Молочна галузь України – інтерес Європи. Як його задовольнити?
Наприкінці вересня Спілка молочних підприємств України (СМПУ) розпочала спільний проєкт з Державним НДІ інформатизації та моделювання економіки щодо розробки стратегічного плану розвитку галузі.
Виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур, коментуючи старт проєкту, зазначив, що в молочній галузі накопичилось чимало проблем, які потребують як оперативних рішень на рівні уряду та Верховної Ради, так і оновлення державної стратегії щодо розвитку галузі.
"Виробництво молочних продуктів в Україні – це галузь, яка охоплює 366 підприємств з річним обсягом випуску в понад 90 млрд грн, забезпечує роботою близько 35,6 тис. працівників і щороку інвестує в розширення основного капіталу понад 2 млрд грн. Ми маємо значний потенціал для зростання. Але нас стримує велика частка тіньового ринку, зловживання ринковою силою з боку торговельних мереж, дефіцит якісної молочної сировини, зростання обсягів субсидійованого імпорту й інші проблеми", – каже він.
Власне, тому й було ухвалене рішення щодо запуску цього проєкту.
"Молочники потребують стратегії, Білої книги (White Paper) галузі, що детально опише, в якій ситуації ми наразі перебуваємо, яка нині є регуляція, що потрібно імплементувати на шляху європейської інтеграції, що потрібно відкорегувати. Тобто зосередитися на державному регулюванні, продумати, які мають бути стимули та визначити бенчмарк розвитку. Це не просто дослідження, а інструмент, завдяки якому СМПУ отримує чіткий вектор, куди галузь може прийти. І вже з цим інструментом приходити до уряду, Верховної Ради, пропонуючи позитивні зміни", – пояснив у коментарі БізнесЦензору виконувач обовʼязків директора НДІ інформатизації та моделювання економіки Ігор Гужва.
У 2018 році, нагадує експерт, була розроблена Зелена книга регулювання ринку молока в Україні. Документ у загальному вигляді окреслив проблематику ринку, вирішення якої потребує відповідної державної політики. Загалом це відома європейська практика організації обговорень із громадськістю і стейкхолдерами щодо наявних й актуальних проблем ринку та можливих шляхів їх вирішення.
Створення Білої книги молочної галузі – це органічний наступний етап. Адже на відміну від Зеленої книги (Green paper), яка, по суті, є консультаційним документом, Біла книга – це вже дієвий аналітичний інструмент, що не тільки спонукає до обговорень, а пропонує конкретні шляхи подолання тих чи інших проблем і формує чіткий напрям розвитку.
За словами Ігоря Гужви, реалізація проєкту передбачає детальний опис поточної ситуації, в якій опинилась галузь. Тобто іншими словами буде створений економічний паспорт молочного сектору. Це дозволить визначити конкретні завдання державної політики для вирішення проблем, які гальмують розвиток галузі. Також будуть окреслені засади її економіко-правової інтеграції у спільний ринок ЄС. І зрештою буде визначений бенчмарк подальшого розвитку.
Читайте також: Як Україні перевершити Європу у виробництві молока
Адже успішний розвиток молочної галузі України позитивно позначиться не тільки на секторальному бізнесі, а й матиме відчутний для держави ефект у вигляді додаткового зростання ВВП і створенні нових робочих місць передусім у сільській місцевості.
Характеристика галузі
Молочна галузь України щороку випускає продукції на 90 млрд грн. У секторі задіяні 366 підприємств, 73 з яких – великі та середні молокопереробні обʼєкти. Вони забезпечують роботою 35,6 тис. найманих працівників.
3,8 млрд грн капітальних інвестицій у молочний сектор були зроблені протягом 2024 року. Виробництво молочної продукції – одна з небагатьох галузей промисловості України, індекс продукції якої у 2025 році має перевищити довоєнний рівень 2021 року.
Вагому роль у розвитку галузі на тлі перманентної кризи з поголівʼям корів й інших численних викликів відіграють:
- зростання продуктивності худоби завдяки селекційними досягненнями у тваринництві;
- досягнення в інтенсифікації виробництва.
Тобто навіть у тих скрутних обставинах, у яких галузь опинилася після початку повномасштабної війни, експерти зафіксували зростання продуктивності на 8%.
Прямий внесок молочної галузі України у вітчизняний ВВП складає наразі 0,26%.
"Це наша базова лінія, від якої ми відштовхуємось", – каже Ігор Гужва.
