Молодь тікає з України, на заміну їдуть бангладешці та пакистанці. На ринку праці – глибока криза

Автор: Владислав Недашківський

Ухвалене за дорученням президента Володимира Зеленського рішення дозволити чоловікам віком від 18 до 22 років виїздити за кордон почали критикувати не лише в Україні, а й у Європі.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц окремо обговорював збільшення кількості виїздів молодих українських чоловіків до ЄС під час останньої розмови із Зеленським.

"Сьогодні під час тривалої телефонної розмови я попросив українського президента забезпечити, щоб молоді чоловіки, зокрема, з України не приїжджали до Німеччини у великій кількості – у дедалі більшій кількості – а служили своїй країні", – сказав Мерц.

Значною мірою ця заява німецького канцлера пов’язана із внутрішньополітичним діалогом у ФРН щодо проблеми міграції. Втім, кількість молодих українців у Німеччині справді стрімко зростає. За даними федерального Міністерства внутрішніх справ, якщо у середині серпня у цій віковій групі реєстрували 19 осіб на тиждень, то до кінця жовтня – вже 1400-1800.

Кабмін дозволив чоловікам віком 18-22 роки виїжджати за кордон з 26 серпня цього року. Лише за два місяці дії цієї постанови з України виїхало майже 100 тис. чоловіків, пише британське видання The Telegraph із посиланням на дані польської прикордонної служби.

Офіційної статистики з української сторони не публікують. За словами речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, прикордонники не ведуть облік за віком громадян, які перетинають кордон. Тобто підтвердити чи спростувати заявлену цифру неможливо.

Утім, запевняє Демченко, велика кількість молоді не лише виїжджає, але й повертається в країну.

"Рух цієї категорії громадян відбувається як на виїзд з України, так вони слідують і в бік України. Але якщо порівняти із загальним пасажиропотоком, то це невелика кількість людей, які становлять якийсь відсоток від загального пасажиропотоку. Основну частку тих, хто перетинає кордон, становлять жінки, діти та люди похилого віку", – казав Демченко в коментарі телеканалу Новини.Live.

Однак початку повномасштабної війни в 2022 році багато компаній активно наймали чоловіків віком до 25 років, адже вони не підпадають під мобілізацію. Рішення уряду стала для бізнесу несподіванкою.

"Мене дивує позиція державних органів, які досі не можуть сказати, скільки виїхало і скільки повернулося людей після дозволу виїжджати чоловікам 18-22 років. Ми маємо проблему з мобілізацією, але дозволяємо виїзд чоловікам 18-22 років. Повинна бути нормальна публічна дискусія, щоб не було спекуляцій", – наголосив в ефірі Українського радіо президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.

Водночас український уряд готує зміни до законодавства, що мають спростити працевлаштування іноземців. У Верховній Раді вже зареєстрували законопроєкт №14211, покликаний спростити процедуру отримання дозволів на роботу та проживання для негромадян України.

Україна справді потерпає від браку робочої сили. Найголовніша причина – війна: 7 млн українців виїхали за кордон, 4 млн – внутрішньо переміщені особи, близько 1 млн людей служить у війську, і мобілізація не припиняється. У 2025 році кадровий дефіцит сягнув рекордного показника – 8,7 млн осіб. Тобто, за словами голови Офісу міграційної політики Василя Воскобойника, навіть якщо всі українські біженці повернуться з Європи, це не допоможе подолати глибоку кризу на ринку праці.

Як впливає виїзд молоді на ринок праці?

Наразі в Україні 11,5 млн осіб сплачують ЄСВ, свідчать дані Пенсійного фонду. Тобто це ті люди, яких держава бачить на офіційному ринку праці.

Інститут демографії оцінює кількість чоловіків 18-22 років в 700 тис. Більшість із них – студенти. За словами директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, навіть з урахуванням того, що хтось міг не завершити навчання або паралельно працює, реально на ринку праці задіяно лише 200-300 тис. осіб із цієї групи.

"Якщо порівняти ці 200-300 тис. з усім економічно активним населенням, то частка молодих чоловіків складає лише 2-3%. Навіть у разі їхнього масового виїзду відчутного удару по економіці не буде. Ризик для економіки переважно в тому, що частина некваліфікованих або малокваліфікованих молодих працівників може скористатися можливістю виїхати й працювати за кордоном", – каже він.

