Гуманітарка, посилки та скрутки: Три схеми "сірого" імпорту, які загрожують легальним бізнесам просто зараз
У 2025 році понад половина міжнародних поштових відправлень в Україну – 56% – пройшли повз оподаткування. У грошах це товар на 92,9 млрд грн, а бюджет недорахувався щонайменше 18,6 млрд грн.
Це лише одна зі схем, якими сірий імпорт в Україні заробляє мільярди. Паралельно працює щонайменше ще дві: фінансова "скрутка", яку бачить навіть Нацбанк, але не може довести самостійно, і ввезення комерційних партій під виглядом гуманітарної допомоги – схема, яка вже позначається на закупівельних цінах українського молока.
Бізнес Цензор розібрався, як працює кожна з них і хто від цього втрачає найбільше.
Легальний покупець програє 30% лише на митному оформленні: що турбує рітейл прямо зараз
Щоб зрозуміти масштаб проблеми в роздрібній торгівлі, Бізнес Цензор звернувся до Асоціації рітейлерів України (RAU), яка об'єднує найбільших операторів ринку.
Найгостріше проблему відчуває електроніка й побутова техніка – смартфони, ноутбуки, продукція Apple, комп'ютерні комплектуючі: ці товари легко перевозити невеликими партіями, а висока вартість одиниці робить ухилення від оподаткування особливо прибутковим. Далі за рівнем ризику в RAU називають:
- парфумерію та косметику;
- одяг і взуття;
- аксесуари та дитячі товари;
- ювелірні вироби.
Водночас в асоціації наголошують: єдиної статистики, яка дозволяла б точно порівняти частку сірого імпорту між усіма цими категоріями, немає. Наприклад, дані ДПС про високий рівень тінізації ювелірного ринку не означають, що весь цей обсяг пов'язаний саме з незаконним ввезенням.
"Для цих категорій характерні продажі через соціальні мережі, невеликі інтернет-магазини та міжнародні посилки без підтвердження походження товару", – пояснюють в RAU.
Окремою зоною ризику RAU називає транскордонну електронну торгівлю. За розрахунками бізнес-об'єднань, які наводить асоціація (оприлюднені у травні 2026 року), понад 56% міжнародних відправлень у 2025 році не оподатковувалися – це товари на 92,9 млрд грн і щонайменше 18,6 млрд грн потенційних втрат бюджету. В RAU уточнюють: сама пільга для особистих покупок – не порушення, проблема виникає, коли її використовують для системного дроблення комерційних партій.
"Головний практичний наслідок – це нерівна економіка ціни", – кажуть в Асоціації.
Легальний рітейлер сплачує ПДВ і митні платежі, забезпечує сертифікацію та українське маркування, видає фіскальний чек. "Сірий" продавець уникає частини цих витрат – за оцінкою RAU, лише різниця в собівартості, пов'язана саме з належним митним оформленням техніки, сягає близько 30%.
"Для покупця це здається нижчою ціною, але насправді йдеться про податкову перевагу, якої легальний бізнес не має", – уточнюють в RAU.
Втім, не кожне скорочення сірого сегмента – заслуга держави: у перші місяці 2026 року частка сірих iPhone впала через глобальний дефіцит продукції Apple, який тимчасово зробив сірі канали дорожчими за офіційні. В асоціації це називають не системною перемогою, а ілюстрацією того, наскільки швидко сірий ринок реагує на дефіцит і різницю цін.
Показовий контрприклад RAU наводить із того самого сектора техніки: за даними ДПС, оприлюдненими в лютому 2026 року, посилений контроль дав за чотири місяці 8,2 млрд грн приросту офіційної виручки (+53,4%) і 1,6 млн додаткових фіскальних чеків (+23,7%). Утім, в асоціації одразу уточнюють – це не вирішальний перелом усього сірого ринку, а ефект, який потребує системного продовження.
"Це свідчить, що за посилення контролю значна частина попиту переходить у легальний обіг. Водночас сам бізнес наголошує: перші дії держави вже помітні, але вирішального впливу на весь "сірий" ринок вони поки не мають і потребують системного продовження", – розповідають в Асоціації.
В RAU зокрема підтримали ідею реформи оподаткування: ще в травні 2026 року асоціація виступила за зміну оподаткування покупок через іноземні маркетплейси, а зараз у Раді перебуває доопрацьований законопроєкт №15112-д, (Бізнес Цензор писав про цей законопроєкт раніше) який має перекласти адміністрування ПДВ на самі платформи.
"Для нас важливо, щоб майбутня модель забезпечила рівні правила, автоматичне адміністрування ПДВ платформами та водночас не ускладнювала добросовісні особисті покупки громадян", – пояснюють в RAU.
Універсальна схема: "скрутки" для авто, одягу та квадрокоптерів
На запитання про те, якими фінансовими каналами оплачується неоподаткований імпорт, у Нацбанку назвали схему, що отримала в банківській практиці назву "скрутка": компанії з ознаками "оболонок" занижують митну вартість товару, змінюють його код, а частину партії реалізують за готівку фізичним особам.
НБУ наводить дані з власних типологічних досліджень Держфінмоніторингу: групи юридичних осіб переказували кошти нерезидентам за партії вживаних автомобілів, але в податковій звітності показували продаж значно меншої кількості машин, ніж фактично ввезли, – і так занижували податок на прибуток і ПДВ.
