Нестача фахівців б’є по обороноздатності країни. Що робити?

Автор: 

Індустрія дронів

Україна потерпає від браку кадрів. Нестача фахівців відчувається всюди – як на фронті, так і в тилу. Насамперед страждають від цього підприємства оборонного комплексу. Потрібні спеціалісти або вже працюють, або мобілізовані, або виїхали за кордон. Утім, проблема комплексна і з’явилася вона не вчора. Велика війна просто возвела її в абсолют.

освіта,профтех

Вступна кампанія 2025 року вчергове проілюструвала невтішну статистику: абітурієнти практично не вступають на інженерні (G) та природничі (E) спеціальності – конкурс по цих напрямках відсутній попри те, що держава значно збільшила кількість бюджетних місць.

"В інженерії дуже не вистачає людей. Це високооплачувана робота в хороших компаніях, переважно в оборонці. Критично важливі люди для перемоги України. Вступити туди значно легше, ніж на економічні спеціальності, де цьогоріч 31 заява на місце, а пробитися простіше та перспектив більше", – коментує член комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук.

За словами виконавчого директора Української Ради Зброярів Ігоря Федірка, тільки в Києві в одній із великих оборонних компаній відкрито наразі понад 700 вакансій. "Де взяти таку кількість фахівців на ринку, я уяви не маю", – наголошує він.

Причому працюють на оборонку навіть студенти профільних вишів, як, наприклад, КАІ, ХАІ, КПІ, Львівської політехніки. Технічні інститути вже вибрані. "Хтось підробляє на технічній спеціальності в якомусь або дроновому, або технологічному бізнесі саме в оборонці", – каже Федірко.

Залучення студентів до виробництв попри відсутність у них практичного досвіду та ґрунтовних знань має і свої переваги. До 25 років немає призову, тож компаніям не потрібно переживати щодо бронювання й інших пов’язаних процесів.

"Можна вкладатися в довгу в такого робітника. Він може припускатися помилок, але з нього можна зробити кваліфікованого фахівця, і він залишиться на підприємстві", – переконаний Ігор Федірко.

Але співпрацювати зі студентами готові не всі. Наприклад, у виробника дронів "Дикі шершні" кажуть, що студенти мають обмежений час на роботу, тому щоб закривати повний цикл виробництва, потрібно найняти втричі більше людей. А їх і так не вистачає.

Бізнес Цензор розбирався, чому виник дефіцит кадрів в ОПК, де компанії шукають потрібних спеціалістів, і як побороти кризу.

Цей матеріал опублікований у межах спецпроєкту "Індустрія дронів" на Цензор.НЕТ. Редакція готова до співпраці з виробниками й операторами безпілотних апаратів. Якщо вам є, що розповісти, пишіть на пошту [email protected]

Система освіти не відповідає потребам

Виконувачка обов’язків ректора державного університету "Київський авіаційний інститут" Ксенія Семенова бачить дві головні причини, чому абітурієнти сьогодні не йдуть на інженерні спеціальності.

"Перша – фізику та математику дуже погано викладають в школі. Випускники шкіл невпевнено себе почувають у цих предметах і бояться, що фізики й математики буде багато далі в вищій освіті, тому обирають освітні програми, де менше цих предметів. І друга причина – широкий загал не розуміє, що на інженерні професії є дуже великий попит, і що там великі зарплати", – каже вона.

За словами технічного директора компанії-виробника безпілотників DEVIRO Дениса Чумаченка, у суспільстві ще з радянських часів існує стале переконання, що інженери – це бідні люди, вміння яких у сучасному світі нікому не потрібні.

"Здобувши незалежність, нашій країні були потрібні юристи, економісти та маркетологи більше, ніж інженери та технологи. Не було прибутково вкладатись в розробки й ідеї вітчизняних спеціалістів, нам постійно казали що західні технології більш сучасні та надійні. Усе це призвело до занепаду вітчизняної наукової школи на десятиліття", – коментує він.

Чумаченко ставить просте запитання, яке багато чого пояснює, – коли шкільні вчителі тієї ж фізики змінювались останній раз?

