Зміни до бюджету: Де уряд знайшов гроші на ЗСУ, більші зарплати для поліцейських і "кешбек" від Зеленського

Автор: Владислав Недашківський

25 червня Кабмін схвалив законопроєкт про внесення змін до держбюджету на 2025 рік. Його основна задекларована мета – необхідність збільшення військових видатків в умовах повномасштабної війни. Втім, разом зі збільшенням витрат на ЗСУ, додаткові кошти отримають і ті, хто не залучений до оборони держави безпосередньо. 

Це вже вп’яте від початку повномасштабної війни Кабмін переглядає видатки державного кошторису посеред бюджетного року. Минулоріч діру в 500 млрд грн вирішили покрити через підвищення податків для населення та бізнесу.

Чому потрібні додаткові кошти?

Підвищені податки залишилися і на цей рік, проте грошй знову не вистачає. Основна причина – зменшення обсягів військової допомоги від міжнародних партнерів. Тож частину озброєнь український уряд має закуповувати самостійно, "наближуючи" передбачене держбюджетом фінансування. Тобто, передбачені на рік кошти витрачають швидше, ніж планувалося. 

Так,за січень-травень видатки загального фонду державного бюджету на безпеку й оборону становили 984,1 млрд грн, сягнувши 64% від усіх видатків. Для порівняння, за аналогічний період минулого року вони становили 732,8 млрд гривень або 58,3% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль визнавав, що видатки на придбання зброї і боєприпасів для Збройних Сил України на початку року перевищили заплановані через зменшення обсягів військової допомоги від міжнародних партнерів, тому у другому півріччі для фінансування Сил оборони можуть знадобитися додаткові кошти.

Загалом у держбюджеті-2025 на фінансування сектору безпеки й оборони було передбачено 2,23 трлн грн – це 26,3% ВВП. Попередньо влада запевняла, що цих коштів мало б вистачити. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласої ("Слуга народу"), під час формування бюджету на 2025 рік на потреби оборони спрямували суму, яку визначило РНБО. А 2 жовтня 2024-го президент Володимир Зеленський навіть підписав відповідний указ №683/2024.

Проте вже навесні стало зрозуміло, що коштів не вистачає. 

На скільки уряд планує збільшити видатки держбюджету-2025?

Загалом схвалений Кабміном законопроєкт "Про внесення змін до державного бюджету на 2025 рік" передбачає збільшення видатків на 448,8 мільярда гривень.

Із них на безпеку і оборону пропонується додатково виділити 412,4 млрд грн, ці кошти розподілять наступним чином:

• Міноборони – 310,8 млрд грн;
• МВС – 84,1 млрд грн;
• ГУР Міноборони – 4,5 млрд грн;
• Мінстратегпром – 4,5 млрд грн;
• СБУ – 1,6 млрд грн;
• УДО – 0,5 млрд грн;
• Держспецзв’язок – 64,5 млн гривень.

Ще частину коштів пропонують спрямувати на фінансування програм, ніяк з обороною не пов'язаних.

Зокрема, додаткові 20 млрд грн передбачені для Резервного фонду Кабміну. У чинному держбюджеті для Резервного фонду було передбачено 29,6 млрд гривень. Ці кошти були зарезервовані на непередбачені та невідкладні видатки. Втім, левова частка цієї суми вже до літа була витрачена на ініційовані президентом Володимиром Зеленським популістичні програми – "Зимова підтримка" та "Національний кешбек".

Крім того, 6,3 млрд грн пропонується виділити Міністерству цифрової трансформації для розвитку оборонних інновацій. 6,1 млрд грн планують спрямувати Міністерству освіти та науки на безкоштовне харчування для учнів 5-11 класів у прифронтових регіонах (цим проєктом опікується дружина президента Олена Зеленська).

Ще 3,1 млрд грн пропонують виділити Міністерству охорони здоров'я для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкозахворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією. Втім, і громадські організації, і держпідприємство "Медичні закупівлі України" підтверджували, що лише на закуівлі ліків від раку у держбюджеті не вистачало значно більшої суми – 8 млрд грн.

Читайте також: В України критичний дефіцит ліків: онкологію за власний кошт лікують навіть військовослужбовці

Крім оборони: Куди ще підуть державні гроші?

"Багато чого зайвого заклали. Є прям дуже нахабні речі. Наприклад, хочуть дати можливість самостійно перекидати гроші на "безпеку та оборону" без Верховної Ради. Нагадаю, що під "безпекою та обороною" йдуть і всі правоохоронці", – коментує запропоновані урядом зміни до державного бюджету перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Серед іншого, запропоновані Кабміном зміни до держбюджету передбачають суттєве збільшення видатків на утримання Нацполіції.

Зокрема, у структурі МВС фінансування Національної поліції має зрости із 104,35 млрд грн до 118,08 млрд грн. У тому числі витрати на оплату праці збільшаться із 65,87 млрд грн до 75,73 млрд грн.

В уряді ці зміни поки що ніяк не коментують. Проте у березні цього року Верховна Рада ухвалила в першому читанні поданий ще в 2022-му законопроєкт №6506-1 про "осучаснення" розміру грошового забезпечення поліцейських.

Законопроєкт закріплює мінімальний, гарантований рівень посадового окладу поліцянта, як головну складову загального розміру грошового забезпечення. Відповідно до нього, посадовий оклад поліцейських не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 2025 рік – це 3028 грн. Отже, посадовий оклад поліцейського, в разі ухвалення законопроєкту, має бути не менше 30 280 грн.

