Defence City: Стимул для ОПК чи закритий клуб для обраних?

Автор: Владислав Недашківський

Індустрія дронів

21 серпня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти для реалізації ініціативи Defence City – спеціального правового режиму для підприємств оборонної промисловості.

Ідея Defence City полягає в створенні сприятливих умов для компаній, які займаються виробництвом зброї, військової техніки та пов’язаних товарів. Цей режим запроваджується для стимулювання зростання сектору, який є критичним не тільки для оборони, а й для економіки України.

Вітчизняний ОПК за три роки повномасштабної війни сягнув піку за всі роки незалежності. Якщо в 2022-му потенціал сектору оцінювався в $1 млрд, то в 2025-му йдеться вже про $35 млрд. Третину зростання ВВП країни у 2024-му забезпечила саме військова сфера. І, планується, що Defence City виведе галузь на нові висоти.

"Запуск дасть можливість суттєво наростити виробництво сучасної української зброї та військової техніки, розвивати новітні технології, залучати інвестиції в галузь і підвищити спроможності Сил оборони", – каже міністр оборони Денис Шмигаль.

Так, резиденти Defence City отримають низку переваг, пов’язаних насамперед зі звільненням від сплати податків і спрощенням митних процедур. Участь відкрита для підприємств, які мають стратегічне значення для обороноздатності держави, відповідають вимогам прозорості й іншим визначеним критеріям.

Зброярі в цілому вітають ініціативу, проте водночас і критикують її. Насамперед у частині вимог для участі в програмі. Головна претензія, що Defence City може стати не ковтком свіжого повітря на ринку, а таким собі "клубом для обраних", куди потраплять ледь не наперед визначені підприємства. До того ж виробники побоюються, що проблеми галузі нікуди не подінуться.

"Усі законодавчі ініціативи, які ухвалюються задля розвитку вітчизняного ОПК – це добре. Проте ми щиро сподіваємось, що під новою "вивіскою" не залишаться старі проблеми як бронювання, експортний контроль та інші", – кажуть у компанії DEVIRO, яка розробляє, проєктує і виготовляє безпілотні літальні апарати та супутнє програмне забезпечення з 2014 року.

БізнесЦензор розбирався в нюансах Defence City та в очікуванні українських виробників зброї.

Що передбачає Defence City

Ухвалені Верховною Радою законопроєкти вносять зміни до Податкового та Митного кодексів, які стосуватимуться резидентів режиму Defence City:

• законопроєкт №13420 – про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу;
• законопроєкт №13421 – про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

Ключові положення, які передбачають законопроєкти:

• запроваджується правовий режим Defence City до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС);
• замість Переліку підприємств ОПК створюється Реєстр Defence City під управлінням Міноборони. Компанії повинні подавати квартальні звіти про свою діяльність, включаючи обсяги виробництва, джерела доходів та виконання контрактів;
• чіткі правила для резидентів: статус, умови його отримання та контроль визначає закон "Про нацбезпеку України";
• частка кваліфікованого доходу резидента – від 75% (для літакобудування – від 50%).

Для підприємств, що отримають статус резидента Defence City, буде доступна низка пільг:

• податкові пільги – звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екологічного податку;
• спрощені митні процедури;
• спрощений експортний контроль товарів військового призначення;
• можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду;
• підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.

"Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць", – наголошує Гетманцев.

Водночас у компанії DEVIRO кажуть, що запропоновані податкові пільги для виробників не є такими, що суттєво впливають на економічні показники оборонних підприємств.

"Запровадження таких пільг більше потрібно державі, ніж виробникам, тому що звільнення від цих податків "розвантажує" ціноутворення продуктів та послуг", – кажуть представники виробника.

Загалом законодавчий пакет про створення Defence City, ініційованих представниками "Слуги народу" Данилом Гетманцевим та Давидом Арахамією, складався із чотирьох документів: законопроєктів №13420, №13421, №13422 та №13423.

Однак законопроєкт №13423 викликав гостру критику, адже він передбачає фактичну амністію для всіх порушень, скоєних під час виконання оборонних контрактів, якщо вони були "на користь підвищення обороноздатності". На думку експертів, це створює легальні підстави для безконтрольності й безкарності у цій сфері.

Defence City потребує доопрацювання

Асоціації виробників зброї активно долучилися до роботи над законопроєктами Defence City. Уже ухвалені №13420, №13421, за словами Данила Гетманцева, "були суттєво доопрацьовані спільно з Міністерством оборони України та у тісній співпраці з бізнесом до другого читання".

"Зміни, які ми відстоювали та адвокували були спрямовані на те, щоб нова законодавча ініціатива заклала основу для експорту, інтеграції інновацій та локалізації виробництва. Очікуємо на розгляд законопроєкту №13422-1 на наступному засіданні Верховної Ради. Переконана, що всі ухвалені зміни працюватимуть на те, щоб створити в Україні основу для стійкості сектора ОПК і довгострокового посилення обороноздатності держави", – прокоментувала ухвалення ключових законопроєктів Defence City виконавча директорка Технологічних сил України Катерина Михалко.

