ФОПи та МВФ: що насправді вирішується прямо зараз та чого чекати середньому бізнесу?

Автор: Ігор Рець

В Україні працює місія МВФ. І одне з ключових питань, навколо яких тривають переговори, безпосередньо стосується сотень тисяч підприємців: що буде зі спрощеною системою та чи варто чекати запровадження ПДВ для ФОПів вже найближчим часом? БізнесЦензор разом з експертами шукав відповідь.

"Це дуже розмите": що насправді вимагає МВФ

Дискусія навколо ПДВ для ФОПів II і III груп почалася ще наприкінці 2025-го, коли Мінфін оприлюднив законопроєкт про обов'язкову реєстрацію ФОПів платниками ПДВ із порогом 1 млн грн річного обороту – як умову нової програми фінансування МВФ обсягом $8,1 млрд.

У березні документ набрав у Раді лише 168 голосів і був відхилений. Після цього уряд спробував переглянути умови: поріг підняли до 4 млн грн, а саму вимогу перевели з категорії prior action у статус структурного маяка. Проте ситуація не вирішилась – з чотирьох ключових податкових зобов'язань пакету МВФ виконане лише одне: постійний військовий збір у 5%. Решта підвисла.

Коли говорять про вимоги МВФ до спрощеної системи, завжди виникають протиріччя. Одні бачать в цьому вимогу краще адмініструвати податки, інші – збільшувати податковий тиск. Ця плутанина врешті дійшла й до високих кабінетів. Народна депутатка, членкиня податкового комітету Верховної Ради Ніна Южаніна системно відстежує перебіг переговорів й акцентує на проблемі: між парламентом та урядом не відбувалось якісної комунікації.

"Абсолютно очевидно, треба було говорити з парламентом – чи готовий він підтримати та взагалі яку стратегію бачить уряд. Такого діалогу не відбулося", – зазначила вона в коментарі БізнесЦензору.

У підсумку депутати голосували за ратифікацію, не розуміючи повного обсягу взятих зобов'язань, – і це прямо позначилося на подальших голосуваннях за конкретні законопроєкти.

Економіст Олег Гетман, який брав участь в тематичних дискусіях у Міністерстві фінансів, в розмові з БізнесЦензором на питання щодо можливої ліквідації спрощенки категорично відповідає: "ні, такого там немає". Натомість робиться акцент на мінімізації схем.

"Там дуже розмиті формулювання. Більшість із них розумні, толкові: мінімізувати схеми ухилення від сплати податків за допомогою спрощеної системи, мінімізувати схеми дроблення, почати рух у напрямку імплементації директиви про ПДВ. Усе дуже розмите. І при розумній імплементації, а наш Мінфін зайнявся зараз якраз розумними заходами, напрацьовуються заходи щодо мінімізації схем зі спрощенкою", – каже економіст

Мораторій скасований, утім під приціл перівок потраплять не всі

Поки дискусія про ПДВ залишається в публічному просторі, на практиці вже відбулася тихіша, але відчутна зміна. У 2025 році завершилася дія мораторію на перевірки, запровадженого з початком повномасштабного вторгнення, – і фіскальні органи повернули собі повні повноваження.

"Ми мали певне зменшення кількості перевірок під час мораторію. Однак у 2025 році він вже був скасований, і фіскальні органи повністю відновили свої повноваження, які частково були обмежені у 2022-2024 роках", – зазначають у Спілці українських підприємців.

Втім в бізнес-асоціації зазначають: безпосередньо ФОПів це поки не накрило критично.

"Щодо перевірок ФОП, серед учасників Спілки, ми не бачимо якихось аномалій. Але загалом спостерігаємо за посиленою увагою фіскальних органів до теми подрібнення бізнесу та посилених заходів контролю до таких підприємців", – підкреслюють в СУП.

Ніна Южаніна, коментуючи тему боротьби з подрібненням, схвально оцінює зміну акцентів: з’явилось розуміння, що джерело зловживань – не малі підприємці, а ті, хто зловживає системою, наповнюючи своє велике підприємство малими ФОПам.

"Дуже добре, що БЕБ робить свою роботу. Раніше говорили весь час про II групу, як страшенне зло. Коли говорили про II групу, мали на увазі фізичних осіб, які нібито уникають сплати податків. Утім, коли БЕБ почало системно виявляти, хто насправді зловживає, використовує дроблення, використовує 150-200 ФОПів на підпрємстві, то всім стало відомо, що не ФОПи II групи є злом, а бізнеси, які пристосувались використовувати другу групу", – каже депутатка.