"Мабуть, 10 років тому, не менше. А викладачі вищих навчальних закладів – 15 років і більше. Це ще одна глобальна проблема: у вишах навчають тому, що знають та вміють самі викладачі, а не тому, що потрібно, наприклад, індустрії дронів зараз. Необхідно формувати нові державні замовлення на спеціалістів, враховуючи реалії, нам потрібно інженерів та IT-спеціалістів більше, ніж будь-коли. Міністерство освіти має зближувати позиції між освітянами та компаніями ОПК у побудові нової навчальної програми. Простими словами: сьогодні потрібно більше навчати тим спеціальностям, які потрібні будуть для оборони країни завтра", – каже Денис Чумаченко.

Доктор технічних наук, професор, співзасновник і голова правління Громадської спілки "Науковий кластер "Наукові парки" Віталій Зайцев висловлює схожу думку:

"Для інженерних спеціальностей потрібні знання не з історії України, української мови, літератури. Потрібні знання з математики, з фізики, з точних наук. А у нас навіть креслення немає в школі, тоді як за кордоном, наприклад, в Австрії, діти вивчають 3D-моделювання".

Через відсутність зацікавлення в точних і природничих науках, абітурієнти й уникають їх. Це ж призовдить до зменшення навантаження на викладачів вищих навчальних закладів і, як наслідок, скорочення викладацького штату. Іншими словами, немає кого та немає кому вчити. Ба більше, немає на чому вчити – бракує якісних підручників українською, обладнання.

"У нас відсутня державна програма, яка б стосувалася промоції інженерних спеціальностей", – наголошує Віталій Зайцев.

Ксенія Семенова додає, що в суспільстві відсутнє розуміння потрібності та важливості інженерних спеціальностей.

"Час від часу в соцмережах я зустрічаю думку, що після закінчення війни, у перспективі чотирьох років, незрозуміло, що буде з попитом на інженерів, бо оборонний сектор згорнеться. Проте очевидно він тільки зростатиме, хоча б тому, що буде відкритий експорт озброєнь. Та й по війні будуть відкриті кордони, і наші інженери стануть доступними для світового ринку праці – всі великі країни-виробники зброї будуть доступні для роботи", – пояснює вона.

Читайте також: Експортувати не можна затримувати. Кома українського ОПК

Попри спад попиту на IT-ринку, абітурієнти продовжують масово йти в галузь. Наприклад, цьогоріч на комп’ютерні науки (F) шість заяв на одне місце. Віталій Зайцев пояснює це зокрема промоцією.

"Якщо діти з кожної праски чують, що IT – це круто, то вони туди й ідуть. Хоча здебільшого IT – це не інженерія. Ви багато чули, щоб з кожної праски кричали, скажімо, машинобудівні підприємства, що їм потрібні люди? Зараз вони тільки починають", – каже професор.

За його словами, потрібно створювати державні програми підтримки інженерної освіти та профорієнтації, яка би починалася не у випускних класах, а заздалегідь.

"Не може університет одноосібно це зробити. Не може без роботодавців, без залучення шкіл, без державної політики. Поки цього не буде, у нас буде жах. І зараз ми маємо те, що маємо", – акцентує Віталій Зайцев.

Чи готові підприємства вкладатися в кадри?

Те, що студентів вишів залучають до виробництв, вважає Ксенія Семенова, – це не завжди в плюс.

"Крім низькокваліфікованих кадрів – просто сидіти щось паяти, яких можна набрати із людей без вищої освіти, є запит на висококваліфіковані кадри, тобто на людей, які мають фундаментальну освіту з фізики, математики, міцності матеріалів, аеродинаміки, фізики високочастотних сигналів тощо", – каже вона.

За словами Семенової, компанії часто не готові вкладати довгостроково в кадри гроші та й узагалі планують роботу максимум на рік, адже в умовах фактичної заборони на експорт відштовхуються від державного замовлення. Тому бізнес зараз переважно не готовий платити великі стипендії, щоб студенти вчилися на інженерів.

