Build with Ukraine: Як анонсована Зеленським програма вплине на український ОПК?
Індустрія дронів
Програма Build with Ukraine передбачає експорт українських військових технологій і відкриття виробничих ліній за кордоном. Насамперед ідеться про виробництво дронів різних типів, ракет та артилерії на території країн-партнерів, які вже фінансують оборонне виробництво або планують це робити. Серед лідерів – Данія, Норвегія, Німеччина, Велика Британія та Литва.
Вперше про цю програму президент України Володимир Зеленський заявив ще в червні. За його словами, перші угоди у межах програми мають підписати вже влітку.
Крім того, передбачається запровадження пільг для підприємств оборонно-промислового комплексу в Україні. Ця ініціатива отримала назву Defence City. 16 липня народні депутати підтримали відповідні законопроєкти у першому читанні.
БізнесЦензор дізнався, як просувається втілення програми Build with Ukraine, а також, що про цю програму думають вітчизняні виробники озброєнь.
Фінансування виробництва та посилення дипломатичних позицій
"Цей рік багато хто з українських зброярів зустрічав з "холодком по спині". Не було чіткої визначеності щодо державних замовлень на наступні 12 місяців. Нова геополітична турбулентність ставила під удар обороноздатність всієї країни", – розповіли БізнесЦензору в компанії DEVIRO, яка розробляє, проєктує і виготовляє безпілотні літальні апарати та супутнє програмне забезпечення з 2014 року.
Дійсно, потенціал вітчизняного оборонно-промислового комплексу величезний. Втім, Україні бракує коштів, щоб законтрактувати всю продукцію. Своєю чергою, це гальмує розвиток галузі, адже з початком повномасштабного вторгнення Росії українські зброярі не можуть експортувати озброєння за кордон.
Цьогоріч у державному бюджеті на виробництво та закупівлю зброї передбачили рекордну суму – 739 млрд грн (близько $17,6 млрд). Водночас, за словами Володимира Зеленського, цього року на фінансування українського ОПК знайшли $43 мільярди. Щоправда він не уточнив, чи ця сума враховує кошти з українського бюджету, чи тільки допомогу від країн-партнерів. Також не відомо, чи це фактично виділені кошти, чи частина з них – це зобов’язання, а також чи будуть всі ці кошти отримані у 2025 році, чи йдеться про довгострокове фінансування.
Раніше Міністерство стратегічних галузей промисловості, яке після урядової реформи приєднали до Міноборони, оцінювало потенціал вітчизняного ОПК в $35 млрд на рік.
Читайте також: Як Україна готується до експорту озброєнь і що це їй дасть
"Build with Ukraine – це закономірний результат пошуку державою відповідей на ті питання, що турбували виробників української зброї останні три роки. Це непрості питання безпеки підприємств, експорту технологій і найголовніше – замовлень та фінансування виробництв. Це вже не пусті слова, а реальні угоди на виробництво. Сподіваємось, що найближчим часом побачимо більше практичних кроків у цьому напрямку. Ми ж будемо продовжувати робити свою справу ще краще – вдосконалювати нашу зброю, робити її ще більш ефективною", – кажуть у компанії DEVIRO.
Водночас в Українській Раді Зброярів зауважують, що в умовах обмеженого фінансування українські виробники просять дозволити експортувати озброєння, яке не контрактує держава. Це дозволить залучити кошти на розвиток і масштабування виробництва в самій Україні. Про те, що влада вивчає можливість скасувати заборону на експорт озброєнь з певними обмеженнями говорив і президент Володимир Зеленський.
Навіть часткове відкриття експорту дасть можливість українським виробникам задуматися про нові потенційні бізнес-моделі, кажуть в Українській Раді Зброярів. У тому числі про створення різного роду версій товарів подвійного призначення з рятувальним чи іншим не військовим функціоналом: виторг від продажу такої продукції за кордон допоміг би розвивати виробництво зброї в Україні.