Втім, економіст Олег Гетман наголошує на потребі законодавчих змін, які б вивели БЕБ з "ручного режиму". Зокрема, необхідне запровадження законодавчих критеріїв GAAR (General Anti-Avoidance Rule – загальне правило проти уникнення оподаткування) та ATAD (Anti-Tax Avoidance Directive – директива ЄС про протидію ухиленню).

За цими критеріями автоматично можна встановити: якщо мережа відповідає певному набору ознак (єдине управління, єдина логістика, єдина цінова політика тощо) – вона юридично вважається однією структурою, незалежно від того, скільки ФОПів на неї оформлено, і в результаті у БЕБ втрачається потреба допитувати кожного окремого ФОПа щодо його участі в схемі.

"Щоб зробити це повноцінно, майже автоматично, і підвищити ефективність БЕБ і податкової в 100 разів, потрібні зміни до законодавства", – констатує він.

Тиснути на бізнес чи лагодити систему: що вигідніше для держави та чого очікують партнери?

І ось тут виникає ключова розвилка: що ефективніше – посилювати вимоги до платників чи вдосконалювати адміністрування? Це не нова суперечка, але зараз від її загострення залежить майбутнє української економіки. Цифри Гетмана в цьому контексті красномовні.

"Адміністрування ПДВ в Україні забирає у підприємства 595 людино-годин на рік. Тоді як в Європі – 250. Це значне навантаження. У здоровому глузді ніхто на шалене адміністрування ПДВ, яке зараз є в Україні, не піде", – каже економіст.

Навіть якщо уявити, що ПДВ для ФОПів запровадять законодавчо, більшість просто адаптується: знизить обороти, розподілить між членами родини, відкриє другого ФОПа.

Але є й системний вимір. Южаніна вказує на конкретне гальмо – СМКОР, систему моніторингу ризиків по ПДВ.

"Наразі в цій роботі задіяна величезна кількість працівників ДПС – навіть звучала цифра у 2700 осіб. І всі вони займаються реєстрацією накладних, комісіями по розблокуванню і так далі. Приблизно 7% накладних із тих, що подають 158 тисяч платників, блокуються – і МВФ вважає і цей показник, і загальну структуру витрат неприйнятними", – пояснює вона.

Цитуючи співрозмовницю, "система є гальмом для розвитку бізнесу", адже проблема не лише в тому, скільки ФОПів платять ПДВ, а й в спроможності системи щодо адміністрування податків.

Під час чи вже після війни: коли саме ФОПам доведеться платити більше?

В співрозмовників БізнесЦензору є консенсус щодо одного: форсоване запровадження ПДВ для малого бізнесу контрпродуктивне та реальних проблем не вирішить.

"Була спроба запровадити ПДВ для ФОПів, яка провалилася. Усі зрозуміли, що це нереально, і ми навіть намагались довести всім сторонам, що це взагалі не про боротьбу зі схемами та взагалі нічого не дасть. Тож через провал цієї ідеї всі учасники вирішили знайти інші альтернативні заходи, як подолати схеми. Мені здається, що вони їх знайшли. Збіглася ціла низка факторів, яка привела до великої уваги до цього питання і розробляється цей великий компромісний комплексний законопроект", – каже Олег Гетман.

СУП дає кількісний масштаб наслідків. За розрахунками Мінфіну, під дію першого законопроєкту з порогом 1 млн грн потрапило би близько 660 тисяч ФОПів та малих компаній. Тобто, якщо б мінфінівську ініціативу підтримали, економіку очікував би масштабний удар.

"Адміністрування ПДВ означало б різке зростання витрат на бухгалтерський облік, комплаєнс та взаємодію з фіскальними органами. Наслідком цього стало би банкрутство та закриття бізнесу", – наголошують у Спілці.

Южаніна додає аргумент із умов воєнного часу, і нагадує, що спірні ініціативи, навіть якщо не ухвалюються, все одно впливають на бізнес-клімат:

"Нам треба дати можливість до закінчення воєнного стану так і працювати. Всі ці гойдалки – навіть обговорення і підписання документів з відкладенням певних норм – все це дуже впливає на бізнес", – підкреслює вона.

Таку позицію, зокрема, поділяють і в бізнес-середовищі.

"До завершення війни ми можемо позитивно сприймати лише ті зміни податкового законодавства, які спрощують та полегшують життя бізнесу у цей дуже непростий час", – наголосили в Спілці.

Думка нардепа, першого заступника голови податкового комітету Ради Ярослава Железняка в цьому питанні здається лаконічною крапкою. Які б чутки не курсували в мережі, він впевнений: нинішній склад парламенту їх не підтримає.