"Є гарний приклад у Київській школі економіки – стипендія з математики. Так це приватні американські гроші. Але насамперед у цьому зацікавленні українські оборонні компанії. Адже якщо не буде людей, які вивчають глибоко, до наукового рівня фізику, математику та все, що з цим пов’язано, у нас не буде ніякої конкурентної переваги наших технологій. Ми зараз вважаємося супертехнологічною державою, але це через швидкість впровадження рішень. Якщо подивитися технологічно, чи є якісь переваги в нашої зброї, у наших дронів, то виявиться, що наукові винаходи всередині цих засобів ведення війни не краще, ніж в інших країн", – пояснює виконувачка обов’язків ректора КАІ.

Дійсно, підтримка бізнесом студентів інженерних спеціальностей – історія не масова. Утім, підприємства, розуміючи всю важливість таких дефіцитних фахівців, уже підключаються до виховання кадрів.

"Наша компанія хотіла б взяти на роботу досвідчених інженерів за достойну оплату, але це неможливо – їх просто не залишилось на ринку праці. Потрібні фахівці або вже десь працюють, або служать, або виїхали за кордон. Наша компанія ухвалила для себе стратегічне рішення грати в довгу, виховуючи "своїх" спеціалістів. Уже декілька років ми співпрацюємо з Українським Католицьким Університетом, допомагаємо групі студентів, забезпечуємо їх усім необхідним зокрема практичним досвідом. Звісно, ми ризикуємо, що через декілька років ці навчені з досвідом молоді кадри зможуть піти працювати в іншу компанію або навіть виїхати за кордон, але ж ми сподіваємось, що майбутня обороноздатність нашої країни буде в надійних руках молодого покоління інженерів", – розповів Бізнес Цензору технічний директор компанії-виробника DEVIRO Денис Чумаченко.

Професор Віталій Зайцев пропонує також зосередитися на наукових парках.

"Через залучення університетів, через механізми залучення бізнесу, через механізми підтримки інженерних і наукових колективів, які виконують конкретні проєкти, ми можемо туди теж залучати студентів, молодь і підтягувати їх у цьому напрямку. Науковий парк – це об’єднання наукових установ та бізнесу, а це про підготовку кадрів, проведення спільних досліджень, про генерування проєктів, які потрібні бізнесу та, відповідно, вирішення нагальних задач", – наголошує він.

До речі, технічної і природничої освіти бракує і кадровим військовим, які ухвалюють рішення, каже Ксенія Семенова:

"Українські розробки не тестують відповідно до стандартів на електромагнітну сумісність. Керівники в документах ставлять свій підпис, що все добре, бо не розуміють важливості таких досліджень. Згодом різні засоби боротьби створюють завади. І наш звʼязок кладуть наші ж дрони чи наземні роботизовані комплекси. Підрозділи звертаються до університету із запитом "зробіть нам звʼязок, який не падає", але вони його самі собі глушать. Сьогодні гарні інженери зі знанням фізики повинні бути залучені в ухваленні рішень на фронті. А де таких взяти у достатній кількості?".

Галузь потребує жінок

Семенова також звертає увагу, що в питанні засобів війни Україна сильно залежить від міжнародних партнерів:

"Ми всю високоточну техніку зараз закуповуємо за кордоном. Ми не виготовляємо свої системи ППО, високоточні керовані ракети, бойові літаки. Масово виготовляємо тільки дрони".

Утім, дронороби кажуть, що через брак кадрів обсяги виробництва вже падають.

"На ринку останні місяці спостертігається зростання дефіциту не тільки кваліфікованих кадрів, а й некваліфікованих. Це призводить до зростання зарплат і збільшення собівартості продукції для ЗСУ, зокрема дронів. Через цю нестачу виникають проблеми з масштабуванням виробництва, і як наслідок маємо недостатні темпи постачання дронів до війська. Тобто через затруднений пошук працівників і час на навчання, маючи кошти на масштабування і склад запчастин, зростання обсягів вироблених дронів гальмується", – пояснюють у "Диких шершнях".

Основною причиною називають проблеми з військово-обліковими документами у кандидатів на посади. Оскільки підприємства не можуть офіційно працевлаштовувати таких людей, то пошук мотивованого кандидата, який пройде через поліграф і матиме в порядку "Резерв+", значно затягується.

