Як Україна стала світовим лідером у виробництві та застосуванні дронів

Автор: Владислав Недашківський

Індустрія дронів

Розвиток безпілотних систем в Україні бере свій початок з вторгнення Росії до Криму, Донецької та Луганської областей у 2014 році. Спочатку призначені для аерофотозйомки дрони почали використовувати для розвідки.

Однак з ескалацією агресії стала очевидною потреба в сучасних технологіях, які можна було б використовувати для ефективного ураження противника.

Поки волонтери модифікували комерційні, переважно китайські дрони типу DJI Mavic, приватні українські компанії створювали власні моделі. Адже імпортувати безпілотники виявилося практично неможливо – іноземні виробники на той момент не хотіли продавати свої апарати для війни проти РФ.

Тоді біля витоків українського дронобудування стояли компанії DEVIRO ("Лелека-100"), Ukrspecsystems (PD-1, PD-2), Skyeton (Raybird-3) та "Атлон-Авіа" ("Фурія").

Після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року виробництво, розробка та застосування БпЛА в Україні зросли в рази. Індустрія дронів стала ключовим стовпом оборонного апарату країни. Саме безпілотники допомогли Україні "наростити м’язи" в умовах дефіциту західних боєприпасів та адаптуватися до змін на полі бою.

Український досвід став революційним. Нинішні оборонні стратегії провідних країн світу, наприклад США, нашвидкоруч переписують з урахуванням можливостей, які відкривають безпілотні системи.

Якщо до повномасштабної війни в Україні було сім вітчизняних виробників, то вже зараз в країні працює понад 500 компаній, які займаються виробництвом дронів, понад 240 розробок кодифіковані, каже перший віцепрем’єр-міністр - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Сьогодні Україна виробляє наземні, морські та повітряні дрони, включаючи FPV, бомбардувальники, перехоплювачі, камікадзе, розвідувальні та далекобійні дрони глибокого удару.

Україна стала піонером у розробці та застосуванні морських безекіпажних апаратів (БЕК). Наприклад, дрони Magura та Sea Baby використовувалися для атак на російські кораблі й інфраструктуру в Чорному морі. Унікальним досягненням стало ураження російського вертольота Мі-8 морським дроном з ракетою Р-73 у 2024 році.

На початку повномасштабної війни, в липні 2022-го, уряд запустив стратегію "Армія дронів", а у 2023 році – платформу Brave1 для підтримки військових інновацій. За час її роботи було надано близько 500 грантів на суму 1,3 млрд грн. Програма має підтримку з держбюджету, проте індустрія все ще критично потребує додаткового фінансування.

На початок 2025-го, за словами ексміністра оборони Рустема Умєрова, Україна стала найбільшим у світі виробником тактичних і далекобійних безпілотних апаратів. Минулоріч 96% серед усіх БпЛА для Сил оборони були виготовлені вітчизняними виробниками.

Зростання інвестицій, вдосконалення ланцюгів постачання та ефективніші технологічні процеси збільшили потужності з виробництва тільки FPV-дронів з 20 тис. у 2024 році до 200 тис. на місяць у 2025-му. За словами президента України Володимира Зеленського, Україна здатна виробляти не менше 4 млн дронів щорічно.

Утім, минулоріч українські виробники дронів працювали лише на 37% від потужностей – урядових замовлень недостатньо через брак фінансування. Це питання міг би вирішити експорт озброєнь, але він заборонений з 2022 року.

Читайте також: Build with Ukraine: Як анонсована Зеленським програма вплине на український ОПК?

І, за словами міністра оборони Дениса Шмигаля, уряд поки не планує скасовувати цю заборону, навіть попри брак грошей у державі. Адже перед тим як щось експортувати, стверджує він, необхідно насамперед забезпечити потреби Сил оборони України на 100%.