У Мінфіні ще 2022 року вказували, що реалізація положень цього законопроєкту потребуватиме значних додаткових видатків з бюджету для Національної поліції України на виплату грошового забезпечення у збільшених розмірах. Крім того, підвищення окладів потребуватиме значних додаткових коштів з держбюджету для перерахунку пенсій раніше звільненим поліцейським, зауважували тоді в Міністерстві фінансів. Втім, ані тоді, ані зараз ґрунтовних фінансових розрахунків щодо цього немає. 

Всі гроші на дрони – для Міноборони. Борги часів Януковича і Китай

Серед інших чутливих моментів у проєкті закону про зміни до держбюджету йдеться про реструктуризацію кредиту Державної продовольчо-зернової корпорації України, залучений від Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію у 2012 році.

Кабінет міністрів попросить Верховну Раду надати йому право тимчасово зупинити платежі за цим кредитом, дата погашення якого припадає на 2030 рік. Це дозволить провести переговори з китайським банком про нові, більш сприятливі умови повернення боргу.

Ще одна новація, запропонована урядом – змінити підхід до розподілу надходжень від податку на доходи фізичних осіб, одержаного військовослужбовцями, поліцією й особами рядового та начальницького складу.

У листопаді 2023 року Верховна Рада вилучила цей так званий "військовий ПДФО" з місцевих бюджетів та передала його до державного бюджету в пропорції:

• 45% – Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на закупівлю дронів;
• 45% – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості на розгортання виробництва боєприпасів і зброї;
• 10% – військовим частинам пропорційно до сплаченого ПДФО.

Зараз Кабінет міністрів пропонує зберегти пропорцію, але з 1 серпня до 31 грудня зробити отримувачем грошей на дрони не Держспецзв’язку, а Міністерство оборони. Міноборони закуповує дрони через Агенцію оборонних закупівель. Ця структура забезпечує боєприпаси, БПЛА та техніку для потреб ЗСУ. Очолює її Арсен Жумаділов, давній знайомий міністра оборони Рустема Умєрова.

Читайте також: У Міноборони засекретили статистичні дані про ефективність закупівель дронів

Звідки візьмуть гроші?

У Міністерстві фінансів бачать чотири джерела наповнення додаткових бюджетних потреб:

1. Збільшення дохідної частини держбюджету, зокрема за рахунок перевиконання планових показників доходів на 147,5 млрд грн:

• ПДФО – 56 млрд грн;
• податок на прибуток підприємств – 23,8 млрд грн;
• кошти, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд грн;
• частина чистого прибутку та дивіденди – 15 млрд грн;
• акциз із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд грн;
• кошти, перераховані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд грн;
• збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд грн;
• адмінштрафи у сфері гарантування безпеки руху – 2,7 млрд грн;
• інші надходження – 8,9 млрд гривень

2.Економія видатків – 51,3 млрд грн;

3. Збільшення обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд грн;

4.Зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд грн.

"По більшості напрямків це буде нереально. Наприклад, по тютюну. Подякуйте президенту, який затягував підписання акцизного закону. Але хто ж там буде слухати в уряді", – коментує Ярослав Железняк.

Роксолана Підласа звертає увагу на результативність митниці та податкової служби, тобто певне перевиконання плану надходжень від початку року справді є.

"За п’ять місяців вони показали непоганий результат – сукупно перевищили планові надходження на 41 млрд грн. Усі перевиконання будуть використані на потреби оборони", – каже вона.

Водночас Железняк зауважує, що у запропонованих урядом змінах до держбюджету "немає ніякого нормального скорочення зайвих видатків".

"Марафон продовжують, купу різних інших речей продовжують, зарплати правоохоронцям тільки збільшують (навіть ДБР ще 60 млн накинули або ДАСУ 15 млн на ремонт). Там ще купу всього заклали. Якось не сходиться в мене реальність урядовців і та, яку ми бачимо по картах DeepState", – наголошує Железняк.

До речі, ще восени минулого року в уряді визнавали, що можливості для залучення коштів для фінансування дефіциту державного бюджету на внутрішньому ринку через розміщення облігацій внутрішньої держпозики майже вичерпалися. Поточного року Мінфін розраховував залучити "чистими" лише 17 млрд грн.

"У наступні роки ми маємо збалансувати внутрішні запозичення, щоби була можливість їх обслуговувати та погашати. Наші можливості на внутрішньому ринку вичерпні", – пояснював міністр фінансів Сергій Марченко ще у вересні торік.

Тому не зовсім зрозуміло, як саме уряд планує зараз залучити майже 185 млрд грн через розміщення ОВДП. Втім, співрозмовник української редакції Forbes із  фінансово-економічного блоку уряду припускав, що цьогоріч від ОВДП можна додатково залучити 150-200 млрд грн. І забезпечити цей ресурс можуть насамперед держбанки.

Коли ухвалять законопроєкт?

Проєкт закону щодо змін до державного бюджету має бути розглянутий і схвалений Верховною Радою в двох читаннях і підписаний президентом. Голова Бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа прогнозує, що всі процедури будуть завершені в середині серпня.

Проте її колега Ярослав Железняк не настільки оптимістичний. Зокрема через можливу відставку прем’єра та перезавантаження Кабміну.

"Коли звільняють премʼєра, то всі законопроєкти уряду відкликаються назад. Включно з цим. Тому, якщо Шмигаля звільняють зараз (а план саме такий), то і цей закон треба буде перевнести в Раду. А це тоді вже кінець липня-серпень. Якщо до кінця серпня не ухвалити зміни – будуть уже реально проблеми, хоча вони є і зараз", – резюмує Железняк.