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №13335, який передбачає, що чоловіків, які не стоять на військовому обліку в територіальних центрах комплектування (ТЦК), мають неналежно оформлені військово-облікові документи або перебувають у розшуку, можна буде брати на роботу та надавати їм бронювання на критично важливих підприємствах, зокрема у сфері оборонно-промислового комплексу.

Утім, така можливість діятиме лише тимчасово – до 45 календарних днів від моменту укладання трудового договору та не більше одного разу на рік.

Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки рекомендував законопроєкт до першого читання, але проти нього виступило Міністерство оборони, назвавши документ "неприпустимим".

У "Диких шершнях" переконані, що такий закон або ж відповідна постанова Кабінету міністрів значно покращили б ситуацію з дефіцитом кадрів.

"Також є сенс дозволити чоловікам, які виїхали з країни, повернутися в Україну без санкцій і мобілізації з обов’язковим працевлаштуванням на оборонному підприємстві", – каже один із засновників проєкту "Дикі шершні".

Ще одним способом подолання дефіциту кадрів може бути збільшення частки жінок-працівників.

"Наразі мілтех не є достатньо привабливим для жіночої частини населення, адже вважається, що це чоловічі професії. Однак значну частину функцій, як то збірка, пайка та прошивка, жінки виконують більш старанно", – розповідають у "Диких шершнях".

Ігор Федірко з Української Ради Зброярів стверджує, що жіноцтво починає активно перенавчатися та йти в технічну галузь. Це вигідно підприємствам, адже жінок не потрібно бронювати.

"Якщо замовлень немає, підприємство простоює, знімається бронь. А перелік працівників є в ТЦК, і вони знають, коли бронь закінчується, адже виконують свою роботу. Тож колектив іде служити", – каже він, закликаючи жіноцтво й молодь опановувати технічні спеціальності.

Потрібно вкладатися в науку

Один із засновників проєкту "Дикі шершні" стверджує, що проблема дефіциту кадрів стоїть на одному рівні з нестачею оборотних коштів і відсутністю підходящих виробничих майданчиків:

"У цьому ми сильно програємо росіянам, які будують цілі виробничі міста на десятки тисяч працівників".

Виконувачка обов’язків ректора КАІ Ксенія Семенова наголошує, що нам зараз треба дуже багато вкладатися в науку, адже все, що можна було умовно "винайти в гаражі", ми вже винайшли.

"Ми почали застосовувати багато FPV – Росія почала це робити. Ми почали застосовувати дрони на оптоволокні щоб подолати РЕБи – Росія почала це робити масово. Тобто кількістю Росія все одно нас задавить. Складніше скопіювати наукоємні речі, інтелектуальні. Із цим у нас проблеми, адже якийсь час назад у нас загнулась наука в сфері оборонних технологій", – каже вона.

Читайте також: Як Україна стала світовим лідером у виробництві та застосуванні дронів

Семенова звертає увагу, що в Україні в жодному технічному університеті немає сучасної науково-дослідної інфраструктури для оборонних досліджень.

"У нас термобарокамера одна в університеті ще радянського періоду, яка коштом німецького гранту давним-давно була оновлена та знову потребує доопрацювання. Аеродинамічна труба є в КАІ та ХАІ, але вона настільки енерговитратна, що нею не вигідно користуватися. Безлунна камера в радіочастотному діапазоні – велика рідкість, яка є в центрі радіочастот під Києвом або в приватних компаніях. Високоточне вимірювальне обладнання – його вживане передавали університетам партнери ледь не 100 років тому. Це проблема", – каже вона.

"Ми довго цим не займалися. Ми організували самі для себе велику проблему. І швидко її вирішити, на жаль, не вийде", – резюмує доктор технічних наук, професор Віталій Зайцев.