Що важливо, вітчизняна молочна продукція традиційно зберігає високу конкурентоздатність на міжнародних ринках. Включно до 2019 року, а також у 2022-му, Україна зберігала позитивне сальдо в торгівлі молочною продукцією.
Найбільшу частку в експорті складають такі позиції як "Молоко та вершки, згущені або з доданням цукру або інших підсолоджувальних речовин", "Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока; молочні пасти".
Натомість в імпорті виразно домінують сири, тривала експансія яких на ринок України була ключовою причиною від’ємного сальдо у 2020-2021 роках.
Читайте також: Українці залишаться без української молочки? Чому поляки захоплюють вітчизняний ринок
"На цей рік намічається переломний момент. Найімовірніше експорт перевисить імпорт. Принаймні поки що за перше півріччя ситуація саме така. Це дуже важливо", – наголошує Ігор Гужва.
Якщо мовою цифр, то експорт молочних продуктів з України за I півріччя 2025-го сягнув $172,8 млн (зростання на 76,9% до попереднього року), тоді як імпорт молочних продуктів становив $147,1 млн.
"Це дає оптимізму припускати про відновлення Україною позицій нетто-експортера молочної продукції", – додає Гужва.
Торгівля з ЄС і масло у Францію
Відповідно до результатів дослідження Державного НДІ інформатизації та моделювання економіки, від початку повномасштабного вторгнення частка ЄС у вітчизняному експорті молочної продукції зросла з 1,6-3,8% до 22,4-40%.
Водночас, зросла й частка європейського імпорту молочки до України. З країн Євросоюзу надходить 89-99,3%. А збільшення субсидованого імпорту сирів з ЄС є основною проблемою торговельного балансу галузі.
Як відомо, Європейський Союз погодився знизити або скасувати митні збори на низку продовольчих товарів з України, зокрема молочну продукцію. І хоча нові тарифні квоти ЄС на українську молочну продукцію значно більші за попередні, вони все одно стримують експортний потенціал України, зокрема у торгівлі сухим молоком і вершковим маслом, звертають увагу в НДІ інформатизації та моделювання економіки.
До речі, вершкове масло – це доволі цікавий для України напрямок. Адже його експорт складає лише 10,1% від загального обсягу виготовленого продукту – 71 тис. тонн. Решта споживається на внутрішньому ринку.
23 жовтня українська делегація відвідала Францію, де в ході дискусій зʼясувалося, що французька й українська молочні галузі можуть бути взаємовигідними партнерами.
Річ у тім, що Франція попри власне потужне виробництво імпортує багато молочної продукції – до 7 млн тонн(в перерахунку на сире молоко) За словами Ігоря Гужви, значна частка припадає саме на вершкове масло. Тобто це можливість для України – нарощувати виробництво масла для експорту у Францію.
Читайте також: Чим Україні вигідна співпраця французьких та українських молочників?
"У нас є потенціал для створення експортоорієнтованих заводів з виробництва масла. Утім, їх не має бути багато. Адже ті ж французи не дарма вершкове масло імпортують, хоча є одними з найбільших у світі споживачів цього продукту. Маслозаводи мають відносно низьку маржинальність, але потребують дуже багато молока. Тому до цього треба ставитися помірковано. Дещо наростити обсяги виробництва масла – у короткостроковій перспективі це виправдано, враховуючи, що потенційно його є куди продавати. Тобто якщо у нас буде зрозумілий партнер, як от Франція, ми в Україні можемо збудувати 2-3 нові маслозаводи виключно під їхній ринок. Це нормальний сценарій", – пояснює Ігор Гужва.
Проте, застерігає експерт, спрямовувати багато молока в сегмент вершкового масла не вигідно, адже це низькомаржинальний продукт, який потребує багато якісної сировини. А в Україні з нею проблеми – її банально бракує.
Читайте також: 40% молочної продукції в Україні може не відповідати вимогам до якості, – виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур
Свою роль у цьому зіграло зокрема скорочення поголівʼя корів. За чверть століття воно знизилося у понад чотири рази. Якщо в 2000 році в Україні налічувалося 5,4 млн молочних корів, то в 2024-му – вже 1,3 млн особин.
"Розуміючи, що у нас обмежена кількість молока, ми не можемо хаотично ним розкидатися. Має бути збалансована модель, виходячи насамперед з максимального забезпечення внутрішнього ринку, з подальшою максимально глибокою переробкою на експорт", – наголошує Гужва.
