Як Україні перевершити Європу у виробництві молока

Автор: Владислав Недашківський

Україна сьогодні виробляє 3 мільйони тонн молока на рік. Тоді як сусідня Польща вп’ятеро більше – 15 млн тонн. Проте потенціал української молочної галузі величезний. Річний показник у 20 млн тонн якісного молока – цілком реальна цифра, переконаний засновник і президент групи компаній PRAVIO (бренди PRAVIO, MamaMilla, Milada, "Ічня"), член Ради директорів Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Валентин Запорощук.

Насамперед, ефективність вирощування зернових дає можливість отримувати дешевшу сировину. Якщо порівняти ціни на кормову базу – ту ж кукурудзу чи сою, в Україні вони на 15-20% нижчі, ніж у Польщі, країнах Балтії чи Німеччині. Завдяки цьому Україна має можливість для розвитку експортного потенціалу.

"У нас розвиток молочного скотарства йде через великі господарства з кількістю корів від 500 голів. У Європі (Польща, Німеччина) живуть дрібним фермерством. Але там велика зайнятість, є дотації від держави, які стосуються інвестицій. Державі треба дати стимул для інвестиційного розвитку. І ці великі підприємства зможуть активніше нарощувати виробництво молока", – пояснив у коментарі БізнесЦензору Запорощук.

Незначна, але революційна зміна

Водночас виробництво молока в Україні поступово зростає. Якщо порівняти з минулим роком, господарства дали на 10% більше сировини. Це непоганий результат, але він може бути ще кращим.

"Нам потрібно перейти на європейські стандарти визначення білка та жиру. У нас в Україні нині стандарт молока по білку 3,2%, а по жиру – 3,4%. У Європі це 3,4% і 4,0%, відповідно. Для підприємств у Європі переробка такого молока обходиться значно дешевше. У ціновому сегменті ми на 25-30% програємо європейцям тільки через стандарт. Це треба змінити. Адже від цього виграють усі – і виробники молока, і переробники", – каже Валентин Запорощук.

Таке, здавалося б, незначне, але насправді революційне для галузі рішення дасть можливість українським підприємствам стати ще більш конкурентними та рухатися на зовнішні ринки. Але тут не обійтися без держави, адже необхідно запроваджувати обов’язковий державний контроль якості молока.

Читайте також: 40% молочної продукції в Україні може не відповідати вимогам до якості, – голова СМПУ Арсен Дідур

"У Європі, наприклад, молоко раз на тиждень вибірково здається в державну лабораторію, де підтверджується його якість", – звертає увагу Запорощук.

За його словами, в Україні підприємства-виробники молока часто нехтують вимогами до якості. І нерідко молоко від хворих корів потрапляє до загального об’єму, чого не має відбуватися. Адже молоко навіть однієї хворої корови відображається на готовому продукті. Відтак, переробні підприємства змушені витрачати додаткові кошти на спеціальне обладнання для очистки такого молока. Це безумовно впливає на конкурентну здатність українських підприємств і фінальну ціну продукції.

Фермери ж, стверджує Валентин Запорощук, цим не переймаються. Мовляв, навіщо, якщо молоко в них і так купують.

"Державний регулятор має втрутитися в цей процес. Виробники молока повинні нести відповідальність. У Європі так працює – там щотижня вибірково перевіряють сире молоко. І штрафи серйозні, аж до заборони використання молока з цієї ферми", – наголошує він.

Формально, наразі в Україні діє мораторій на перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу. Відповідний указ президент Володимир Зеленський підписав у липні цього року. Втім, аналіз молока в держлабораторіях не має жодного стосунку до перевірок чи тиску на підприємців. Це нормальний процес на кшталт ветеринарного контролю, який корови проходять щороку, наголошує Запорощук.

"На ферму приїжджає ветеринар, бере у кожної корови кров на аналіз. Якщо тварина здорова, їй виписують сертифікат, і вона цілий рік може видавати молоко. Якщо корова не пройде ветеринарний контроль, то з такої ферми використовувати молоко не можна. Але треба, щоб ще хоча б раз на тиждень перевірялося і саме молоко. Це здоров’я нації. Ми не хочемо, щоб в готову продукцію потрапляло молоко від хворих тварин. Якщо якість сировини невідповідна, мають бути санкції", – пояснює наш співрозмовник.