Топ коментарі
+32
Змініть призивний вік на 18- 45. Досвідчені кадри будуть ще 20 років працювати до пенсії, молоді будуть або вчитися або воювати. Один недолік- за Голобородька тоді не проголосують...
показати весь коментар
15.08.2025 10:12 Відповісти
+25
Що робити? Поліцію,прокурорів,ветеранів поліції ,пенсіонерів військових на фронт відправляти замість робочих спеціалістів,які володіють своєю спеціальністю,сплачують налоги з платні за свою працю,які йдуть на утримування тих хто ніхрена не робить,а гроші отримує.
показати весь коментар
15.08.2025 10:36 Відповісти
+21
В цій країні чинуш та міндічів нещасних інженерів прийнято максимально зневажати. Якийсь сраний суддя за один раз бере більше, ніж зарплата інженера за 10 років. Тому в інженери тут піде тільки дурачок по життю, але з дурачка буде дуже слабкий інженер. Таке от замкнене коло. Та ще й ТЦК добряче пропололи тих, хто міг би робити щось в ВПК. Бронювали клоунів і охоронців АТБ, а інженерів ловили в штурмовики прямо біля підприємств.

Російські управлінці тут виявились на порядок розумніші за зельців, хоча теоретично євреї наче не зовсім тупий народ. Ну, значить у цих євреїв якісь інші задачі.
показати весь коментар
15.08.2025 13:45 Відповісти
Коментувати
Сортувати:
Сторінка 2 з 2
Змініть призивний вік на 18- 45. Досвідчені кадри будуть ще 20 років працювати до пенсії, молоді будуть або вчитися або воювати. Один недолік- за Голобородька тоді не проголосують...
показати весь коментар
15.08.2025 10:12 Відповісти
Що робити, що робити... прокурорів, поліцаїв, військових поліцейських пенсіонерів вже пора брати, вони як раз навчені.
показати весь коментар
15.08.2025 11:11 Відповісти
Нема кваліфікованих підготовки кадрів (токарів, слюсарів і тп) 30 років їх гнобили, розвалювали , принижали в коли треба реально робити продукт руками на верстатах то обісралася влада повністю, натовпи поліції і військових пенсіонерів залишаються в тилу в реальні роботяги забирають на убій, без виробництва кабзда країні буде.
показати весь коментар
15.08.2025 21:39 Відповісти
питання - наскільки більша стипендія у студентів, які навчаються на природничих чи інженерних спеціальностях? у них же вища математика, фізика, хімія і т.д і держава дуже зацікавлена. До речі, на інженерні спеціальності стало йти не вигідно з початку незалежності, якраз в совку інженерів вистачало і їх спеціальності були достатньо популярні. То вже з 90-их почалося, що стали дуже популярні "юрісти -мєнеджери ат бога".
показати весь коментар
15.08.2025 10:38 Відповісти
Варто поглянути на навчальні корпуси КНУ ім Шевченка і порівняти. Наприклад, факультет радіофізики, або механіко- математичний факультет з юридичним - і все стає зрозумілим. В яких умовах навчаються студенти найкращого вузу України, але з різних факультетів, то яскравий приклад пріоритетів нашої влади і держави протягом десятиліть. Те, що шахеди можуть десятками атакувати міста України є наслідком тупості нашої влади протягом 30 років і за кілька місяців це не зміниш.
показати весь коментар
15.08.2025 10:52 Відповісти
я була в шоковому стані, коли нещодавно побачила ті корпуси, де мала б навчатися справжня еліта України, а не каста діток пристосуванців. Це злочин держави проти народу, бо держава протягом десятиліть нічого не зробила, щоб справжня еліта у нас була . То ж тепер небо над Україною затуляйте сраками "мєнеджерів ат бога".
показати весь коментар
15.08.2025 11:18 Відповісти
В цій країні чинуш та міндічів нещасних інженерів прийнято максимально зневажати. Якийсь сраний суддя за один раз бере більше, ніж зарплата інженера за 10 років. Тому в інженери тут піде тільки дурачок по життю, але з дурачка буде дуже слабкий інженер. Таке от замкнене коло. Та ще й ТЦК добряче пропололи тих, хто міг би робити щось в ВПК. Бронювали клоунів і охоронців АТБ, а інженерів ловили в штурмовики прямо біля підприємств.