Перспективи та позитивний ефект
Однією з новацій дослідження НДІ інформатизації та моделювання економіки в межах дослідження молочної галузі України став розрахунок експортного потенціалу за методологією Міжнародного торговельного центру (ITC). Так, обсяг невикористаного потенціалу в експорті вітчизняної молочної продукції оцінюється в $239 млн.
"Перевага цього інструменту в тому, що це актуальні дані, вони показують реально недоторговані ринки. Тобто потенційні ємності ринків і по товарах, і по країнах. Мінус цієї моделі в тому, що вона показує потенціал тільки по наявних товарних позиціях, які на сьогоднішній день вже є, які вже експортуються", – пояснює Ігор Гужва.
Загалом вектор розвитку молочної галузі України передбачає низку позитивних ефектів як для бізнесу й держави, так і для наших європейських партнерів.
Вітчизняні молочні підприємства в середньостроковому періоді можуть збільшити випуск продукції майже на 17%. Також експерти оцінюють зростання рентабельності у напрямках виробництва "складної" продукції у 3-5 разів. У перспективі є можливість подвоїти експорт молочної продукції, що принесе $500 млн інвестицій у диверсифікацію виробництва. Бізнес готовий до таких капіталовкладень у межах найближчих трьох років.
"І головне: якщо ми рухаємось у руслі європейської інтеграції, ми гармонізуємо й адаптуємо наше законодавство. Зрештою українські підприємства отримають доступ до "зеленого" фінансування ЄС. Це ті витрати, які наші бізнес і держава не можуть самостійно профінансувати, усе, що стосується, скажімо, екологічності. Також підприємствам відкриється доступ до промислового фінансування", – пояснює очільник НДІ інформатизації та моделювання економіки.
Якщо говорити про державний рівень, то йдеться насамперед про додаткове зростання ВВП України на 0,43 відсоткових пункти (понад 32,9 млрд грн у цінах 2024 року) і створення до 600 нових робочих місць по країні, зокрема 400 – в молокопереробному виробництві.
"Хтось може сказати, що 600 робочих місць – це ніщо. Але ж потрібно розуміти ґрунт цієї цифри. Ми втрачаємо багато працівників у галузі. Хтось іде воювати, хтось виїжджає за кордон, змінює сферу діяльності. Але, рухаючись у межах визначеного бенчмарку, ми покриємо ці втрати та збільшимо кількість робочих місць. Потрібно правильно розуміти, що означає ця цифра", – наголошує Ігор Гужва.
Що стосується Євросоюзу, то наразі вже діє багато санкційних обмежень і заборон щодо імпорту товарів, що мають походження з Російської Федерації і Білорусі. Перед європейцями узагалі стоїть задача скорочення імпорту з країн Глобального Півдня в межах досягнення цілей Стратегічної автономії ЄС. І Україна може з цим допомогти.
"У Європі є політики, що заміщення цього імпорту має відбуватися на засадах Near Shoring і Friend Shoring. Це означає, що потенційний постачальник має бути десь поруч і дружнім. Білорусь, наприклад, поруч, але це не дружня ЄС країна. Тому Україна за цими параметрами ідеально підходить. Окрім того, розвиваючи нашу молочну галузь, ми імпортуватимемо обладнання з Європейського Союзу. І загалом Україна може гарантувати продовольчу безпеку ЄС, адже так чи інак ми готові забезпечити європейців багато чим", – звертає увагу Ігор Гужва.
Актуальні проблеми галузі
Державний НДІ інформатизації та моделювання економіки в межах спільного з СМПУ проєкту зафіксував у своєму дослідженні й актуальні проблеми галузі, які насамперед блокують її розвиток і потребують нагального вирішення.
Передусім ідеться про значний тіньовий ринок, частка якого сягає 20-25%. Серед основних причин експерти виділяють скасування перевірок підприємств органами контролю під час війни, а також збільшення готівкового обігу в торгівлі сирим молоком через побоювання селян втратити субсидії на газ та електроенергію в разі декларування всіх доходів.
Ще одна з проблем – це концентрація державної підтримки на домогосподарствах, адже продуктивність корів у населення, на які припадає 70% поголів’я, в рази нижча, ніж у промислових комплексах. Молоко екстра-ґатунку ними взагалі не виробляється.
Зловживання ринковою силою з боку торговельних мереж – відсутність законодавчого врегулювання термінів оплати за харчову продукцію дозволяє торговим мережам значно затримувати платежі постачальникам, що погіршує фінансову стійкість виробників молочної продукції.
