Імпортозаміщення стало ключовою темою для Росії у 2025 році, однак результати залишають бажати кращого. Більше половини російських процесорів виявилися несправними, а ціни на продукцію російського виробництва часто перевищують вартість західних аналогів. Уряду також не вдається заповнити прогалини в критичній інфраструктурі, залежність від іноземного програмного забезпечення досягає 95%. Навіть провідні галузі, як автомобільна промисловість, зазнають труднощів, викликаних переходом на "паралельний імпорт". Попри зусилля замінити іноземні технології, Росія стикається з численними викликами та відчуває наслідки економічних санкцій, що обтяжують вітчизняну промисловість.
Які головні проблеми імпортозаміщення в Росії?
Імпортозаміщення в Росії стикається з численними викликами. Зокрема, високі ціни на вітчизняну продукцію, технічні невдачі, як у випадку з процесорами "Байкал", і велика залежність від імпортних технологій, яку не вдається подолати.
Чому програми імпортозаміщення в Росії зазнають невдачі?
Основні причини невдач у менеджменті та інноваціях, залежність від іноземних комплектуючих та брак власного конкурентоспроможного виробництва. Також значні обмеження накладені санкціями, що затруднює імпорт потрібних технологій.
Як санкції вплинули на процес імпортозаміщення в Росії?
Економічні санкції ускладнили доступ до критично важливих технологій та компонентів, примусивши Росію шукати альтернативи. Це призвело до технологічного відставання, проблем з якістю продукції та підвищення цін на внутрішньому ринку.
Які галузі найбільше постраждали від провалу імпортозаміщення?
Найбільш постраждали галузі високих технологій, такі як виробництво мікросхем і автомобільна промисловість, а також сектор програмного забезпечення. Державні підприємства відчувають гострий дефіцит у цих сферах через неможливість швидко замінити іноземні розробки.
Які заходи вживає Росія для подолання проблем з імпортозаміщенням?
Росія намагається активізувати власні наукові розробки та стимулювати виробництво, вкладаючи кошти в національні технологічні програми. Проте брак ресурсів та зовнішня ізоляція обмежують ефективність цих заходів.