Російські управлінці тут виявились на порядок розумніші за зельців, хоча теоретично євреї наче не зовсім тупий народ. Ну, значить у цих євреїв якісь інші задачі.
показати весь коментар
15.08.2025 13:45 Відповісти
ну они считaют, что бронь сaмa по себе по рaсценкaм тцк 800-1000 бaксов в месяц стоит, то есть сотрудник должен быть рaд что получит еще кaкие-то деньги в довесок к броне
показати весь коментар
17.08.2025 06:26 Відповісти
женщины не рвутся зa стaнок, тут хоть зaлучaй, хоть не зaлучaй.
показати весь коментар
17.08.2025 06:27 Відповісти
мне предложили 1700 грн в институте титaнa по курсу 5,5
показати весь коментар
17.08.2025 06:30 Відповісти
пожaлуйстa, не обижaйтесь нa прaвду.
показати весь коментар
18.08.2025 22:59 Відповісти
"Для інженерних спеціальностей потрібні знання не з історії України, української мови, літератури. Потрібні знання з математики, з фізики, з точних наук. А у нас навіть креслення немає в школі, тоді як за кордоном, наприклад, в Австрії, діти вивчають 3D-моделювання".

Оцим протиставленням сказано все. Є "непотрібне" знання. А я собі думав, що непотрібним є невігластво.
показати весь коментар
15.08.2025 10:18 Відповісти
Якщо на Ваше запитання відповідати не жартиком, а поважно, то усвідомлення самої можливости "переписати історію" робить людину відпірною на всілякі ідеологічні та пропаґандивні маніпуляції.

Людині. що такого усвідомлення дійшла, важче навішувати локшину на вуха.
показати весь коментар
15.08.2025 15:49 Відповісти
Всі ці нуші до сраки . Нам треба мілітарізовувати країну бо поряд з кацапами нам жити все життя . Для цього треба робити політехнічну освіту як за часів совка . Зараз навіть випускники технічних вузів не можуть зробити грамотний креслюнок. А школярі перетворилися в гімнометаріїв для яких техніка це щось з галузі фантастики.
показати весь коментар
16.08.2025 14:04 Відповісти
Коли в 1999 я захистився в ГВФ, завод Антонова пропонував мені лише збирати тролейбуса. Я розсміявся, і пішов іншим шляхом.
показати весь коментар
15.08.2025 11:21 Відповісти
Дуже вірні слова. Після історії партії я будь яку історію вважаю просто чтивом, якщо зовсім нехер робити. Тут події 10 річної давнини раком вже поставили, а ви мені якісь історичні аналогії...
показати весь коментар
16.08.2025 07:51 Відповісти
Є гарне спостереження - якщо в країні молодь невпинно преться в юриспруденцію, то в країні великі проблеми з законом
показати весь коментар
16.08.2025 07:57 Відповісти
І є ще П0ртников. Каже, ашкеназ. Над схваткою інших маланців.
показати весь коментар
16.08.2025 07:58 Відповісти
Музика це суцільна математика. Одна октава - половина підручника
показати весь коментар
16.08.2025 08:08 Відповісти
А шо, хіба ніт?
показати весь коментар
17.08.2025 06:30 Відповісти
Тут гендерна рівність чомусь фейлить
показати весь коментар
17.08.2025 06:31 Відповісти
Ну, курс 5.5 ето уже сильно потом
показати весь коментар
17.08.2025 06:39 Відповісти
Я обожнюю відоси на ютубі, там де веселі пакистанці в капцях відливають в земляну форму шестерню розміром з маршрутку
показати весь коментар
17.08.2025 06:50 Відповісти
погано відчувати себе недолюдиною.
показати весь коментар
15.08.2025 23:00 Відповісти
які діди? в нас після 40 ти вже - старий.
показати весь коментар
15.08.2025 23:03 Відповісти
не знаю. технічну освіту не потягнув навіть примітивного рівня. А от дві гуманітарних отримав легко.
показати весь коментар
15.08.2025 23:56 Відповісти
Правильно мене вчили.
показати весь коментар
01.09.2025 02:33 Відповісти
показати весь коментар
04.09.2025 23:50 Відповісти
Ні.
показати весь коментар
04.09.2025 23:52 Відповісти
Скажемо чесно, якби ці спеціалісти були б справді потрібні, то їх би в першу чергу забронювали, а не поліцію разом з пересувним цирком. Пріоритети ОП, КМУ та СН тут очевидні.
показати весь коментар
16.08.2025 22:06 Відповісти
Ти Чьо! Проти геніального Бубочки
показати весь коментар
16.08.2025 21:22 Відповісти
Достатньо подивитися на умови праці на заводі
показати весь коментар
16.08.2025 21:25 Відповісти
Навіщо вчити історію,,якщо її встигають переписати повністю за час навчання.
показати весь коментар
15.08.2025 11:40 Відповісти
А попадеш все одно в окоп. Бо гарантована бронь тільки у вертухаїв, а у всіх інших її можутьв любий момент відібрати.
показати весь коментар
15.08.2025 12:45 Відповісти
Все вирішують гроші.
Купа ідіотів щось написали, а про це майже нічого. "Молодь зациклена на АЙТІ і не знає, що на заводах сплачують великі зарплати". Дебіл.
Я цю херню чую вже років 10, про "ми б платили фахівцю будь-які гроші, але не можемо найти його на ринку, бо нема". А будь-які - це скільки, до 2-3к баксів для досвідченого інженера?

