Українці залишаться без української молочки? Чому поляки захоплюють вітчизняний ринок

Автор: Владислав Недашківський

Молочна галузь України постала перед серйозними викликами, що загрожують її стабільності та конкурентноспроможності. Головні з них: динаміка цін на сировину, зростання імпорту – передусім з Польщі, а також брак ефективної державної політики. Усе це веде до зростання цін на молочну продукцію для споживачів, скорочення роботи переробних підприємств та, як наслідок, створює загрози втрати виробниками молока внутрішнього ринку.

Нетипова поведінка цін на сировину

В Україні вже тривалий час зростають роздрібні ціни на вітчизняні молочні продукти – молоко, кефір, сметану та сири. Тренд зокрема спостерігався і в жовтні. Загалом у річному вимірі вартість продукції зросла на 20-30%.

У липні в Україні почала зростати ціна на молоко-сировину насамперед через девальвацію гривні щодо євро та зростання цін на масло в ЄС. Тобто поставки масла до Євросоюзу отримали додаткову привабливість.

Як розповів БізнесЦензору керівник експертно-аналітичної служби Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Леонід Тулуш, окремі оператори ринку в липні почали збільшувати обсяги закупок молоко-сировини, пропонуючи виробникам молока високі ціни, що компенсувалось завдяки експортним поставкам масла та сухого знежиреного молока до ЄС. Новий рівень цін екстраполювався на весь ринок, адже інші молокопереробні підприємства намагались утримувати наявну сировинну базу.

У вересні схема з експортом масла до ЄС втратила свою актуальність зокрема через вичерпання квот на поставки української молочної продукції. Проте спрацював сезонний чинник – переконаність у тому, що ціна сирого молока восени завжди зростає. Але у світі ціни на сировину та продукцію навпаки падають.

Є декілька глобальних "молочних центрів", які формують тренди на ринку молокопродуктів – крім ЄС, це Океанія, насамперед, Нова Зеландія, США, а також країни Меркосур – економічний союз держав у Південній Америці.

За словами Леоніда Тулуша, ціни на молочну сировину в Новій Зеландії і країнах Південної Америки традиційно низькі – у межах близько 0,4 євро за кг, а останніми місяцями вони ще й знижуються. У США, які, до речі, почали викидати більше молочної продукції на зовнішні ринки, цього року ціни на молоко-сировину теж суттєво знижуються: з понад 0,50 євро за кг на початку року до 0,39 євро за кг у липні-серпні. Тобто падіння майже на чверть.

Як наслідок низьких цін на молоко-сировину, ціни на молокопродукти у США, Океанії та країнах Меркосур суттєво нижчі за їх рівень у ЄС (навіть з урахуванням падіння у вересні) та Україні.

У серпні ціна сирого молока в Україні – перерахована в євро за курсом НБУ та за європейським базисом поставки – перевищувала 0,42 євро/кг, а у вересні наблизилась до 0,43 євро/кг.

"Для збереження конкурентоспроможності вітчизняних молокопродуктів рівень ціни на сировину в IV кварталі не повинен перевищувати рівень цін червня-липня цього року – до 0,40 євро/кг", – наголошує Леонід Тулуш.

Станом на 22 жовтня середньозважена ціна трьох ґатунків молока-сировини становила 17,17 грн/кг без ПДВ. Це на 18 коп. менше проти вересня. В Асоціації виробників молока очікують зниження цін і в листопаді, що не характерно для цього періоду. Насамперед це стосується господарств, де ціни перебувають на піку.

Водночас Європейський Союз нарешті погодився знизити або скасувати митні збори на низку продовольчих товарів з України, зокрема молочні продукти. Тобто інтерес переробників до збільшення обсягів закупівлі сировини знову може зрости.

Утім, в СМПУ наголошують: якщо не сформуються умови для функціонування належної економіки молокопереробки, молочні переробні підприємства будуть, як мінімум, зменшувати обсяги закупівлі сировини, що є не припустимим як для самих заводів через можливу втрату сировинної бази, так і, насамперед, для виробників молока.

Варто зауважити, що темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України з початку 2025 року були одними з найкращих не тільки в Європі, а й у світі, навіть попри скорочення надоїв у вересні.

До чого тут польський імпорт?

Загалом ситуація, що склалася наразі на українському молочному ринку вельми нестабільна. І цю хитавицю зокрема підживлює засилля молочного імпорту, що без будь-яких обмежень заїжджає в Україну. Передусім ідеться про Польщу, яка буквально бомбардує своїми сирами полиці українських торговельних мереж.

Польща є головним постачальником сиру до нашої країни – 44,12% загального імпорту. Україна входить до трійки головних напрямків постачання польської молочної продукції поза межами Європейського Союзу.

