Дерегуляція як спосіб гамування паливної кризи
Дерегуляція
Через воєнні дії на Близькому сході світова економіка зіткнулася з енергетичним викликом, який за своєю інтенсивністю та швидкістю розгортання перевершив нафтові кризи 1970-х та початку 2020-х років. Безпосередньою причиною дестабілізації став параліч Ормузької протоки – критично важливої транспортної артерії, через яку за звичайних умов проходить близько 20% світового споживання нафти та нафтопродуктів. Обсяги транспортування сировини через протоку, які традиційно становили близько 20 мільйонів барелів на добу, скоротилися до мінімальних значень.
Міжнародне енергетичне агентство (IEA) охарактеризувало ситуацію як "найбільше порушення поставок в історії світового ринку нафти". Станом на березень 2026 року світові ціни на нафту сорту Brent зросли на 48% з моменту початку бойових дій, стабілізувавшись на рівні близько $108 за барель. Газовий ринок відреагував ще гостріше: ціни на природний газ у Європі підскочили на 60%, що створило ефект доміно для вартості електроенергії та промислового виробництва.
Аналітики переглянули очікувану інфляцію в єврозоні на 2026 рік у бік підвищення – з 1,8% до 2,7%, тоді як у Сполучених Штатах цей показник зріс з 2,6% до 3,1%.
Реакція країн Європи
Європа – це один із найбільших чистих імпортерів енергоресурсів. Вже зараз спостерігаємо чіткий поділ між країнами, що намагалися стримувати ціни адміністративно, та тими, хто обрав шлях фіскальної лібералізації та дерегуляції.
Про реакцію Польщі, Німеччина та деяких інших країн можете прочитати у цьому матеріалі БізнесЦензора.
Норвегія
Ситуація у Норвегії найбільш цікава з-поміж усіх країн регіону, адже це один з найбільших експортерів енергоносіїв і в самій Європі, і у світі. 26 березня 2026 року норвезький Стортинг (парламент) ухвалив законопроєкт про радикальне тимчасове зниження паливних податків, діючи всупереч волі чинного уряду: міністр фінансів Єнс Столтенберг заявив, що підтримка законопроекту Центристською партією є порушенням бюджетної угоди з правлячою коаліцією.
Прем'єр-міністр Йонас Гар Стере попередив про потенційні негативні наслідки для економіки, оскільки реалізація плану вимагатиме вилучення мільярдів крон з нафтового фонду без належного покриття. Рішення було ухвалено більшістю голосів лібералів, консерваторів, центристів та християнських демократів.
З інших положень законопроєкту:
- Дорожний податок тимчасово скасували до 1 вересня 2026 року, що призвело до зниження ціни на ~4,71 крон/літр для бензину та ~2,85 крон/літр для дизеля.
- Знижено податок на виділення вуглекислого газу
- ПДВ у розмірі 25% перестали нараховувати на скасовану частину податків
Велика Британія
У межах Весняного бюджету 2026 року канцлер скарбниці Рейчел Рівз оголосила про продовження тимчасового зниження акцизу на пальне (fuel duty) на 5 пенсів, яке мало закінчитися, проте було подовжене до 31 серпня 2026 року для пом’якшення наслідків близькосхідного конфлікту. У податкових заходів, Британія зробила акцент на технологічній дерегуляції та боротьбі з інформаційною асиметрією на ринку пального.
Основним інструментом стала інтерактивна карта "Fuel Finder", на яку оператори АЗС зобов’язані повідомляти про зміну цін у режимі реального часу (протягом 30 хвилин після зміни). Це дозволило споживачам ефективніше порівнювати пропозиції та обирати найбільш конкурентні заправки, що, за оцінками уряду, забезпечило економію від 1 до 6 пенсів на літрі без прямого втручання в ціноутворення.
Лібертаріанські кола критикували уряд за недостатньо швидке скасування регуляторних зборів на електроенергію, тоді як галузеві асоціації, такі як Alphabet, закликали переглянути плани щодо запровадження податку на пробіг для електромобілів, побоюючись підриву темпів декарбонізації в умовах паливної кризи. Проте, ідея "ринкової прозорості" через Fuel Finder отримала загальну підтримку як інструмент, що сприяє конкуренції, а не обмежує її.
Європейський Союз
Згідно з Імплементаційним рішенням 2026/335 від 9 лютого 2026 року, шість країн були звільнені від вимоги обов’язкової попередньої авторизації імпорту, що значно прискорило логістику. До переліку звільнених від бюрократичного контролю країн увійшли:
- США – як основний постачальник ЗПГ;
- Велика Британія – завдяки тісній інтеграції інфраструктури;
- Норвегія – як ключовий трубопровідний партнер;
- Катар, Алжир та Нігерія – стратегічні альтернативні маршрути.
Це рішення продемонструвало прагнення ЄС створити зелені коридори для енергоресурсів, мінімізуючи регуляторне втручання в торговельні операції.
Іспанія знизила ПДВ на енергоносії з 21% до 10%, а Естонія cкасувала заплановане підвищення акцизу. Це рішення підтримала навіть опозиція, тим паче у медіа постійно з’являються матеріали про те, що у Естонії значно дорожче паливо, ніж у держав-сусідок.
Сполучені Штати Америки
Ще в лютому 2026 року президент Трамп підписав прокламацію про запровадження 10% тимчасового імпортного збору для стабілізації платіжного балансу. Однак після початку кризи, енергоносії внесли до винятків.
