Як вирішити три найбільші проблеми українського бізнесу?
Дерегуляція
Сучасний стан українського підприємництва визначається не лише зовнішніми безпековими викликами, а й внутрішнім регуляторним тиском. Державна платформа Пульс щодня фіксує звернення, які демонструють реальну картину взаємодії бізнесу та влади. Аналіз цих даних у поєднанні зі звітами Ради бізнес-омбудсмена дозволяє виділити три найбільш критичні проблеми, що заважають стабільному розвитку приватного сектору.
Блокування накладних у СМКОР
Найбільш резонансною залишається проблема блокування податкових накладних через систему СМКОР. Цей механізм, розроблений для боротьби з тіньовими схемами, на практиці часто перетворюється на інструмент вимивання обігових коштів у легального бізнесу.
Згідно з аналітикою Економічної правди, автоматизовані алгоритми податкової служби часто маркують реальні операції як ризикові через технічну невідповідність кодів товарів на вході та виході.
Наслідки такої політики є руйнівними: підприємства втрачають ліквідність, а їхні контрагенти – право на податковий кредит. Про системність проблеми свідчить той факт, що бізнес виграє понад 75% судових справ проти ДПС щодо розблокування накладних, про що детально йдеться у матеріалах Рахункової палати.
Обов’язкова сплата ЄСВ для ФОП
Паралельно з податковим тиском на великий та середній бізнес, значного удару зазнав і мікропідприємець. З початком 2025 року в Україні фактично припинила дію воєнна пільга на добровільну сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ) для ФОП.
Відповідно до положень Закону про Державний бюджет на 2025 рік, обов’язок сплачувати внесок повернувся навіть для тих підприємців, які не мають реального доходу через бойові дії або енергетичну кризу. Це рішення викликало хвилю критики серед експертного середовища. Така фіскальна політика змушує тисячі самозайнятих осіб у прифронтових регіонах офіційно закривати діяльність, оскільки фіксований платіж стає непосильним тягарем за повної відсутності виторгу.
У січні 2026 року в Україні припинили діяльність 17 709 фізичних осіб-підприємців, що є найбільшим показником для цього місяця за винятком 2024 року. Для порівняння, у січні 2023 року припинили діяльність 11 093 ФОП, у січні 2024 року - 15 258 ФОП, а у січні 2025 року – 57 699 ФОП (тоді на збільшення показника вплинула як призупинка роботи ЄДР наприкінці 2024 року, так і запровадження "військового збору", що могло стати стимулом закрити так звані "сплячі ФОПи"), свідчать дані аналітичної системи YC.Market.
Загалом середній термін роботи ФОПа в Україні становить 2 роки та 4 місяці, підрахував сервіс Опендатабот.
Проблеми на митниці
Третьою системною перешкодою залишається суб’єктивізм митних органів під час визначення вартості імпортованих товарів. Практика коригування митної вартості, коли посадовці ігнорують ціну в контракті та встановлюють власну індикативну ціну, стала предметом частих скарг на платформі Пульс.
У щорічних звітах Ради бізнес-омбудсмена неодноразово підкреслювалося, що митниця часто посилається на закриті бази даних, які не відповідають реальній кон’юнктурі ринку. Прикладом такої деструктивної практики є ситуація з імпортом енергетичного обладнання, де необґрунтоване підвищення митної вартості безпосередньо впливає на кінцеву ціну товарів для споживачів. Це не лише створює корупційні ризики, а й стримує критично важливий для країни імпорт засобів енергонезалежності.
Що робити з цими проблемами?
Незважаючи на складність окреслених викликів, певні кроки на шляху до дерегуляції вже реалізовані. Зокрема, у вересні 2025 року Кабінет Міністрів вніс зміни до Постанови №1165, підвищивши ліміти для безумовної реєстрації податкових накладних та спростивши моніторинг для експортерів.
Попри те, що українське законодавство формально відповідає європейським нормам, співробітники органів контролю чинять протиправні дії, за які зазвичай не несуть відповідальність – тож необхідно і створювати дисциплінарні комісії у ДПС, які б розглядали випадки зловживання повноваженнями.
У сфері соціальних внесків з 1 жовтня 2025 року були розширені пільги зі сплати ЄСВ для самозайнятих осіб, які мають основне місце роботи, що частково зняло подвійне фінансове навантаження. Якщо, наприклад, ФОП працює також як найманий працівник, і роботодавець сплачує за нього єдиний соціальний внесок не менше мінімального рівня, такий ФОП не платить ЄСВ за себе.
Митна система також показала прогрес через завершення переходу на NCTS Фаза 5, що підвищило ефективність "митного безвізу". Проте для остаточного вирішення проблем необхідні глибші системні зміни: повне інституційне перезавантаження ДПС, передбачене законопроєктом №9243, який ще з 2023 року лежить у Верховній Раді. Впровадження системи е-аудиту (SAF-T UA) з 1 січня 2026 року дозволить трансформувати фіскальну систему з репресивного інструменту на сервісну службу, що є фундаментом вільної економіки. Також Інститут Економічного Лідерства пропонує запровадити КРІ для митниці та розширювати повноваження ради громадського контролю при ній.