Поляки виступають за лібералізацію молочних ринків

Підвищення конкуренції українських молочних підприємств – це добре. Але чи готові до неї наші європейські сусіди? Адже, говорячи про експортні можливості, насамперед ідеться про ринок ЄС, де вистачає власних локальних гравців.

Наприклад, Польща, набіл якої ріками стікається в Україну, вже неодноразово демонструвала своє ставлення до конкуренції з Україною в аграрній галузі. Наприклад, фотографії з розсипаним на землю українським збіжжям облетіли передовиці всіх світових ЗМІ.

"У молочній галузі з поляками у нас усе добре. Сьогодні у нас паритет. Вони в Україну везуть без обмежень сири, мають зону вільної торгівлі. Для розуміння, за 8 місяців цього року в Україну заїхало 20 тис. тонн сирів. Ми ж в Європу експортуємо всього 3 тис. тонн масла, а далі нас обмежили квотами. Так, у нас немає обмеження по сирах, але ми не можемо з ними там конкурувати, бо маємо не дуже якісну сировину. Я, наприклад, прошу фермерів покращити якість молока, а вони кажуть: не хочете брати, не беріть. Фермери не бажають вкладати гроші, щоби підвищити якість. І їм це дозволяють", – розповідає Валентин Запорощук.

Читайте також: Експерти визначили ключові кроки для євроінтеграції молочного сектору України

За його словами, поляки підтримують Україну в цьому питанні та виступають за лібералізацію молочних ринків.

"У них виробництво 15 млн тонн, у нас 3 млн тонн. Вони із задоволенням привезуть в Україну готову молочну продукцію", – наголошує фахівець.

Зараз ведуться перемовини щодо збільшення експортних квот до ЄС на українську молочку. Але процес затягується. Якщо раніше молочникам обіцяли, що питання вирішиться у вересні, то наразі строки ухвалення цього рішення незрозумілі. Експерти не виключають, що квоти так і не будуть переглянуті. Принаймні в цьому році. Квоти по маслу та сухому молоку – основних експортних молочних продуктах до Євросоюзу – вже були вибрані на початку серпня.

З прицілом на Європу: "Гадячсир" отримає друге дихання

Наприкінці лютого 2025-го Валентин Запорощук придбав збанкрутілий сирзавод "Гадячсир" у Полтавській області. У планах – збудувати нове експортоорієнтоване підприємство, яке спеціалізуватиметься на виготовлені м’яких сирів, кисломолочного сиру, продукції зі строком зберігання 40-60 днів.

"Уся ця продукція сьогодні на європейському ринку затребувана. У планах – будівництво заводу з потужністю переробки десь до 1 тис. тонн молока на добу, обсяг інвестицій на рівні 180 млн євро. Це будуть кошти, залучені від європейських банків. У нас є партнери з Європи, які готові заходити з нами в проєкт", – розповів БізнесЦензору Запорощук.

За його словами, на повноцінний запуск виробництва може знадобитися до 1,5 року. Втім, усе залежатиме від перебігу подій на фронті.

Зараз на майданчику відбувається повний аудит, адже "Гадячсир" простоював майже п’ять років. Проблеми ж у підприємства почалися ще в 2013-2014 роках. Це було ледь не останнє українське молочне підприємство, яке в якийсь спосіб завозило продукцію в Росію, переважно через Білорусь. Завод не мав інших ринків збуту. В останню мить його представники кинулися по світових виставках, намагаючись пропонувати свою продукцію, але не встигли чогось досягти. Відтак, у підприємства почалися фінансові проблеми.

"Я б це навіть бізнесом не назвав. Це було намагання якось вижити. По документах, які є на заводі, останній день роботи "Гадячсиру" був у травні 2020 року. Але назвати це роботою складно", – каже Запорощук.

За його словами, майданчик і регіон – цікаві та перспективні для ведення бізнесу.

"Полтавська область – одна з найбільших по виробництву молока, великих фермерських господарств. Підприємство в найкращі часи переробляло більше 2 тис. тонн молока на добу. А це непогані обсяги. Зрозуміло, що зараз їх розібрали інші підприємства. Але коли ми на цьому майданчику збудуємо нове підприємство зі стратегічним комплексом рішень, воно буде конкурентоспроможним, і виробники молока повернуться до нас", – додав Валентин Запорощук.