Проте навіть у таких умовах індустрія дронів продовжує розвиватися, а разом з нею розвиваються і потужності для виробництва компонентів, від яких безпілотники залежать. Наприклад, Vyriy Drone закуповують 70% компонентів для своїх апаратів на внутрішньому ринку. А в березні 2025-го компанія оголосила про випуск першої партії з 1 тис. дронів, повністю виготовлених з основних компонентів вітчизняного виробництва.

"Світовий ОПК рухається в бік усього безпілотного. Це одна з основних тенденцій. Відповідно, найбільшу актуальність бачимо в питаннях управління цими безпілотниками, зокрема технологіях управління "роями" дронів і, безумовно, протидії цим системам. Друга тенденція є наслідком першої – дуже швидко збільшується кількість виробників озброєння та боєприпасів для дронів. І Україна в цьому процесі на передовій", – каже директор Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Гончаров.

Класифікація дронів та їх використання

Якщо говорити про БпЛА у військовій сфері, їх можна умовно поділити на три класи за рівнями застосування – тактичні, оперативні та стратегічні. Різниця між ними полягає в дальності польоту, можливостях спостереження та ураження.

Так, на тактичному рівні дрони використовуються для розвідки, спостереження, корегування вогню артилерії, а також для ураження цілей на полі бою. До таких можна віднести розвідників "Лелека-100", "Фурія". Їхній бойовий радіус – до 75 км.

На оперативному рівні дрони використовуються для забезпечення координації дій між різними підрозділами, розвідки на глибину оборони противника, а також для нанесення ударів по важливих об’єктах.

Часто використовуються бензинові дрони-розвідники, що мають можливість перебувати в повітрі 10 і більше годин, такі як PD-2, Raybird-3 та нові електричні моделі Shark-M та Лелека-100М2 зі збільшеними запасом часу в повітрі.

На стратегічному рівні дрони використовуються для збору розвідувальної інформації на великих територіях, оцінки обстановки та нанесення ударів по стратегічно важливих об’єктах, таких як позиції ворожої ППО або ракетних військ.

Найвідомішим для українців стратегічним дроном є турецький Bayraktar TB2, що став символом боротьби з російськими окупантами в 2022 році. Проте Україна вже має свої аналоги. Наприклад, комплекс "Горлиця" (АН-БК-1), який завод "Антонов" почав розробляти ще до початку великої війни, або ж дрон "Лютий" (Ан-196), що вже став легендарним. Саме такі дрони у березні 2024 року атакували авіабазу Енгельс у Саратовській області. Заявлена виробником дальність польоту дрону-камікадзе "Лютий" – 1000 км.

Безумовно, не останню роль у питанні використання безпілотників відіграє творчий підхід. Згадати хоча б операцію "Павутина", завершальний етап якої СБУ провела 1 червня 2025 року, уразивши стратегічну авіацію РФ в глибокому тилу. Наприклад, авіабаза "Біла" – це 4400 км від кордону з Україною.

Тоді основними засобами ураження стали FPV-дрони. Понад 100 безпілотників віддалено запустили з вантажівок, що під’їхали до аеродромів. За даними СБУ, внаслідок спецоперації вдалося пошкодити 41 літак, що оцінювалося як знищення 34% стратегічної авіації РФ.

Безпілотна "кілзона"

Масове використання безпілотників різного рівня забезпечує на фронті так звану "кілзону" – зону майже повного ураження всіх цілей, яка на четвертий рік повномасштабної війни значно розширилася. Якщо раніше вона становила від 500 м до 2 км, то зараз уже йдеться про 5 км, а на окремих ділянках фронту – до 7-10 км.

Зараз війна більше нагадує дистанційне далекобійне протистояння, а не бій піхоти чи бронетехніки. Ті ж FPV-дрони зараз шукають і знищують цілі ще до того, як вони встигають дістатись точки призначення.

Проблеми з логістикою у ворога через "кілзону" настільки серйозні, що росіяни почали масово впроваджувати використання в’ючних тварин для доставки вантажів.