Водночас питання експорту озброєнь надзвичайно важливе для України не тільки з фінансової точки зору, звертає увагу виконавча директорка Технологічних Сил України Катерина Михалко.
"Це ще й міжнародне партнерство, обмін технологіями, посилення дипломатичних позицій України. Також це потенційне заведення технологій всередину України та їхня локалізація. Тому експорт – дуже важливе питання і, власне, наступним кроком для нашої індустрії може стати сильна міжнародна співпраця із західним світом", – пояснила вона.
Важливо, щоб програма не перетворилася на формальність
Програма Build with Ukraine – це перший крок до спільного виробництва озброєнь з партнерами із країн ЄС і НАТО. Як пояснили в Українській Раді Зброярів, модель передбачає складання за кордоном і передачу половини виготовлених виробів Україні. Таким чином, ми отримуємо підтримку для ЗСУ та вихід на міжнародні ринки. Ключовий ефект програми – інтеграція України в індустріальну та юридичну систему ЄС. Але важливо, щоб програма запрацювала.
"Більшість виробників чули про угоду лише з новин, але поки не мають жодної конкретики щодо її реалізації, умов участі чи алгоритму дій. Ідея загалом викликає інтерес і підтримку, особливо якщо вона відкриє нові експортні можливості для українських дронів та налагодить співпрацю з американськими партнерами.
Однак для переходу до практичної роботи потрібна чітка презентація програми, відповіді на ключові питання (моделі, фінансування, виробництво, контроль експорту тощо) і тестування зразків. Усі охоче готові долучитись, якщо процес буде зрозумілим і прозорим", – каже виконавчий директор Української Ради Зброярів Ігор Федірко.
Він нагадав, що перші подібні угоди вже підписані, зокрема з Данією, яка виділила 1,26 млрд євро на закупівлю українських дронів і ракет, у тому числі у форматі спільного виробництва в Україні. Також тривають переговори з країнами Балтії, нордичними партнерами, Великою Британією та Німеччиною.
"Для українських виробників, це – про масштабування найкращих зразків озброєння та гарантії стабільного виробництва. Ми не передаємо інтелектуальну власність, ми зберігаємо її в Україні та убезпечуємо – новими потужностями, юридичними гарантіями та підтримкою партнерів. Водночас важливо чесно говорити: серед виробників є багато запитань щодо реалізації цієї програми. Не всі компанії мають змогу фізично перенести частину виробництва за кордон, і далеко не кожен виробник БпЛА розуміє, як саме працює Build with Ukraine", – зазначив Ігор Федірко.
Він додав, що Українська Рада Зброярів працює над забезпеченням чіткої комунікації і готова допомагати українським компаніям, які хочуть увійти в цю модель.
"Для нас важливо, щоб програма не перетворилася на формальність, а справді відкривала двері для серійного міжнародного виробництва", – наголошує Федірко.
У виробників залишаються питання
Build with Ukraine – це комплексна програма підтримки та сприяння українським виробникам, яка має на меті втричі збільшити виробництво та зробити Україну одним з топ-5 експортерів зброї.
"Власне, коли ми говоримо про Build with Ukraine то для виробників – це якраз таки шанс на втілення в тому чи іншому форматі їхнього наболілого прагнення до експорту. Так, за нашими даними, понад 94% зброярів вже прагнуть здійснювати експорт, закритість експорту – одна з основних причин, через які виробники розглядають варіанти релокації за кордон, або ж утримуються від залучення інвестицій", – каже виконавчий директор Української Ради Зброярів Ігор Федірко.
Одак є питання, яке вже викликає дискусії серед виробників, – інтелектуальна власність. Наприклад, раніше The Telegraph писав, що недобросовісні європейські виробники безпілотників намагаються вкрасти секрети українських фірм.
"Вирішується це тим, що за межами України відбуватиметься лише фінальна збірка, без експорту ключових технологій і програмного забезпечення. Така модель балансує економічну вигоду від локалізації виробництва з контролем над інтелектуальною власністю. Це критично для збереження конкурентних переваг українських компаній", – пояснює Ігор Федірко.