Одним із найбільш значущих кроків стала видача 60-денного винятку із Закону Джонса у березні 2026 року. Цей закон 1920 року, який вимагає використання лише американських суден для каботажних перевезень, тривалий час був об'єктом критики економістів-лібералів. В умовах, коли 20% світової нафти опинилися заблокованими, дозвіл іноземним суднам перевозити нафту, ЗПГ та добрива між американськими портами став критичним фактором для забезпечення стабільності поставок нафти.
Президент Трамп наказав вивільнити 172 мільйони барелів нафти зі Стратегічного нафтового резерву США 11 березня, коли ціна на нафту марки Brent досягла $92 за барель. Випуск нафти триватиме 120 днів.
Зараз, звісно, ця випущена з резерву нафта штучно підтримує ринок із більшою значущістю, ніж послаблення регуляцій. Але ми розуміємо, що ситуація з війною в Ірані ще принаймні найближчий час буде лише погіршуватися, тож 172 мільйони барелів з резерву не зможуть допомагати в майбутньому.
Цікавою також є ситуація в окремих штатах.
У Джорджії: Губернатор Браян Кемп 20 березня підписав закон про 60-денне призупинення податку (33 центи/галон), що отримало двопартійну підтримку в місцевому законодавчому органі.
Сенатор-республіканець від штату Каліфорнія Тоні Стрікленд подав законопроєкт SB 1035, що пропонує призупинити не лише акциз, а й вимоги стандарту низьковуглецевого палива (LCFS) та систему Cap-and-Trade терміном на один рік. Це потенційно знизить ціну на $1,08 за галон, що є найбільш радикальною пропозицією дерегуляції в США.
Країни інших регіонів
Південна Корея
Міністерство фінансів та економіки Кореї оголосило, що через затяжний конфлікт у Західній Азії поточні зниження податків будуть подвоєні: з 1 квітня 2026 року податки на бензин будуть знижені не на 7%, а на 15%, на дизель – замість 10% на 25%.
Також Корея значно підняла верхню межу обмежень цін на пальне: новий ліміт для бензину був встановлений на рівні 1 934 вон за літр (проти 1 724 вон раніше). Це класичний приклад того, як уряд використовує зменшення обмежень для компенсації зростання ринкової ціни, уникаючи при цьому субсидування, що викривляє попит.
Проте уряд країни надзвичайно побоюється поглиблення кризи, навіть планують обмежувати можливість громадян, включно з державними службовцями, користуватися автомобільним транспортом. Про ці плани якраз повідомляв БізнесЦензор з посиланням на Bloomberg.
Австралія
В Австралії криза 2026 року спровокувала конфлікт між федеральним урядом Ентоні Албанізі й опозиційною Коаліцією. Лідер опозиції Ангус Тейлор 27 березня 2026 року офіційно закликав негайно знизити паливний акциз (52,6 цента/літр) удвічі на три місяці. Опозиція аргументує це тим, що Австралія зіткнулася з інфляцією та глобальним шоком економіки, і зниження податку на 25-26 центів є єдиним швидким способом полегшення.
Уряд, своєю чергою, запропонував більш "ринково-орієнтовані" заходи підтримки пропозиції:
- Австралійський інститут нафти отримав право координувати дії конкурентів на ринку для забезпечення паливом віддалених регіонів, де виникали локальні дефіцити.
- Опозиція запропонувала профінансувати зниження акцизу шляхом скасування податкових пільг на електромобілі та призупинення субсидій на домашні батареї, що є яскравим прикладом зміни пріоритетів від екології до енергетичної безпеки.
Філіппіни
Філіппіни стали лідером за темпами зростання цін в Азії: дизель подорожчав на 97% з січня до березня 2026 року. Це спровокувало гостру дискусію щодо Закону про дерегуляцію нафти 1998 року. Попри протести та заклики до націоналізації, уряд Бріонга Маркоса-молодшого й аналітики захищають ринкову модель. Основний аргумент полягає в тому, що приватні компанії (такі як Petron) змогли забезпечити стабільність поставок, тоді як державні системи в сусідніх країнах зіткнулися з чергами та панікою.
Сенат Філіппін натомість схвалив механізм тимчасового зниження акцизів за умови перетину ціною нафти певного порогу, зберігаючи водночас саму структуру вільного ринку.
У Reddit користувачі з Філіпін активно обговорюють некомпетентність урядів у забезпеченні стратегічних резервів. Популярним став тренд порівняння цін у різних мережах АЗС, що фактично виконує роль Fuel Finder у країнах, де його немає офіційно.
Висновки
Лише деякі держави з розглянутих нами стали на шлях обмеження ціни палива: це Угорщина та Хорватія. Бачимо, що навчені десятиліттями державних втручань, інші країни використовують більш ринкові методики. Зменшуючи податки та обмеження, вони допомагають виробникам та дистриб’юторам енергоносіїв нормально діяти у країні на фоні кризи, а не ставлять їх у нижче та збиткове становище.
20 мільйонів гривень щодня спалює Україна на вівтарі популізму, який називають кешбеком на пальне. Поки розвинені країни зменшують частку держави в економіці, щоб дати бізнесу вижити, наш Кабмін продовжує перерозподіляти кошти через держбюджет.
Ми бачили провал "Національного кешбеку", тепер бачимо, як мільйони гривень платників податків розчиняються в черговій неефективній ініціативі. Держава не повинна повертати нам наші ж гроші. Вона має перестати їх забирати та дати підприємцям вільно заробляти на своїй діяльності.
Тим часом Україна опинилася серед десятки країн світу з найвищими темпами подорожчання дизельного пального, свідчать результати дослідження Global Petrol Prices. Серед європейських країн Україна очолює цей список. Хоча днями президент Володимир Зеленський заявив, що домовився про забезпечення України дизельним пальним щонайменше на рік.