Найрелевантнішим для України тут буде досвід Європейського Союзу, адже зрештою наша країна має в нього інтегруватися. Так, в ЄС це питання регулюється Директивою 2019/633, в якій зафіксовані терміни розрахунку в 30 днів для швидкопсувних продуктів і 60 днів – для інших. В Україні з 2021 року в парламенті зареєстровані відповідні проєкти законів, як, наприклад, №6068 та №6155, але вони не розглядалися.
Читайте також: Розрахунки ритейлу з виробниками харчових продуктів хочуть урегулювати законом. Чи буде з цього толк?
Субсидований імпорт з ЄС також стоїть на заваді розвитку української молочної галузі. Стрімке зростання імпорту сирів з країн ЄС, яке триває з 2020 року, ставить під загрозу подальше існування українських сирзаводів.
А ще є дефіцит якісної молочної сировини – виробничі потужності в галузі молочної продукції завантажені лише на половину. Скорочення виробництва сирого молока населенням на 40% загострило нестачу молоко-сировини та призвело до зростання цін на неї.
Читайте також: Переробники та виробники молока спільно визначать ціну на сировину. Таке станеться вперше
Не останнє місце в переліку проблем молочної галузі посідає ігнорування урядом потреб у безперебійному енергопостачанні для безперервного холоду. Адже наразі підприємства галузі не входять до переліку критичних підприємств, які уряд вирішив не відключати від електроенергії. Заводи можуть домовлятися тільки на місцевому рівні з обласними адміністраціями, якщо доведуть свою критичність.
Запасний варіант – працювати в обмеженому режимі на генераторах. Проте вартість палива для них позначатиметься на собівартості продукції, що робитиме українську молочну переробку неконкурентною.
Україна тільки входить у зимовий період, а енергетика країни через цілеспрямовані ракетно-дронові удари з боку Російської Федерації перебуває у критичному стані. Міністерка енергетики Світлана Гринчук раніше попереджала, що ситуація може погіршуватися. За негативного сценарію, українські молочники – як виробники, так і переробники – опиняться в максимально скрутній позиції. Адже тварин у будь-якому разі потрібно доїти за біологічними, а не стабілізаційними графіками. Без належної переробки це молоко нікуди буде дівати.
Не варто забувати і про кадровий дефіцит, який охопив країну. На молокопереробних заводах він тільки загострюється. Наприклад, 71% підприємств-членів Асоціації виробників молока повідомляють про нестачу працівників. Бракує лаборантів, операторів, ветеринарів, технологів, водіїв. А якість освіти в профільних вузах та ПТУ дуже низька.
Що вже казати про неспівставну з сусідніми країнами, насамперед Польщею, державну підтримку виробників молочної продукції. Українські молочники неодноразово наголошували на важливості для галузі програми підтримки вітчизняного виробника через програму "Національний кешбек". Але річ у тім, що вона не поширюється на вагові сири, а 60-70% продукції реалізується саме у ваговому вигляді. Уряд ніяк не може внести необхідні зміни, щоб виправити ситуацію, хоча новостворене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства вже давно отримало відповідні вказівки від премʼєрки Юлії Свириденко.
Читайте також: Здається, що програма "Зроблено в Польщі" працює краще, ніж "Зроблено в Україні"
Що далі?
Державний НДІ інформатизації та моделювання економіки наразі закінчив лише перший етап спільного проєкту з СМПУ. Попереду – опитування ключових гравців галузі, яке націлене на виявлення реальних викликів, специфіки роботи та прихованих проблем, що не відображає офіційна статистика.
Мета цього опитування полягає в уточненні та конкретизуванні рекомендацій для державної політики, бізнесу й інвесторів.
Опитування, як пояснюють в НДІ, включатиме збір детальних даних за напрямами:
- наявні законодавчі та регуляторні перепони в діяльності молокопереробних компаній;
- наявні бар’єри (внутрішні та зовнішні) для виходу на зовнішні ринки (ринок ЄС, ринки третіх країн);
- оцінка фінансових потреб для модернізації та диверсифікації виробничих потужностей галузі, потреба у державній підтримці та стимулах.
Очікуваний результат роботи передбачає остаточне формування Білої книга з конкретними пропозиціями для підвищення конкурентоспроможності галузі в умовах євроінтеграції.
Утім, навіть на цьому етапі співпраці СМПУ з Державним НДІ інформатизації та моделювання економіки видно, куди галузь має рухатися, та де має підключитися держава. Адже, як показують проміжні висновки фахового науково-дослідного інституту, розвиток молочної галузі – пряма сфера внутрішніх і зовнішніх інтересів України.
