Чим Україні вигідна співпраця французьких та українських молочників?
Молочарство – важлива частина сільського господарства Франції, яка спеціалізується на м’ясо-молочному тваринництві. Ця європейська країна є одним зі світових лідерів за поголів’ям великої рогатої худоби та виробництвом молока. Окрім того, французи – провідні споживачі молочних продуктів на душу населення.
Так, у 2024 році Франція експортувала молочної продукції на понад $8,5 млрд, що становило 8,6% глобального експорту. Основу французької спеціалізації становлять сири (50,1% експорту), а також високотехнологічна переробка молока.
Як лідер сільського господарства в Європейському Союзі за обсягами та якістю виробництва, Франція готова ділитися досвідом у запровадженні найкращих регуляцій, створенні ефективних інституцій та розвитку галузевих політик.
23 жовтня українська делегація відвідала Францію для вивчення цього досвіду. До її складу ввійшли представники Мінекономіки, яке після обʼєднання міністерств у липні 2025 року відає вітчизняним сільським господарством, Спілки молочних підприємств України (СМПУ), Державного НДІ інформатизації та моделювання економіки, а також українських молокопереробних компаній.
БізнесЦензор розпитав членів делегації, про що зрештою вдалося домовитися з французами, як це вплине на вітчизняну молочну галузь, і які подальші кроки робитимуть українські молочники.
Галузь потребує більшої свободи
Вояж відбувався в два етапи. Насамперед українські делегати зустрілися з посадовцями Міністерства сільського господарства Франції, щоб обговорити політику підтримки молочного сектору та роль держави в гармонізації національних стандартів зі стандартами ЄС, зокрема Регламенту ЄС 1309/2013.
Згодом українці зустрілися з очільниками Національного міжгалузевого центру молочної економіки (CNIEL) та Національної федерації молочної промисловості (FNIL). Під час зустрічі увага була сфокусована на ключових питаннях: організації спільного ринку, створенню галузевих та міжгалузевих обʼєднань і повноваженням, які уряд делегує міжгалузевим організаціям.
За словами координаторки комітету СМПУ з євроінтеграції Єлизавети Святківської, спільний ринок – це не просто торгівля, а насамперед система, яка забезпечує стабільність і конкуренцію.
"CNIEL показав, як їхня модель об’єднує фермерів, переробників і рітейлерів, створюючи баланс інтересів. Для України це шанс адаптувати такий підхід, щоб наші продукти відповідали європейським стандартам і конкурували на глобальному рівні", – каже вона.
Святківська наголошує, що створення міжгалузевих об’єднань – ключ до самоуправління. CNIEL із 1973 року еволюціонував до структури, де рішення ухвалюються колективно, а угоди поширюються на всіх учасників ринку.
"Це може стати основою для української організації, яка об’єднає всіх стейкхолдерів і сприятиме діалогу з державою. Повноваження, делеговані урядом, – це те, що додає сил таким об’єднанням. CNIEL отримує завдання від держави – від моніторингу якості молока до промоції продуктів – з чітким контролем ЄС. Це підказка для України: делегування має бути прозорим, щоб уникнути спотворення конкуренції, але водночас давати сектору свободу діяти", – розповідає координаторка комітету СМПУ з євроінтеграції.
Ці ідеї, наголошує Єлизавета Святківська, – не просто теорія. Вони про те, як технології, фінансування і якість можуть перетворити наш сектор на потужного гравця на світовому ринку молока.
Читайте також: Як Україні перевершити Європу у виробництві молока
"Ми подивилися на їхню структуру, як вони розвивалися, як розвивалися міжгалузеві організації та який вплив вони мали на сектор. Для нас це певна школа, ми можемо вивчати цей досвід і закладати до своєї програми розвитку вітчизняної молочної галузі", – каже засновник і президент групи компаній PRAVIO (бренди PRAVIO, MamaMilla, Milada, "Ічня"), член Ради директорів СМПУ Валентин Запорощук.
За словами Запорощука, Україна – аграрна країна, яка має велику кількість земельних площ, на яких працюють відповідні підприємства, і вони повинні навчитися домовлятися, випрацьовувати правила, які б влаштовували всіх учасників цього ринку – від виробництва молока й переробки, до логістики та рітейлу.
Виконувач обовʼязків директора Державного НДІ інформатизації та моделювання економіки Ігор Гужва зазначає, що у Франції є загальнонаціональна рамка, відповідна до європейського законодавства, проте в питаннях управління молочним бізнесом французький уряд делегує повноваження CNIEL.
"Це дуже потужний агент впливу, який є змичкою між міністерством і бізнесом. У центрі Парижа є цілий квартал, де зосереджені галузеві асоціації, повʼязані з виробництвом молока, зі стандартами й так далі. Організація працює над удосконаленням законодавства, над підвищенням якості продукції. Вони є агентами розвитку бізнесу, роблять серйозну аналітику щодо підвищення якості виробництва, залучення інвестицій, просування товарів на зовнішні ринки. Для України це надзвичайно важливий досвід", – каже він.ʼ
За словами Ігоря Гужви, французька молочна асоціація візьме патронат над СМПУ, щоб налагоджувати міжінституційне партнерство, впроваджувати європейські стандарти роботи з владою і бізнесом. Ще один напрямок роботи – організація майданчика для комунікації бізнесу між собою, а також – підтримка українського євроінтеграційного руху.