Утім, окупанти також активно нарощують свої безпілотні спроможності, частково копіюючи тактику українських військових, що створює аналогічні проблеми для наших бійців. Відомі випадки, коли українським військовим доводиться долати по 20 км пішки, щоб зайти на позицію.

"Зараз на броньованій техніці чи на пікапі ви не під’їдете до лінії зіткнення ближче, ніж на кілометрів 10. Це мінімум. Хіба в випадках евакуації. А так це недоцільно і дуже ризиковано під'їжджати на ближчу відстань", – розповідав в ефірі Radio NV командир батальйону безпілотних систем бригади "Азов" з позивним Будь.

Активний розвиток нечутливих до засобів РЕБ дронів на оптоволокні лише погіршує ситуацію. Росіяни вже налагодили масове використання оптоволоконних дронів із дальністю польоту близько 20 км, в українській армії ця технологія також активно впроваджується, але повільніше.

Експерти припускають, що в середньостроковій перспективі дальність ураження у 50-60 км перестане бути чимось надзвичайним. Цьому зокрема сприятиме швидкий розвиток дронів/аеростатів-ретрансляторів, недорогих FPV-дронів літакового типу, систем оптичної навігації та самонаведення.

"Раніше ми думали що сіра зона буде 10-20 кілометрів. Ми помилялись. Сіра, зона в майбутньому може збільшуватись до 40-50 кілометрів. Дронів буде все більше, літати вони будуть все далі", – каже командир взводу ударних безпілотників 109-ї бригади ТРО Єгор Фірсов.

Якщо казати про ураження цілей на оперативній глибині фронту, постає питання потреби критично важливих мідл-страйків. Ці типи дронів відрізняються від будь-яких інших безпілотних ударних систем насамперед тим, що наносять ураження з ювелірною точністю по засобах РЕБ, ППО, артилерійських установках тощо, що раніше виконували реактивні системи залпового вогню західного озброєння.

Таких ракет ЗСУ не вистачає, і коштують вони не дешево. Замінити дорогі ракети можна та й потрібно дронами. Ось тут в авангард виходять українські технології та наше бажання перемоги. Деякі українські компанії вже виробляють свої мідл-страйки, такі як "Булава", RAM-2, та мають успішне застосування.

Президент України Володимир Зеленський ініціював проєкт "Лінія дронів" покликаний масштабувати найефективніші безпілотні системи українського війська, допомагаючи нашим захисникам виконувати найскладніші завдання. Задача мінімум – повністю зупинити просування ворога, зокрема сформувавши "кілзону" глибиною принаймні 10-15 км, а також виявляти та знищувати цілі ще до того, як вони наблизяться до наших позицій.

Експерти передбачають, що підрозділи "Лінії дронів" найімовірніше не розпорошуватимуть по всіх 1200 км активного фронту, а концентровано поставлять їх на найтяжчі напрямки.

Проте дрони мають свої недоліки. Вони насамперед не всеосяжні, а також не дають настільки швидку реакцію на ураження цілі, як артилерія. Також свою роль грають засоби радіоелектронної боротьби.

Співрозмовники Цензор.НЕТ, обізнані із ситуацією, розповіли, що ворог уже почав використовувати нову тактику в штурмах, і це може вплинути на всю архітектуру оборони дронами. Тобто росіяни шукають рішення, як протидіяти нашим безпілотним системам, зокрема полюючи не тільки на екіпажі, а й на самі дрони. І хоча темпи збиття росіянами українських безпілотників усе ще не порівнювані з кількістю, яку збивають українські війська, однак така практика найімовірніше буде тільки ширитися, припускають експерти.

Ситуація на фронті вирішується тижнями, а не роками, тому вдосконалювати методи протидії окупантам потрібно вже зараз, не чекаючи, коли противник підлаштується під нинішні реалії. І тут потрібна синергія між державою та виробниками безпілотників.