Утім, дослідження Work.ua показало, що в перший місяць оновленого порядку виїзду за кордон 37% роботодавців зіткнулися зі звільненнями чоловіків віком 18-22 роки. Причому серед малого бізнесу, де є до 10 найманих працівників, лише 19% відчули проблему звільнень. А от серед роботодавців із понад 1 тис. працівників про цей виклик заявили аж 60% респондентів.

Якщо дивитися на сферу діяльності бізнесу, то найчастіше про наявність звільнень заявляли респонденти з таких галузей:

• готельно-ресторанний бізнес – 65%;
• роздрібна торгівля – 59%;
• харчова промисловість – 52%;
• будівельна промисловість і деревообробка – 47%;
• гуртова торгівля, дистрибуція, імпорт, експорт – 43%;
• транспорт, логістика – 31%.

Зменшилася частка чоловіків віком 18-22 роки й на самій платформі з пошуку роботи Work.ua. Кандидатів з цієї вікової категорії не більш як 16% від усіх шукачів, з них 35-38% – чоловіки, 62-65% жінки. Проте на момент публікації дослідження частка чоловіків зменшилася до 31%.

Слідом за молодими чоловіками почали звільнятися й дівчата, скаржаться підприємці. При цьому, найчастіше за кордон молодь їде зі Львова, стверджує співзасновниця Національної ресторанної асоціації Ольга Насонова.

"У Львові відтік молоді значний – до 30% від усього колективу закладу. Вони вже поїхали за кордон або збираються це зробити. У Львові з цим є серйозна проблема. У Харкові, Дніпрі, Полтаві такого відтоку немає. Ситуацію у Львові я можу пояснити тим, що у молодих людей уже є родичі за кордоном, наприклад, мама чи сестра, тому їм легше кинути все та поїхати. Наприклад, у Києві з 10 моїх знайомих кухарів за кордон поїхав лише один, інші працюють", – розповіла вона в коментарі ТСН.ua.

Утім, не тільки HoReCa опинилася під ударом кадрового голоду. Його відчувають усі галузі. Наприклад, у "Метінвесті" кажуть, що через те, що молодим чоловікам дозволили виїжджати за кордон, у вересні компанію залишили понад 200 працівників віком 18-22 років. Це поставило під загрозу програми співпраці з профтехами та ініціативи "Перше робоче місце" та "Молодий фахівець".

Загострилася проблема з пошуком кадрів і серед оборонних підприємств, де проблема з працівниками була відчутною і до цього, розповіли БізнесЦензору в одній з компаній-виробників дронів. Швидко знайти людей на виробництво буквально неможливо.

Читайте також: Нестача фахівців б’є по обороноздатності країни. Що робити?

На звільнення молодих працівників, які переважно працювали медбратами, скаржаться і медичні заклади.

Кадровий дефіцит – системна проблема й молочної галузі України. І на молокопереробних заводах вона тільки загострюється. Наприклад, 71% підприємств-членів Асоціації виробників молока повідомляють про нестачу працівників. Бракує лаборантів, операторів, ветеринарів, технологів, водіїв.

Водночас в Нацбанку стверджують, що дозвіл на виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 22 років наразі не спричинив помітного ефекту на ринок праці. За даними опитувань бізнесу, близько половини роботодавців відчули вплив виїзду, однак уже замінюють цих працівників іншими категоріями.

В Україну вже їдуть трудові мігранти з Бангладеш і Пакистану

Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран заявив, що замість тих, хто виїхав, в Україну приїде до 1 млн мігрантів з країн, де $10-15 – це великі гроші.

"Насамперед ідеться про громадян з Бангладеш чи Пакистану на посади технічних працівників: комірник на складі, робітник, підручний на будівництві, таксист. Висококваліфіковані кадри навряд чи найближчим часом до нас приїдуть", – каже він.

В Україну вже почали приїжджати бангладешці, стверджує експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Як приклад він наводить деревообробне підприємство на Закарпатті, де працює 150 робітників з Бангладеш.

