 5% коштів для інвестицій у криптовалюти та дорогоцінні метали з капіталізацією не нижче $500 млн.

В Аризоні ухвалили аналогічний закон. Утім, він не передбачає можливості купівлі активів. До контрольованого казначейством штату фонду, крім закинутих монет, повинні включатися також кошти, отримані через еірдропи та стейкінг. Закон HB2749 класифікує цифрові активи закинутими, якщо їхній власник протягом трьох років не відповідає на запити.

Палата представників Техасу схвалила законопроєкт SB 21, який дозволяє штату інвестувати державні кошти в біткоїн. документ передбачає створення стратегічного резерву BTC. Туди можна додавати й інші активи – але лише за умови, що їхня ринкова капіталізація перевищує $500 млрд протягом щонайменше двох років.

Проте вистачає і скептиків. У штатах Оклахома, Монтана, Пенсільванія, Північна та Південна Дакота, а також Вайомінг, спроби створити стратегічний біткоін-резерв провалилися.

Флорида також приєдналася до списку американських штатів, які відхилили законопроєкти про створення біткоїн-резервів. Два законодавчі акти – HB 487 та SB 550, що пропонували виділити до 10% окремих державних фондів на інвестиції в біткоїн, були офіційно зняті з розгляду.

Штат Юта ухвалив закон про криптовалюти без положення щодо крипторезерву. Так, на фінальному етапі голосування Сенат штату виключив ключове положення законопроєкту HB230, яке й передбачало його створення.

Загалом з початку 2025 року принаймні в 25 штатах були представлені понад 45 законопроєктів щодо біткоїн-резервів.

Досвід Сальвадора

У вересні 2021-го Сальвадор став першою країною у світі, яка визнала біткоїн офіційним платіжним засобом. Це відкрило шлях для формування крипторезерву – уряд почав купувати біткоїн, накопичивши наразі понад 6 тис. BTC. Витратили на це близько $270 млн. Вартість монет за нинішнім курсом сягнула майже $646 млн.

У грудні 2024 року Сальвадор уклав угоду з Міжнародним валютним фондом про позику на $1,4 млрд. Однією з умов надання кредиту була відмова від статусу біткоїна як законного платіжного засобу та припинення накопичення криптовалюти.

Єдиною валютою Сальвадору з 2001 року є долар США. Тому рішення щодо легалізації біткоїна називали історичним.

Проте, попри угоду з МВФ, формування крипторезерву в Сальвадорі продовжується. 240 BTC уряд країни додав до свого гаманця з 19 грудня 2024 року, тобто після домовленості з МВФ, свідчать дані Біткоїн-офісу Сальвадора. Країна купує один BTC на день – це стратегія, яку запровадив президент Наїб Букеле у 2022 році.

За словами директора Департаменту Західної півкулі в МВФ Родріго Вальдеса, Сальвадор продовжує виконувати своє зобов’язання щодо ненакопичення біткоїнів усім фіскальним сектором.

"Гнучке тлумачення передбачає, що покупки можуть здійснюватися недержавними організаціями або через перекласифіковані активи, що дозволяє зберігати технічну відповідність", – пояснив міжурядовий радник з питань блокчейну Енді Ліан.

Водночас грошові криптоперекази до Сальвадору різко скоротилися у 2025 році. Згідно з даними Центрального резервного банку, перекази криптовалюти на сальвадорські гаманці впали на 44,5% протягом першого кварталу 2025-го порівняно з аналогічним періодом минулого року.

У першому кварталі 2025 року платежі криптовалютними переказами впали до $16 млн, що становить 0,52% від загального обсягу переказів, отриманих у країні. Це на $12,8 млн менше отриманих у першому кварталі 2024 року переказів, коли криптовалютні платежі становили 1,08% від загального обсягу транзакцій.

Загалом економіка Сальвадора значно залежить від грошових переказів, надісланих додому сальвадорцями, що живуть за кордоном. Таких нараховують приблизно два мільйони з населення країни у 6,5 млн. Щороку вони пересилають своїм сім’ям понад $4 млрд, що становить близько 20% ВВП країни.

Бідність проти біткоїна

Другою країною, яка визнала біткоїн офіційним платіжним засобом, у 2022 році стала Центральноафриканська Республіка. Криптовалюта мала доповнити місцевий франк. В адміністрації президента Фостен-Аршанжа Туадери стверджували, що це рішення покращить умови проживання громадян Центральної Африки.

