ПДВ на паузі: коли експортерам розблокують відшкодування податку?
Бізнес Цензор дізнавався як експортери працюють в умовах неповернення ПДВ та наскільки можливо його відновити найближчим часом.
Чому експортерам мають повертати ПДВ і чому це важливо?
Податок на додану вартість (ПДВ) за загальною логікою міжнародної торгівлі є податком на споживання, тобто товар оподатковується у тій країні, де він буде споживатись.
Саме тому в більшості країн світу, де існує податок на додану вартість, експортерам компенсують сплачений всередині країни ПДВ – на закупівлі сировини, комплектуючих, електроенергії чи власне купівлі товару для подальшого експорту у внутрішніх постачальників.
Згідно з Податковим кодексом України, товари вивозяться за межі України за нульовою ставкою ПДВ. Експортовані в іншу країну, вони оподатковуватимуться ПДВ вже на ринку споживання. Отже, вітчизняний товар (українське зерно, металургічна продукція тощо) уникає подвійного оподаткування та лишається конкурентоспроможним.
Для компаній, що мають продажі всередині країни, блокування відшкодування ПДВ зараз не має такого принципового значення: закон дозволяє їм свої ПДВ-зобов’язання за внутрішніми операціями взаємозарахувати з невідшкодованим "експортним" ПДВ-кредитом.
Інша ситуація у компаній, що займаються виключно експортними операціями. Вони недоотримують за кожним контрактом 7%, 14% або 20% (на різні види товарів в Україні діє різна ставка ПДВ) доходу/обігових коштів.
Проблема з відшкодуванням ПДВ виникла не вчора, поки обговорюється бізнесом кулуарно. 12 жовтня її офіційно озвучив міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи у Верховній Раді він повідомив, що через дефіцит бюджету платникам ПДВ призупинили відшкодування на 18 млрд грн.
"Внаслідок невиконання взятих на себе міжнародних зобов’язань Україна недоотримала $29,5 млрд. На даний час фінансуються лише оборонні видатки, виплати пенсій, зарплати та соціальної допомоги. Було ухвалене рішення щодо пріоритизації видатків", – зазначив міністр.
За словами Марченка, на кінець року відтермінували близько 39 млрд грн видатків. Загалом міністерство фінансів планувало бюджет на поточний рік з розрахунку, що партнери надаватимуть Україні $4,5 млрд міжнародної допомоги щомісяця, розповіла глава бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, але фактично до бюджету надходило в середньому $1,5 млрд.
Наприклад, другий транш макрофінансової допомоги від ЄС – 4,26 млрд євро Україна мала отримати наприкінці серпня, проте не отримала, через те, що Верховна Рада саботувала відповідні реформи.
Схожа ситуація відбулась і з траншем по Ukraine Facility за перший квартал 2026 року. Його ми мали отримати в травні, а фактично отримали 2 жовтня. І знову ж таки через зрив голосування.
Влітку депутати повністю ігнорували заклики уряду проголосувати вчасно потрібні для реформ законопроєкти. Саме під них Україні виділяється фінансування. І вже тоді було зрозуміло, що без цих грошей з бюджетом восени станеться катастрофа.
"Депутати просто ігнорували заклики, хтось з них "втомився", хтось під слідством", – зазначив у розмові з Бізнес Цензором координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман.
Але як тільки Міністерство фінансів зупинило витрати на капітальне будівництво, на відшкодування ПДВ і ще низку важливих напрямків, ті, хто фінансування не отримали, знайшли механізм впливу на депутатів, вважає Гетман, і парламентарі почали голосувати.
За перший після "канікул" пленарний тиждень парламент ухвалив низку законопроєктів, до яких була привʼязана фінансова допомога від ЄС на 4,26 млрд євро. Утім, за словами премʼєр-міністра Сергія Корецького, до кінця року надійде лише частина цієї суми. Хоча він уточнив, що уряд розпочав поступове відновлення фінансування тимчасово призупинених видатків державного бюджету.