"Великі підприємства з іноземними інвестиціями, які працюють на території України, вже ухвалюють рішення щодо завезення працівників із країн Азії – з Бангладеш, Пакистану й інших держав. Це робиться для того, щоб безпосередньо тут їх працевлаштувати і не зупиняти роботу", – пояснює народний депутат від партії "Слуга народу" Богдан Кицак.

Він уточнив, що йдеться про великі промислові комплекси, які мають багатомільйонні контракти з партнерами з Європи та інших країн. Такі підприємства не можуть допустити простою, адже це поставить під загрозу виконання зобов’язань перед міжнародними контрагентами.

"Ці компанії не мають права на зупинення виробничого процесу, бо це надзвичайно великі комплекси з потужними зобов’язаннями. Є контракти, які повинні бути виконані вчасно, зокрема з нашими європейськими або іншими світовими партнерами. Просто зупинити виробництво через те, що бракує працівників, вони не можуть. Тому звертаються до спеціалізованих агентств, які вже зараз починають з’являтися на території України, буквально як гриби після дощу", – додав Кицак.

"Поки не буде вирішене питання з безпекою і житлом, люди не повернуться. Важливе також питання заробітної плати. Що довше наші люди перебувають за кордоном, то менше шансів, що вони повернуться. Діти пішли в школи, люди знайшли роботу, вивчили мову. Щодо іноземців, то ми точно без них не обійдемося і треба до цього готуватися. Держава повинна бути готова до цього. Проте спочатку слід повернути своїх", – наголошує Олексій Мірошниченко.

Повертати українців із-за кордону мало Міністерство національної єдності на чолі з Олексієм Чернишовим. Утім, після переформатування уряду в липні, відомство приєднали до Мінсоцполітики, додавши до назви міністерства згадку про сімʼю і єдність.

Реально на повернення наших громадян може вплинути зміна європейської політики щодо тимчасового захисту, який в ЄС завершиться після 4 березня 2027 року. Це рішення вже остаточне, і не буде змінене, навіть якщо до того часу не закінчиться війна. Проте Європейська комісія працює над встановленням єдиної рамки для всіх держав Євросоюзу, у межах якої вони плануватимуть перехід українців до інших легальних статусів перебування на їхній території, або ж повернення в Україну.

На думку очільника Офісу міграційної політики Василя Воскобойника, головний стимул, щоб люди не виїжджали, а ті, хто за кордоном, захотіли повернутися, – конкурентна зарплата. А окрім зарплат, потрібно створити умови для розвитку. За словами експерта, Україна має стати країною, в якій люди бачитимуть своє майбутнє.

"Ми маємо будувати країну свободи, у якій люди бачитимуть майбутнє для себе і своїх дітей, яких вони тут народжуватимуть і виховуватимуть. Лише так ми зможемо справді відбудувати країну – країну свободи та можливостей", – підкреслив Воскобойник.

***

Нестача робочої сили – світова проблема, яка не в останню чергу виникла через старіння націй. Європа веде перед у цьому процесі. Нині кожен п’ятий європеєць – у віці 65 років і старше. До 2050 року таких людей буде близько 30%. Старіння населення називають бомбою уповільненої дії для світової економіки, її вибух призведе до серйозних потрясінь.

З моменту здобуття незалежності в Україні спостерігається стійке зниження рівня народжуваності. Якщо у 1990-1991 роках народилося 657,2 тис. та 630,8 тис. дітей відповідно, то у 2024 році – лише 176,1 тис. (дані тільки з підконтрольних територій). Це означає зниження рівня народжуваності більш ніж на 70%.

За даними ЦРУ, минулоріч Україна стала країною з найвищим рівнем смертності у світі та найнижчим показником народжуваності.

За таких умов Україні необхідні будуть трудові мігранти після завершення війни, каже директорка Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Елла Лібанова.

"Кому буде гірше, якщо до нас поїдуть на будівництво узбеки? У нас точно не вистачить будівельників" – каже експертка, зазначаючи, що до життя в поліетнічному, мультиконфесійному середовищі українське суспільство треба готувати.

Втім, Україна ще певний час залишатиметься бідною країною, тому менше приваблюватиме трудових мігрантів для того, щоб тут залишатися, додає Лібанова.