Уже в 2023 році рішення щодо крипти скасували. Причинами стали високий рівень бідності, проблеми з наявністю інтернету в населення й обмежений доступ до електрики – 85% населення не мають до неї доступу.

Попри великі запаси золота та алмазів, Центральноафриканська Республіка є однією з найбідніших і найменш розвинених країн світу. Індекс економічної свободи Фонду "Спадщина" за 2022 рік визначає Центральноафриканську Республіку з ВВП у розмірі $2,4 млрд як "пригнічену" економіку. Не менше 80% з 5 млн мешканців країни живуть за межею бідності.

На початку 2025 року президент ЦАР Фостен-Аршанж Туадера оголосив про запуск мемкоїна Central African Republic Meme з тикером $CAR. Проте трейдери застерегли, що цей мемкоїн демонструє ознаки класичної схеми "pump-and-dump" – коли ціна різко зростає, а потім обвалюється.

Окрім того, країна готується запустити нову платформу, яка дозволить глобальним інвесторам купувати токенізовані земельні концесії за допомогою токену CAR на Solana.

Туадера стверджує, що земельні ділянки розчищені, зареєстровані, поділені на частини та сполучені дорогами, що робить їх готовими для сільського господарства або будівництва, проте не для видобутку – початкові пропозиції не включають такого права. Уряд ЦАР поки розробляє правову та технічну базу для токенізації природних ресурсів.

Наразі достеменно невідомо, чи включала Центральноафриканська Республіка до своїх резервів криптовалюту. Експерти не виключають цього, проте сумніваються, що її вдалося зберегти після скасування закону про визнання біткоїна офіційним платіжним засобом.

Не відповідають характеристикам надійного активу

Наприкінці 2024 року в Швейцарії виникла ініціатива законодавчо зобов’язати Швейцарський національний банк (SNB) зберігати частину резервів у біткоїнах. Проте вона провалилася.

Президент SNB Мартін Шлегель пояснив рішення не включати біткоїн до фінансового резерву тим, що криптовалюти не відповідають необхідним характеристикам надійного активу через високу волатильність, низьку ліквідність та проблеми з безпекою.

Від ідеї створення стратегічного крипторезерву відмовилась і Австралія. Влада країни натомість вирішила активно зайнятися розробкою регуляторної бази для криптовалют.

Можливість інвестувати в біткоїни розглядають у Національному банку Чехії. Його голова Алеш Міхл пропонує розмістити в криптовалюті до 5% від загальних резервів банку, що становлять 140 млрд євро. Водночас Міхл наголошує, що біткоїн є високоризикованим активом для професійних інвесторів, які усвідомлюють усі ризики.

Правління чеського центробанку схвалило його пропозицію проаналізувати варіанти інвестування в додаткові класи активів. І вже на підставі результатів аналізу буде ухвалене рішення про подальші дії.

Крипторезерв в Україні. Бути чи не бути?

Автори законопроєкту №13356 стверджують, що його метою є створення правових підстав для включення віртуальних активів до золотовалютних резервів України, що забезпечить стратегічні переваги:

• диверсифікація активів Національного банку України, що сприятиме підвищенню фінансової стабільності держави;
• захист резервів від інфляції та девальвації національної валюти;
• потенційне зменшення зовнішнього боргу України завдяки зростанню вартості віртуальних активів;
• врахування тенденцій світового фінансового ринку, що сприятиме покращенню інвестиційного клімату України;
• стимулювання інновацій і залучення інвестицій, що може стати позитивним сигналом для технологічних компаній та світових інвесторів, що Україна рухається в напрямі сучасних цифрових рішень;
• гармонізація підходів України до міжнародних та американських тенденцій, створюючи конкурентні умови для цифрової економіки й інтеграції до світових фінансових ринків.

Законопроєкт зокрема передбачає розширення шляхів поповнення золотовалютного резерву країни через купівлю віртуальних активів, отримання доходів у віртуальних активах, залучення Національним банком віртуальних активів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав й інших кредиторів.

"Ми даємо можливість Національному банку. Не говоримо, яку частину міжнародного резерву НБУ має перевести у віртуальні активи. Ми не змушуємо одразу перевести гроші в якусь конкретну криптовалюту. Ще раз: це про можливість, а не обов’язок держави, яку, ми вважаємо, треба дати в сучасному світі, коли криптовалюта стала звичною річчю", – пояснює перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.