Водночас, за його словами, сам механізм програми викликає низку сумнівів і переживань серед вітчизняних зброярів. Ключове з яких – навіщо локалізація за кордоном, якщо основне завдання експорту завантажити вже наявні потужності на території України?
Допомогти розвивати виробництво в Україні має запровадження спеціального правового режиму Defence City. Серед іншого передбачається:
- запровадження Переліку підприємств ОПК (резидентів Defence City), який формуватиме та вестиме Міністерство оборони, причому сам список матиме особливий порядок захищеності;
- податкові пільги до 1 січня 2036 року: звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, від земельного податку, від податку на нерухомість, від екологічного податку;
- зберігаються чинні податкові преференції для підприємств ОПК: пільги з ПДВ, прискорена амортизація, переваги для релокованих підприємств та їхніх працівників;
- додаткові інструменти підтримки: спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій, підтримка у процесі релокації.
Ці норми передбачені в пакеті документів (№13420, №13421, №13422), який у першому читанні вже підтримали народні депутати.
Втім, у Технологічних Силах України вказують на необхідність доопрацювання ухвалених законопроєктів. За словами Катерини Михалко, всі профільні спілки наразі подають свої рекомендації, готуючись до другого читання, яке, як очікується, може відбутися до кінця серпня.
Серед головних проблемних точок законодавчого пакету виконавча директорка Технологічних Сил України виділяє вимоги до підприємств.
"Наприклад, наразі не можна поєднувати податкові режими Defence City та "Дія.City". Ми від себе подаємо пропозицію, щоб усе-таки їх можна було поєднувати. Також у законопроєктах ідеться про те, що підприємство має релокуватися в спеціально визначену безпечну зону. Хотілося б, щоб у підприємств у цьому плані було більше свободи, і можна було б розміщуватися там, де це найбільш доцільно для бізнесу, а не лише на виділених територіях.
Також є вимога, що 90% прибутку компанії має бути безпосередньо від оборонних контрактів. Ми вбачаємо, що все ж таки цей відсоток має бути меншим. Оскільки, якщо почнуть укладатися і міжнародні угоди, тоді постає питання, чи будуть міжнародні угоди також входити в ці 90%", – пояснює Катерина Михалко.
Український ОПК ще здивує світ
Український оборонно-промисловий комплекс готує нові розробки, які здивують світ, імовірно, восени 2025 року, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він додав, що українська сторона відкрита до нових партнерств, а також очікує на нову "мегаугоду" зі Сполученими Штатами.
"Це коли українські дрони будуть продаватися в США, а Україна купуватиме найновіше озброєння від Сполучених Штатів", – пояснив Стефанчук.
Цю "мегаугоду" зі США раніше анонсував президент Володимир Зеленський.
"Народ Америки потребує цих технологій, і ви повинні мати їх у своєму арсеналі", – заявив він в інтерв'ю американському виданню The New York Post.
За словами виконавчого директора Української Ради Зброярів Ігоря Федірка, це стратегічно важлива ініціатива.
"Україна пропонує технології, перевірені в бойових умовах, а міжнародні партнери отримають доступ до масштабного виробництва, яке вже зараз сягає 5 млн дронів на рік. Така угода стане сигналом про перехід від допомоги до повноцінного стратегічного партнерства", – каже він.
Крім випробуваних на практиці технологій, Україна може запропонувати і досвід використання дронів, додає виконавча директорка Технологічних Сил України Катерина Михалко.
"У партнерстві з американськими компаніями, та маючи доступ до бюджету Сполучених Штатів, можна зробити дуже вагомі речі в індустрії дронів. Ми бачимо, що американські підприємства активно зацікавлені співпрацею, їхні делегації з початком повномасштабної війни приїжджають в Україну, ведуть бізнес-перемовини. Це показник, що партнерство між приватними індустріями продовжується. І якщо зараз це ще й буде супроводжуватися міжурядовою угодою – це точно гарний знак", – додає вона.