Проблем тут насамперед дві:

1. Поляки постачають, по суті, ті самі сири, що виробляються українськими підприємствами. Причому якість українських твердих і напівтвердих сирів нічим не відрізняється від польських, наголошують в СМПУ.
2. Водночас ціна на польську продукцію значно нижча за вітчизняну. Це своєю чергою викривлює конкуренцію і ставить наших виробників у нерівні умови.

Читайте також: Виконавчий директор СМПУ: Здається, що програма "Зроблено в Польщі" працює краще, ніж "Зроблено в Україні"

Іншими словами, польська молочка витісняє вітчизняні товари з українського ринку. Таку агресивну зовнішньоторговельну політику поляки можуть собі дозволити коштом Європейського Союзу.

Польська молочна галузь отримує субсидії та підтримку від ЄС, яка включає прямі виплати виробникам, кошти на підтримку стабілізації ринку, експорту та розвиток сільських територій. Фінансування спрямоване на підвищення конкурентоспроможності фермерів і переробників молока.

Експортні субсидії є одним із заходів державної підтримки молочного сектору в Євросоюзі. Залежно від країни ці субсидії коливаються від 17% до 20% додатково до вартості продукції, яку експортують переробники. Польща, як країна-член ЄС, – не виняток. Тому, маючи відшкодування від держави, собівартість польського молока стає меншою.

Наприклад, протягом 2014-2020 років Польща через механізм спільної сільськогосподарської політики Євросоюзу отримала 23,4 млрд євро прямих асигнувань в агросектор.

Загалом за 20 років членства в ЄС польські фермери отримали суттєві субсидії, що становлять до 47% від вартості виробництва на малих фермах. У 2023 році субсидії на голову великої рогатої худоби в Польщі сягали 407 євро – майже вдвічі більше, ніж у сусідніх країнах. Це дає польським виробникам перевагу.

Молочна галузь, до речі, мабуть, єдиний напрямок агросектору, який поляки радо вітають і виступають за лібералізацію молочних ринків між нашими країнами, каже засновник і президент групи компаній PRAVIO (бренди PRAVIO, MamaMilla, Milada, "Ічня"), член Ради директорів СМПУ Валентин Запорощук.

"Вони із задоволенням привезуть в Україну готову молочну продукцію", – наголошує він.

Адже Польща нині виготовляє 15 млн тонн молока на рік, тоді як Україна – впʼятеро менше – лише 3 млн тонн при потенціалі в 20 млн тонн на рік. Проте для реалізації цього потенціалу бракує фінансових ресурсів, зокрема через війну.

Читайте також: Як Україні перевершити Європу у виробництві молока

Для розуміння, передбачена держбюджетом України на 2025 рік програма стимулювання тваринництва не фінансується, що зрештою призводить до загострення дефіциту молочної сировини. Надої на вітчизняних фермах цьогоріч хоч і були одними з найкращих у світі, проте вони скорочуються. Господарства усіх категорій у вересні 2025 року виробили 613 тис. тонн молока-сировини, що на 27 тис. тонн менше (-4%) відносно серпня 2025 року і на 2 тис. тонн менше (-0,3%) відносно вересня 2024 року.

Тому експерти не виключають подальшого розширення присутності польської молочної продукції на полицях українських супермаркетів. Наприклад, зараз на складах у Європі фіксуються найбільші обсяги вершкового масла за останні декілька років. Європейські торговельні мережі (Lidl й інші) вже зменшили роздрібні ціни на фасоване масло в межах 10%. В СМПУ допускають, що напередодні Нового року надлишки масла з Європи можуть спрямувати на український ринок зі значним дисконтом. Це знову ж таки вдарить по вітчизняному виробнику.

Окрім того, польська продукція в Україну завозиться і контрабандою або ж через "сірі" схеми зокрема для "власного споживання", опиняючись потім на прилавках магазинів. Через що українські виробники знову опиняються в невигідному положені.

"Це все йде поза сплатою податків. У нас зараз 25% імпорту заходить по "сірих" схемах. Тобто тут уже перевага 20% ПДВ", – наголошує виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.

Державна підтримка українських молочників кульгає

Перехід молочної галузі під управління Міністерства економіки України, що відбувся після злиття міністерств у липні 2025 року, викликав очікування щодо впровадження спеціальних стимулів для переробної промисловості. Проте очікування поки що не виправдалися.

Зараз через інтенсифікацію обстрілів енергетичної інфраструктури молочна галузь гостро потребує гарантованого постачання електроенергії. Працювати тривалий час на генераторах молокопереробні підприємства не можуть. Зокрема це підвищує собівартість продукції, що впливає на кінцеву ціну для споживача. А через високі ціни українські підприємства програватимуть конкуренцію тим самим полякам, які, отримуючи значні субсидії, по суті демпінгують ринок.

Окрім того це може вплинути на традиційні ринки збуту української продукції за кордоном – у Молдові, Казахстані, Азербайджані тощо. Знову таки Польща може захопити наші позиції.