"СМПУ, як організатор, яка залучила представників міністерства, державного наукового інституту та бізнесу, задоволена цією поїздкою. Висновок один: не треба вигадувати велосипед, потрібно вивчати найкращі практики на прикладі тієї ж Франції, як успішної молочної країни, й імплементувати їх в українське законодавство. Адже моделі міжгалузевих відносин у наших країн однакові. Це буде і показово, і допоможе євроінтеграції", – наголошує виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.
Українське масло може захопити французький ринок
У ході дискусій у Франції зʼясувалося, що французька й українська молочні галузі – не конкуренти, навпаки вони можуть бути взаємовигідними партнерами.
Франція експортує багато молочної продукції, половина з якої – сири. Минулоріч – на понад $8,5 млрд, що становило 8,6% глобального експорту.
Україна зі свого боку потерпає від агресивного польського імпорту сирів, що по суті є такими ж, які виготовляють вітчизняні підприємства. Тобто польський сир – прямий конкурент української продукції. Тоді як французькі сирі є унікальними, Україна таких сирів не виробляє, тому нам цікаво було би імпортувати французькі сири для того, щоб вони не конкурували з українськими, а розширювали асортимент якісних сирів в Україні.
Читайте також: Українці залишаться без української молочки? Чому поляки захоплюють вітчизняний ринок
Франція попри власне потужне виробництво імпортує багато молочної продукції. За словами Валентина Запорощука, до 7 млн тонн. Ігор Гужва додає, що значна частка припадає на вершкове масло. І це можливість для України – нарощувати виробництво масла для експорту у Францію.
"У 2024 році Франція імпортувала 241 тис. тонн вершкового масла на суму $1,7 млрд. Водночас Україна поставила всього 106 кг. Тобто наша присутність на їхньому ринку мізерна. У перспективі ми можемо говорити про 5-7% загального імпорту Франції. А для цього нам потрібно потроїти наш загальний експорт масла. І щоб це зробити, треба будувати заводи. За попередніми оцінками, вистачить 2-3 невеличких заводів з інвестиціями близько $15 млн на кожний. Якщо ми робитимемо це під патронатом французької агенції, яка допомагатиме з технологіями, можливо, інвестиціями та стандартами якості, щоби це масло потім адекватно сприймалося на їхньому внутрішньому ринку, то у нас зʼявиться можливість побудувати заводи зі зрозумілими ринками збуту", – пояснює Ігор Гужва.
Окрім загального позитивного ефекту, це ще й нові робочі місця насамперед у сільській місцевості та податкові надходження близько $2-3 млн на рік.
За словами Ігоря Гужви, в державі сьогодні вдосталь інструментів підтримки та розвитку, щоб втілити в життя цей план навіть в умовах війни – індустріальні парки, "інвестняні", грантова політика, Експортно-кредитне агентство, яке допомагає страхувати інвестиції і підтримувати експорт тощо.
"З боку держави вже створено дуже багато сприятливих умов. І це французам дуже подобається", – наголошує експерт.
Утім, є і проблема – дефіцит молока-сировини. Тому, на думку Ігоря Гужви, потрібно спрямувати державну політику на стимулювання збільшення молочного поголівʼя.
"За роки незалежності поголів’я корів в Україні скоротилося з 8,6 млн (1990 рік) до 1,2 млн (2024 рік), тобто на 80%. Виробництво молока становить лише 7,2 млн тонн на рік, причому переробна промисловість завантажена лише на 50-60%", – звертає увагу він.
Як французи можуть допомогти з євроінтеграцією
Україна послідовно впроваджує стандарти ЄС у молочній галузі – гігієнічні, ветеринарні, екологічні та маркувальні, нагадує Ігор Гужва.
Наступним кроком стане імплементація Директиви ЄС 1309/2013 про міжгалузеві організації, що дозволить:
- підвищити конкурентоспроможність виробників;
- забезпечити сталість ланцюгів доданої вартості;
- посилити позиції України на спільному європейському ринку.
"Французький досвід CNIEL у цьому напрямі є найкращою моделлю для адаптації в Україні", – наголошує експерт.
За словами Валентина Запорощука, зараз потрібно організовувати зустрічі з профільними асоціаціями в Україні, які входять у структуру галузі, для поглиблення співпраці.
"Треба виходити із законодавчою ініціативою, презентувати в парламенті, уряді для узаконення цього процесу. І тут, до речі, ми якраз можемо брати імплементацію французьких законів, які в них уже існують, та адаптувати їх під наші реалії", – переконаний він.
Запорощук звертає увагу, що у міжгалузевих організаціях у Франції накопичуються кошти, які вони вкладають у систематичне просування своєї продукції на зовнішніх ринках. І це те, чому треба повчитися у французів.
"Партнерство України та Франції у молочній галузі – це комбінація короткострокових економічних рішень (розвиток торгівлі та виробництва масла) і довгострокової стратегії євроінтеграції через інституційну й технологічну співпрацю", – підсумовує Ігор Гужва.