За словами Олега Гетмана, поки ситуація з ПДВ не є критичною, підприємці розраховують, що через місяць-два все ж отримають відшкодування, сприймають її як тимчасову "заморозку" коштів, які отримують пізніше. Аналогічно діють галузеві обʼєднання, що поки навіть не намагаються оцінювати масштаби проблеми.
Інше питання, якщо би податківці повернулись до практик, поширених у часи до запровадження електронного реєстру платників податку, коли дотичні чиновники та парламентарі вимагали у експортера до 30% відкату за повернення ПДВ.
"У такому разі й асоціації, й експортери зараз кричали б", – вважає Гетман.
ПДВ. Корупційні практики
ПДВ в Україні часто називали основним "корупційним податком" через можливе ручне блокування податкових накладних і масштабні в минулому зловживання, зокрема "скрутки" – штучне створення податкового кредиту (відшкодування ПДВ) через фіктивні операції.
В нинішніх умовах хронічного дефіциту бюджету виникає питання: кому, коли і в якому обсязі будуть відшкодовувати податок? І чи може бути таке, що комусь почнуть відшкодовувати ПДВ, а комусь не будуть?
З початку повномасштабного вторгнення значну частину інформації у електронних реєстрах платників податків, зокрема платників ПДВ, закрили через питання безпеки. Теоретично в процесі нарахування податкового кредиту податківці можуть заблокувати податкову накладну з незрозумілих причин.
Другий етап, на якому може трапитись ексцес з податковою – фактична перевірка на підприємстві, коли продукція вже експортована, у компанії виявився надлишок податкового кредиту, який вона хоче конвертувати в гроші.
За чинним законодавством, якщо сума відшкодування більша за 100 тисяч гривень (насправді дуже незначний для підприємства поріг), податківці починають фактичну перевірку на підприємстві, що може затягнутися на тривалий термін.
Минулого тижня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, що передбачає збільшення суми порогового значення для проведення документальної перевірки з питань декларування ПДВ зі 100 тис. грн до 1 млн грн.
"Нещодавна тернопільська історія з податківцями відбулась уже на етапі такої перевірки", – каже експерт з податкової політики Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.
У вересні НАБУ та САП викрили очільників ДПС у Тернопільській області, що створили "схему систематичного одержання неправомірної вигоди від місцевих компаній". За інформацією правоохоронців, вони зокрема вимагали відкати за відшкодування ПДВ. Так, за відшкодування податку на понад 14,6 млн грн з ТОВ "Геомайн" тернопільські податківці вимагали 11,5% відкату – $37,9 тис. та 147 тис. грн.
Наскільки такі корупційні практики з ПДВ у податківців наразі поширені? На думку народного депутата, заступника голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослава Железняка, в кейсі з тернопільськими очільниками податкової йдеться про звичайне шахрайство. Ніби податківці вже знали, що гроші є на казначейському рахунку, виплата буде та почали "гратись з ПДВ".
Железняк додав, що подальша автоматизація відшкодування податку знизить вирогідність таких історій в майбутньому, що ведеться робота з мінімізації "людського фактору", але не вдавався в подробиці.
Варто зазначити, що повністю автоматизувати ПДВ в принципі неможливо. Для підтвердження реальності операцій перевірку все одно проводитиме окремий податковий інспектор. Держава не поверне кошти, доки податківець не переконається, що товар у декларанта дійсно існує на складах, був оплачений постачальнику або імпортований з реальною сплатою митних зборів.
За словами Олега Гетмана, податківці теоретично можуть не лише заблокувати компанії можливість отримати відшкодування ПДВ, а й повністю заблокувати роботу: знаходити "порушення", малювати багатомільйонні штрафи.
"Але таких випадків все менше й менше. Податкова зараз працює краще, ніж кілька років тому. Підприємства зараз можуть поскаржитись бізнес-омбудсмену, голові профільного комітету Гетманцеву, у Мінфін – механізмів багато, тож податківці не ризикують", – пояснює він.