Ще одне болюче питання для українських молочників – зловживання з боку рітейлу. Торговельні мережі – це фактично єдиний шлях молочної продукції від виробника до споживача особливо у великих містах. Тому підприємства перебувають у нездоровій залежності від волі рітейлу. У Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів, що так чи інак стосуються недобросовісних торговельних практик, але їхній розгляд затягується. Торговельні мережі зі свого боку продовжують користуватися своїм по суті монопольним становищем на ринку.

Читайте також: Розрахунки ритейлу з виробниками харчових продуктів хочуть урегулювати законом. Чи буде з цього толк?

Однією з важливих державних програм підтримки для вітчизняних молочників залишається "Національний кешбек", каже Арсен Дідур. Утім, працює вона не досконало.

Через прогалини в технічному регламенті кешбек не нараховується за купівлю вагових сирів. А 60-70% вітчизняного твердого сиру, який купують українці, – саме вагова продукція. Виключення цієї форми реалізації товару з програми створює штучну нерівність, через що український продукт стрімко втрачає конкурентну спроможність знову ж таки перед дешевим імпортом насамперед з Польщі.

Читайте також: Чому українці втрачають кешбек за український сир і як це позначається на молочній галузі

"Виробники молочки наполягають, щоб на певні категорії товарів кешбек був ще вищий, адже вони стикаються з агресивним імпортом молочної продукції з Польщі, яка субсидується польським урядом", – зазначив в інтервʼю БізнесЦензору заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Вітчизняним молочникам, що цікаво, доводиться відбиватися не тільки від агресивного польського імпорту, а й від тіньового сектору, який почав зростати після запровадження мораторію на перевірки бізнесу.

"В умовах відсутності підтримки та грошей держава може хоча би прибрати недобросовісні торговельні практики та недобросовісну конкуренцію, які у нас є. Тобто потрібно навести лад у секторі, перевірити всі експлуатаційні дозволи, заборонити виробництво фальсифікатів, фейків, виробництво без сплати податків, тіньовий обіг сировини", – наголошує виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.

За його словами, у 2024 році в Україні виробили приблизно 7 млн тонн молочної сировини. З них близько 3 млн тонн – на промислових фермах з поголів’ям від 200 до 1000 особин. Орієнтовно 4 млн тонн – виготовили в господарствах населення. І от з цих 4 млн тонн тільки 10% пішло офіційно на переробку.

Тобто якщо взяти європейські чи загальносвітові норми, то для власного споживання чи вигодовування телят не йде більше 10% від загального обсягу. Іншими словами, цифри мають помінятися місцями: 400 тис. тонн – залишитися у населення, а 3,6 млн – піти в переробку.

У нас виходить, що близько 3 млн тонн молочної сировини десь гуляють, і з неї щось виготовляють. "Далі ми бачимо це все на полиці", – каже Арсен Дідур.

І якщо національний ритейл здійснює аудит своїх постачальників і контролює якість виробництва, то невеликі магазини не можуть собі цього дозволити. А базари – це взагалі окрема історія, де зливається все, що виробляється.

На ринку зараз спостерігається засилля фальсифікату, підкреслює виконавчий директор СМПУ. Наприклад, коли на упаковці пишеться одне, а по факту – це геть інший продукт. Скажімо, людина купує сир, а отримує натомість сирний продукт, або спред замість вершкового масла. Це призводить до перекосів на ринку, через які доброчесний бізнес завжди залишатиметься в дурнях.

Річ у тім, що Держпродспоживслужба з початку повномасштабної війни, відповідно до урядової постанови №303, не має права на планові перевірки. Перевіряти підприємства її працівники можуть лише в разі отримання відповідної скарги. Тому тіньовий обіг молочної сировини та продукції тільки зростає. Розплачується за це кінцевий споживач. Нерідко своїм здоровʼям. І державний бюджет, який в умовах гострого дефіциту коштів втрачає податкові надходження.

СМПУ звернулася до уряду, зокрема до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства з проханням скасувати мораторій на планові перевірки Держпродспоживслужби, що дасть можливість навести порядок у секторі.

Засновник і президент групи компаній PRAVIO, член Ради директорів СМПУ Валентин Запорощук пропонує піти далі та запровадити щотижневі перевірки якості молока, як це працює в Європі.

"Державний регулятор має втрутитися в цей процес. Виробники молока повинні нести відповідальність. У Європі так працює – там щотижня вибірково перевіряють сире молоко. І штрафи серйозні, аж до заборони використання молока з цієї ферми", – каже він.

Перевірка якості харчових, насамперед молочних продуктів – це не про тиск на бізнес, а про здоровʼя нації і безпеку зокрема в умовах війни, резюмують співрозмовники БізнесЦензора. І, мабуть, це той момент, коли державі потрібно прислухатися до профільних асоціацій. Бо інакше молочний ринок України зрештою регулюватимуть з Варшави.