"Я не вірю в спроможність цього парламенту хоч щось змінити для ФОПів у цьому скликанні. Не чіпайте їх [підприємців], дайте закінчити війну", – каже Железняк.

"Польська модель" Гетманцева та її наслідки

Паралельно з питанням ПДВ в обговореннях з'являється ще один сценарій – реструктуризація самої спрощеної системи. І тут є важливий нюанс щодо авторства. В медіа цю модель часто подають як ідею голови податкового комітету Данила Гетманцева. Южаніна це спростовує: вона особисто вивчала профільний документ і каже, що параметри реформи прописані там давно.

"Я відкрила Стратегію національних доходів і взяла звідти інформацію. Це не зовсім так, не його пропозиція", – уточнює вона.

Депутатка зазначає, що параметри зі стратегії такі:

• II і III групи ФОПів об'єднуються в одну;
• ліміт зростає до 100 млн грн – це 2 млн євро, що відповідає визначенню малого бізнесу в ЄС (нинішній ліміт для III групи – 10 млн грн);
• ставки – диференційована шкала від 3% для торгівлі до 17% для певних видів послуг (нинішня ставка III групи – 5%).

Утім, ключові деталі, від яких залежить все, – досі невідомі.

"Чи це буде відразу висока ставка? Чи все ж таки вона буде 3 замість 5? Чи почнеться з 5? Ми ще поки не знаємо детальнішої інформації, яку градацію запропонує уряд", – визнає Южаніна.

СУП дає цьому однозначну оцінку:

"Аналітичний центр Спілки вивчав польський досвід і зазначав, що запровадження цієї системи матиме два негативних наслідки для мікробізнесу: ускладнення поточного стану справ і збільшення фіскального навантаження. В умовах воєнного стану та нереформованої податкової служби ці дві причини матимуть значний негативний вплив на економіку: закриття бізнесу та зростання корупції", – зазначили в Спілці.

Що чекати бізнесу: прогнози та дедлайни

Якщо зібрати прогнози учасників процесу, картина така:

• Реформа СМКОР – дедлайн вересень 2026. Зміни до постанови №1165, що регулює критерії ризиковості ПДВ-накладних. Стосується передусім ФОПів, що вже є платниками ПДВ;
• Законопроєкт про оподаткування доходів з цифрових платформ – найближчим часом, зараз на другому читанні. Стосується Uber, OLX, Bolt, Glovo й інших майданчиків. Железняк перспективи прийняття оцінює як реалістичні: "це абсолютно робоча історія";
• Оподаткування міжнародних посилок до 150 євро – терміни під питанням. Рада вже провалила поправки, які стосувалися цього в законопроєкті про KPI для митниці. Без цього закону під загрозою і транш МВФ, і 8,35 млрд євро від ЄС. "Я думаю, по посилках буде найбільша заруба, а все інше – ок. Може посилки трошки посунуть по часу", – прогнозує Железняк;
• Великий законопроєкт Мінфіну про антидроблення з критеріями GAAR/ATAD – очікується влітку 2026 року. За словами Олега Гетмана, саме цей документ закриє реальні дірки в регулюванні схем без зачіпання рядових підприємців, та має задовольнити "і МВФ, і європейців, і наших парламентарів".

Окремо проговоримо ключове питання: ПДВ для ФОПів. Тут Южаніна розставляє крапки над "і" через інсайд із переговорів. Реальне зобов'язання Мінфіну перед МВФ сьогодні – не "запровадити ПДВ для ФОПів".

"Єдиним завданням, яке перед ними стоїть, є ухвалення закону про спрощення адміністрування ПДВ для фізичних осіб підприємців. Тобто розробити іншу модель для того, щоб колись перевести на обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ", – пояснює вона.

Депутатка уточнює логіку послідовності: "Їм треба опрацювати критерії ризиковості в СМКОР, привести цю систему до більш прозорої і реально робочої. І тільки тоді настане питання, що далі робити. Умовами для траншів на 2027 рік і стануть умови переведення ФОПів на реєстрацію платниками ПДВ. Але це буде після того".

Ярослав Железняк дивиться на перспективу ще далі. На його думку, зміни для ФОПів у питаннях ПДВ стануть актуальними лише на етапі адаптації українського законодавства до директив ЄС. А це – "світле, і, на жаль, далеке майбутнє".

Натомість Южанина очікує суттєвих змін у найближчі роки – в адмініструванні, структурі груп ФОПів, боротьбі зі схемами. "Змін очікуємо немало, чесно", – каже вона. Але яких саме – залежить від того, як завершиться місія МВФ, що працює в Україні просто зараз.