Як блокування ПДВ позначилось на експортерах?
У вересні держава відшкодувала 9,9 млрд грн ПДВ. Це приблизно вдвічі менше за середньомісячний показник січня-серпня, який становив 20,1 млрд грн.
Але для оцінки цієї цифри, каже експерт з податкової політики Центру економічної стратегії Богдан Слуцький, треба враховувати щонайменше три обставини, що спричинили об’єктивне зменшення обсягів відшкодування податку.
По-перше, велику кількість знищених товарів на складах, за якими ПДВ залишається в податковому кредиті, але за законом не відшкодовується грошима. Він переноситься на наступні періоди для погашення майбутніх податкових зобов’язань, що також зменшує поточні виплати з бюджету.
По-друге, на ключових металургійних підприємствах України різко скоротилося виробництво через обстріли, блокування морської логістики, скорочення доступних квот у ЄС та додаткові витрати через CBAM (механізм прикордонного вуглецевого регулювання ЄС, спрямований на запровадження оподаткування викидів вуглецю на імпорт товарів з країн, де не вживаються аналогічні заходи для зменшення викидів). Відповідно, сформувалось менше нового податкового кредиту і потенційних сум ПДВ до відшкодування.
По-третє, у агросекторі продукція через блокування портів теж більшою мірою накопичується на складах. Хоча він і лишається основним рушієм експортних операцій в Україні.
Через дефіцит бюджету компенсації зернотрейдерам блокують за операціями, здійсненими ще влітку, які вже повністю пройшли перевірку податкової.
В Єдиному кабінеті платника податків навіть з’являлось попередження щодо неможливості виплати відшкодування податку через відсутність грошей в казначействі. Це передбачено Податковим кодексом України: якщо на єдиному казначейському рахунку коштів недостатньо, призупинення відшкодувань ПДВ допускається.
У мирний час трейдери за такої ситуації могли б розраховувати на сплату державою пені за невчасне відшкодування ПДВ десь на рівні 19% річних, проте під час воєнного стану ця норма не діє, каже Богдан Слуцький.
З іншого боку, зараз через важку ситуацію з блокуванням портів і завантаженості на кордонах трейдери сфокусовані переважно на проблемі як "проштовхнути" вантаж. Більше впливає на роботу підприємців руйнування виробництв та складів, що зараз здійснює агресор.
"І в 22-му, і в 23-му році бізнес стикався з ситуаціями, коли відшкодування ПДВ затримували. Це не нова історія. Це вимушений крок, він болючий, але якщо не доводиться чекати по півроку, терпимий", – звертає увагу Слуцький.
Водночас аграрії побоюються, що неповернення ПДВ ще більше знизить ціни на збіжжя.
Через блокування ПДВ декотрі трейдери запроваджують нові умови розрахунку за зерно. Наприклад, за інформацією видання Latifundist, трейдингова компанія Yurol виплачує постачальникам зерна лише 86% вартості збіжжя, решту 14% обіцяє віддати після отримання бюджетного відшкодування ПДВ.
Гендиректор компанії Віталій Рачун розповів, що приблизно третина постачальників зерна від таких умов відмовилась. Вони намагаються співпрацюють з тими трейдерами, які оплачують партію повністю, а ось решта погодилась співпрацювати.
"У фермера один урожай за рік: він його зібрав, продав і чекає решту оплати від нас. А ми, відповідно, чекаємо відшкодування з бюджету. Трейдер за цей час робить багато оборотів, закуповує зерно в різних фермерів. Якщо після кожної закупівлі частина коштів зависає в бюджеті, це навантаження накопичується. І ми можемо дійти до того, що свою роботу закінчимо", – пояснив нові умови роботи Віталій Рачун.
Бізнес Цензор зверувся до голови парламентського комітету з питань фінансів податкової та митної політики Данила Гетманцева з питанням, коли та в якому обсязі може розпочатись відшкодування ПДВ. Він відповів дуже коротким повідомленням, що проєкти законів проголосовані та "все буде добре".