Що заважає запропонувати більшу зарплату інженерам, яки свічнули в АЙТІ? Середня для сінйора 4-5к. Запронуйте їм 6-8к в місяць - залюбки перейдуть на заводи обратно.
Все, діло розкрито, проблем немає!
Смішно, да? =/
показати весь коментар
15.08.2025 17:29 Відповісти
Пакистан така чудова країна, де що завгодно можуть зробити чи відремонтувати на колінах.
показати весь коментар
16.08.2025 11:40 Відповісти
Треба жінок і пенсіонерів залучати на виробництво.
показати весь коментар
16.08.2025 11:43 Відповісти
як там сказало МО - це неприпустимо..., немає в країні нікого й нічого, хто вміє мислити стратегічно, хто може "сягнути думкою своєю аж під хмари"... це теж освіта, знання та талант..., країною правлять сірість та невігластво..., маючи вкрай обмежені людські ресурси, витрачали цей найцінніший ресурс як сміття, навіть гірше, ніж рашка, тому що на рашкє він необмежений..., але навіть вона почала з зеків...
показати весь коментар
15.08.2025 11:52 Відповісти
ВІЙНА в Україні-це за виживання української нації і української Держави!!!! Терміново має бути розвернуто всенародне навчання військової справи, мобілізація і озброєння населення з 18 років, приклад Ізраїль, мілітаризація суспільства і економіки- (ГУР: Росія 143, 5 млн. щомісяця виконує план рекрутингу на 105-110%, економіка переведена на військові рейки, зброю виробляють у 3 зміни!)?! Перестати гризтися, потрібна термінова консолідація всіх політичних-патріотичних сил, створення Уряду народної довіри, нещадна боротьба з 5ю колоною, з корупцією і зло-охоронною системою, корупція під час війни-диверсія, з покаранням на довічне ув'язнення в буцегарню з конфіскацією майна, без викупів(під заставу) і амністій...! Покарання мають відбувати в загальних, рівно- однакових умовах, віп.камери тільки для важкохворих інвалідів !
показати весь коментар
16.08.2025 13:16 Відповісти
Не математики-фізики не знають. Табличку множення ніхто не знає
показати весь коментар
16.08.2025 05:26 Відповісти
Можна подумати, що юристи - палітологи мають якісь знання. Доказати, що пу є злочинцем, не вміють
показати весь коментар
16.08.2025 05:48 Відповісти
Резюме обговорення українською:

Українці обговорюють критичну нестачу кваліфікованих інженерів та робітників у військовій промисловості та інших сферах через непродуману мобілізацію, низькі зарплати та відсутність підтримки держави. Основні проблеми:

1. Мобілізація та бронювання

Досвідчених фахівців відправляють на фронт, а не бронюють для роботи на виробництві.

Натомість бронь отримують менеджери, юристи та силовики.

Пропонується знизити призовний вік до 18-45 років, але це може призвести до втечі молоді за кордон.

2. Освіта та кар'єрні пріоритети

Інженерні спеціальності в Україні непопулярні через низькі зарплати та поганий стан навчальних закладів.