Привітали ухвалення ініціативи і в Українській Раді Зброярів. Там звернули увагу, що у фінальній версії народні депутати закріпили окремий розділ у законі "Про національну безпеку України", знизили поріг кваліфікованого доходу до 75% (50% – для літакобудування), розширили перелік оборонної продукції, дозволили одночасне резидентство з Дія City, хоч і без податкових пільг Defence City, передбачили податкові стимули, добровільну релокацію та тимчасовий захист чутливих даних.

"Це додає правової визначеності й дозволяє масштабувати виробництво в умовах війни. Ми підтримуємо рішення і водночас ініціюватимемо точкові покращення під час імплементації, зокрема логічну сумісність із Дія City та подальше розширення переліку товарів там, де цього потребує повний виробничий цикл", – наголошує виконавчий директор Української Ради Зброярів Ігор Федірко.

"Поява ініціативи є своєчасною та давно очікуваною, адже в умовах війни розвиток оборонних індустрій виходить за межі економічної категорії – це фактор збереження незалежності й національної стійкості. Сам факт появи такої ініціативи був позитивно сприйнятий представниками оборонно-промислового комплексу, асоціаціями та громадськістю, оскільки вперше за три роки повномасштабної війни народні депутати продемонстрували готовність системно підтримати вітчизняний ОПК", – каже виконавчий директор Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Гончаров.

Водночас напередодні голосування в парламенті NAUDI закликала народних депутатів не ухвалювати законопроєкти Defence City в поданій редакції та повернути їх на доопрацювання.

"Передусім це стосується запропонованої моделі формування реєстру учасників Defence City, яка створює ризики обмеженого доступу та може залишити поза системою значну кількість підприємств. Це означає, що значна частина українських оборонних виробників може опинитися поза межами Defence City, що суперечить базовій ідеї – розвитку ОПК сфери", – пояснює Гончаров.

Він нагадав, що Defence City – це не про пільги для окремого бізнесу й не про спроби уникнути відповідальності, а про інвестицію у безпеку та стійкість держави.

"Національна асоціація оборонної промисловості України неодноразово долучалася до експертного опрацювання цієї ініціативи, пропонуючи розширення можливостей для залучення підприємств ОПК та посилення прозорості механізмів. На жаль, ці пропозиції не були почуті ініціаторами. Водночас учасники NAUDI послідовно виступають за створення прозорих та сталих умов для розвитку й функціонування оборонної промисловості в Україні.

Defence City має стати дієвим механізмом для всієї галузі, а не закритим клубом для обраних. Критично важливо забезпечити рівні правила доступу для всіх стратегічно важливих підприємств – незалежно від розміру, форми власності чи обсягу виробництва", – наголошує Сергій Гончаров.

Схожу думку в інтерв’ю Defense Express висловив і засновник технологічної компанії First Contact Валерій Боровик.

"Хто і як ухвалюватиме рішення, кому дати зелену дорогу, а кому – не дати? Процедура входу і виходу має бути максимально прозорою для всіх учасників. Без поділу на "своїх" та "не своїх". Без "ручного" впливу. Бо інакше з’явиться поле для корупції та інших зловживань. Це має бути зрозумілий, чистий і аргументований порядок", – сказав він.

У компанії DEVIRO наголошують, що найбільш чуттєвим питанням було та залишається питання бронювання робітників.

"Нова зміна державного куратора бронювання не йде на користь, і ми лише гадаємо, чи будуть ці зміни остаточними чи зброярам знову чекати нових реформ", – розповіли виробники в розмові з БізнесЦензором.

Водночас DEVIRO з надією сприймає Defence City:

"Ми чуємо заяви депутатів, що ухвалений закон дасть "спрощений експортний контроль товарів військового призначення", і це вселяє надію, що незабаром виробники зможуть відвідувати міжнародні виставки та проводити демонстрації для наших союзників та партнерів загартованої у сучасних боях української зброї".

Читайте також: У Данії відбулась найбільша у Скандинавії виставка оборонної індустрії. Які розробки представила Україна?

Річ у тім, що наразі виробники, які відвідують міжнародні виставки зброї, не можуть вивозити за кордон справні зразки – тільки макети. Отримати дозвіл на вивіз проблематично, якщо взагалі можливо. А на будь-який перетин кордону має бути дозвіл експортної комісії.

Defence City закладає підвалини до розблокування експорту озброєнь, якого виробники намагаються добитися з осені минулого року. Експорт зброї юридично не заборонений, для цього навіть є спеціальна процедура, але вона просто не працює.

Читайте також: Експортувати не можна затримувати. Кома українського ОПК

"Ми підтримали наш оборонно-промисловий комплекс, щоб він опинився в топ-5 оборонних комплексів світу щодо експортного постачання зброї", – пояснив Данило Гетманцев.

"Make Ukrainian Defence industry great again (зробимо українську оборонну промисловість знову великою, – ред.)", – додав він алюзію на передвиборче гасло президента США Дональда Трампа.

Як відомо, українська сторона підготувала та запропонувала США угоду щодо дронів на $50 млрд. Вона розрахована на 5 років та передбачає випуск 10 млн дронів на рік. За словами президента Володимира Зеленського, найімовірніше програма запрацює вже після війни, хоча раніше він казав, що американці купуватимуть у нас дрони, як тільки в Україні відкриється експорт озброєнь.