Міжнародні резерви – високоліквідні активи Національного банку України в іноземній валюті та золоті, які використовуються для проведення валютних інтервенцій та забезпечення платежів органів державної влади. Резерви зберігаються в першокласних іноземних банках і надійних фінансових інструментах. Основні критерії при управлінні резервами в порядку пріоритетності: безпечність, ліквідність та дохідність, пояснюють в НБУ.

Нацбанк ще 2017 року разом з іншими фінансовими регуляторами випустив спільну заяву, в якій наголосив, що "складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом". У жовтні 2024-го голова НБУ Андрій Пишний заявив, що Національний банк України не розглядає криптовалюту як законний засіб платежу, проте працює над врегулюванням ринку віртуальних активів.

Цей ринок у нас досі не врегульований. Закон "Про віртуальні активи" ухвалений парламентом і підписаний президентом у лютому 2022 року так і не набув чинності, адже народні депутати не внесли відповідні правки в Податковий кодекс, зокрема через розв’язану Росією повномасштабну війну.

Допрацьований і схвалений Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради законопроєкт №10225-д так і не дійшов до сесійної зали. Документ заблокували в Офісі президента зокрема через розбіжності в питанні регулятора. Депутати наполягають, що ним має стати Національний банк, у Національній комісії з цінних паперів і фондового ринку вважають, що регулювання криптовалютного ринку України має здійснювати орган, відповідальний за ринки капіталу, тобто НКЦПФР.

Читайте також: Криптовалютні проєкти згортають свою діяльність в Україні. Чому так відбувається?

Ярослав Железняк каже, ці два законопроєкти – про регуляцію і оподаткування віртуальних активів та про крипторезерв – бажано ухвалювати одночасно.

"Але якщо раптом цього не станеться ми можемо рухатися й окремо, у нас усе є в Цивільному кодексі. Тому це не смертельно, якщо закон [про крипторезерв] буде ухвалений, а інший буде в процесі руху", – стверджує він.

Стаття 179-1 Цивільного кодексу визначає віртуальні активи цифровою річчю. Цифрова річ, відповідно до закону, – це благо, що створюється та існує виключно в цифровому середовищі та має майнову цінність.

У квітні цього року в АРМА відбулася фахова нарада з правоохоронцями щодо викликів, пов’язаних з управлінням арештованими віртуальними активами, зокрема – у контексті не набранням чинності закону, який мав урегулювати цю сферу.

"Питання управління арештованими активами, зокрема віртуальними, заблоковано протягом кількох років. У такій ситуації ми змушені працювати в межах чинного законодавства, зокрема користуючись нормами цивільного кодексу, статті 177, яка визнає такі активи об’єктами цивільних прав", – зазначила голова АРМА Олена Дума.

Вона додала, що злочинці дедалі частіше намагаються приховати свої активи в криптовалютах та інших віртуальних активах, вважаючи їх недосяжними для правоохоронців. Але спільне завдання агентства та правоохоронців – не просто арештувати ці цифрові активи.

"Ми маємо забезпечити, щоб ці ресурси – а йдеться про мільйони та навіть мільярди доларів – активно працювали на зміцнення економіки й обороноздатності України. Кожен арештований криптоактив – це потенційні кошти для підтримки наших захисників та відбудови інфраструктури", – наголосила Олена Дума.

У теорії такі активи й могли б стати основою для крипторезерву України. Проте наразі складно уявити, щоб Національний банк цілеспрямовано вкладався у крипту, враховуючи що він її навіть ніяк не визнає. Міжнародні резерви – не інвестиційний портфель, вони мають гарантувати стабільність. Тому центральні банки вкладаються в перевірені активи, насамперед золото.

Золото вже випередило євро як другий за величиною актив у резервах світових центральних банків. За даними Bloomberg, частка цього дорогоцінного металу у світових резервах за ринковими цінами досягла 20% на кінець 2024 року, випередивши євро на 16%. Американський долар продовжив стійке падіння, досягнувши 46% світових резервів.

Згідно з опитуванням, проведеного Всесвітньою радою із золота (World Gold Council, WGC), центральні банки по всьому світу очікують, що в найближчі п’ять років частка золота в їхніх міжнародних резервах тільки зростатиме, тоді як обсяг доларових активів навпаки зменшуватиметься.

Криптовалюти мають високу волатильність. Використовувати їх, як спекулятивний інструмент для отримання високих прибутків безумовно має сенс. Проте стабільність і криптовалюти – речі навряд чи сумісні.

"Будемо вести перемовини з Нацбанком і міжнародними партнерами, щоб переконати їх, що ця практика має існувати. І намагатимемося провести цей законопроєкт", – резюмує Ярослав Железняк.