Молодь обирає IT або гуманітарні професії, де заробітки вищі.

Школи не готують до технічних спеціальностей - немає креслення, 3D-моделювання тощо.

3. Корупція та управління

Гроші витрачаються на бюрократію, а не на модернізацію виробництва.

Влада не цінує фахівців, віддаючи перевагу "кваліфікованим" юристам та економістам.

Пенсіонери-інженери, які ще могли б працювати, часто ігноруються через ейджизм.

4. Пропозиції

Підвищити зарплати інженерам та робітникам до рівня IT-сектора.

Залучати до виробництва жінок та пенсіонерів.

Відправити на фронт замість фахівців прокурорів, поліціянтів та колишніх силовиків.

Реформувати освіту, зробивши акцент на математиці, фізиці та технічних дисциплінах.

Висновок:
Ситуація з кадрами - наслідок багаторічної політики знецінення технічних професій, корупції та відсутності стратегічного планування. Без серйозних змін у підході до освіти, оплати праці та мобілізації Україна ризикує втратити останніх кваліфікованих спеціалістів.
показати весь коментар
16.08.2025 13:13 Відповісти
для цього треба мозок мати, а це не про квартальних. Вони і далі будуть мобілізувати 45+, а потім через місяць списувати їх через шпиталь з комплектом форми та УБД, бо більше місяця у 45+ спина у броніку не витримує..
показати весь коментар
15.08.2025 20:16 Відповісти
Ви брехуни!Досить писати про перспективи за попереднього президента була ракетна програма після випробування зразків зброї було держзамовлення і почали виготовляти і ось прийшов Зеленський дав наказ міністру оборони Тарану відмовитися від закупівель- підсумок робітників звільнили і думаю вони вже десь на рф працюють! КЛОУНАДА одним словом.
показати весь коментар
15.08.2025 12:59 Відповісти
У Пакістані є місто, де на колінах та в гаражах виробляють 50% контрафактної зброї у всьму світі - починаючи з пістолетів - всіх марок - підкреслюю - всіх марок, та автоматів - теж всіх марок - це Пешовар. Тупа українська більшість знищила, разом з зеленским одну з найбільш розвинутої оборонної промисловістю бившому совку. Горіть ви в аду, йьоба...а більшість - та хто чекала та чекає на танки ху...ла.
показати весь коментар
15.08.2025 13:59 Відповісти
Не розумію чим схожий - у нас на заводах ракети не виробляють - не те шо в печерах чи гаражах - як пропонував шмигаль для виробництва дронів.
показати весь коментар
15.08.2025 19:18 Відповісти
ну так а где вакансии на оборонку?
показати весь коментар
15.08.2025 11:57 Відповісти
Інженерів якісних бракує. А робітників зі знанням ЧПУ вдосталь? Їх тридцять років з кожної праски не обзивали шаріковими? Та й досі обзивають. Країна підприємців одним словом. Допідприємились
показати весь коментар
15.08.2025 10:23 Відповісти
Що робити? Поліцію,прокурорів,ветеранів поліції ,пенсіонерів військових на фронт відправляти замість робочих спеціалістів,які володіють своєю спеціальністю,сплачують налоги з платні за свою працю,які йдуть на утримування тих хто ніхрена не робить,а гроші отримує.
показати весь коментар
15.08.2025 10:36 Відповісти
ніх#ра не робити, як завжди... чекати, поки "самерассасьотца"

добре, що є достатньо мусорів та прокурорів, а ще незмінної кількості свори депутатів різних мастей (при тому, що населення скоротилось вдвічі) - це наш "фундамент" величного майбутнього України
показати весь коментар
16.08.2025 14:11 Відповісти
4 технологическая революция. Все надо автоматизировать и машины могут все задачи выполнять повторяющиеся, что и человек. Закупайте оборудование автоматизации или производите под задачи. Наймите программистов, которые напишут код ИИ, который будет в коде всем управлять. Вуаля. Так во всем мире развитом делают и людей наоборот увольняют и заменяют машинами.
показати весь коментар
15.08.2025 13:19 Відповісти
Сторінка 2 з 2