"Водночас такі операції можуть здійснюватися і з будь-яким іншим товаром", – уточнюють в НБУ. Зокрема, аналогічні схеми фіксували і на імпорті одягу та квадрокоптерів.
"Крім того, Держфінмоніторинг зазначає, що імпортована продукція, за яку компанії резиденти переказують кошти за кордон, імовірно, реалізується через мережу оптово-роздрібних торговців, які мають великі обсяги необлікованої готівки, унаслідок чого проводяться "схемні" операції з метою "замовлення послуг" із прихованого обготівковування та мінімізації податкових зобов’язань", – розповідають в НБУ.
НБУ забезпечує наглядові дії за банками в частині їх дотримання норм фінмоніторінгу. За результатами проведених перевірок "до банків застосувались заходи впливу у вигляді значних штрафів, письмових застережень та надавались дієві рекомендації, які спонукали банки покращувати власні порядки організації та забезпечення дотримання ними вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та валютного законодавства".
Водночас, як зазначили в коментарі Бізнес Цензору, ні сам Нацбанк, ні банки не мають повноважень та інструментів встановлювати факт фіктивного імпорту напряму. Банки лише аналізують операції клієнтів на ознаки "оболонок" і підозрілості, а тоді передають інформацію до Державної служби фінансового моніторингу. 14 липня 2026 року Нацбанк розіслав банкам лист із описом механізму "скрутки" й вимогою посилити управління відповідними ризиками.
Куди саме йдуть ці сигнали далі, показують свіжі дані Держфінмоніторингу: за перше півріччя 2026 року служба передала правоохоронним органам 149 узагальнених матеріалів щодо "скруток" і конвертаційних центрів на загальну суму 78,3 млрд грн – у 2,3 раза більше, ніж за аналогічний період 2025-го
Нелегальний "гуманітарний" сир загрожує українській молочці
На відміну від електроніки чи авто, молочна галузь страждає від схеми, яка не має нічого спільного ні з посилками, ні зі "скрутками", – контрабанди під виглядом гуманітарної допомоги. Про це в коментарі Бізнес Цензору розповіла заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас.
За її словами, комерційні партії молочної продукції, передусім твердих сирів, ввозять під виглядом гуманітарних вантажів – це дозволяє не платити мито й ПДВ, а далі продавати товар через оптові бази, ринки та невеликі магазини, часто без маркування українською мовою і без підтвердженої простежуваності.
"Ми не виступаємо проти легального імпорту чи справжньої гуманітарної допомоги. Йдеться про забезпечення однакових правил для всіх учасників ринку", – заявила вона.
За оцінкою галузевих асоціацій, яку наводить АВМ, нелегальний імпорт може становити близько 30% українського ринку імпортних сирів, а бюджет через це щороку недоотримує щонайменше 730 млн грн. Водночас загальна частка імпортної продукції на ринку сирів зросла з 38% до 45% протягом 2025 року, а навесні 2026 року перевищила 50%.
"Йдеться вже не про окремі випадки на кордоні, а про фактор, який впливає на структуру всього ринку. Український виробник сплачує податки, виконує вимоги щодо безпечності, маркування і простежуваності, утримує персонал та інвестує у виробничі потужності. Нелегально ввезений товар не несе частини цих витрат і тому отримує штучну цінову перевагу", – пояснюють в Асоціації.
Ефект відчувають не лише переробники, наголошує Жупінас. У короткостроковій перспективі це призводить до витіснення української продукції з полиць, скорочення завантаження молокопереробних підприємств і посилення тиску на закупівельні ціни на сире молоко.
"Вже в першому півріччі 2026 року закупівельні ціни на сире молоко для більшості господарств були збитковими, а під тиском росту собівартості виробництва сирого молока в другому півріччі збитковими стають всі молочно-товарні ферми України", – розповідає вона.
У довгостроковій перспективі наслідки можуть бути значно серйознішими: скорочення вітчизняного виробництва сирів, зменшення потреби переробних підприємств у молоці, закриття як заводів так і молочно-товарних ферм, які дуже часто є бюджетоутворюючими підприємствами, втрата робочих місць та інвестицій і українського ринку від імпорту, наголошує Жупінас.
Серед заходів для протидії нелегальному імпорту Асоціація перелічує посилений і скоординований між відомствами контроль на в'їзді в країну, верифікація вантажів і волонтерських організацій, контроль на оптових базах, ринках та онлайн-майданчиках, єдині вимоги до документації, маркування й усієї продукції в обігу, відповідальність як для імпортерів, так і для продавців, а також регулярна публікація результатів перевірок.
Коли зникнуть схеми з імпортом?
Три схеми – три різні процедурні шпарини, і кожна б'є по своїй сфері: схеми з посилками – по роздрібній торгівлі, найперше електроніці; фінансові схеми з підставними компаніями – по бізнесу, який імпортує авто, одяг і техніку через банківську систему; махінації з гуманітарною допомогою – по молочній галузі та фермерству.
Об’єднує їх те, що вони всі завдають відчутної шкоди легальному бізнесу, і водночас жодна з актуальних нині проблем імпорту не є новою для України.
Редакція звернулася за коментарем до Державної прикордонної служби, ДПС та Бюро економічної безпеки – з проханням розповісти, що робиться для протидії схемам з імпортом. Бізнес Цензор ознайомить читачів із коментарями, щойно вони з'являться.
