Міносвіти готове продовжити до 2023 року перехідний період для імплементації мовної статті закону "Про освіту", - Гриневич

Міністерство освіти і науки України в повному обсязі прийняло рекомендації Венеціанської комісії щодо мовної статті закону "Про освіту" та погоджується, що перехідний період для імплементації статті повинен бути продовжений до 2023 року.
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна, таку позицію глава відомства Лілія Гриневич озвучила на зустрічі з послом Румунії в Україні Крістіаном-Леоном Цуркану.
"Ми вдячні Венеціанській комісії за оперативну та професійну роботу і готові імплементувати ці рекомендації. Важливо розуміти, що ми це робимо не в зв'язку з реакцією окремих країн, наше перше завдання - дати кожній українській дитині, незалежно від її національності або місця проживання, високий рівень володіння українською мовою. Для цього нам потрібно, щоб всі були готові до імплементації статті, а також щоб при цьому враховувалися особливості навчання для національних громад різних мовних груп", - пояснила міністр.
Вона додала, що Україна підготує покрокову карту імплементації мовної статті.
Окремо на зустрічі обговорювалося питання доопрацювання Протоколу про співробітництво в сфері освіти між Міністерством освіти і науки України та Міністерством національної освіти Румунії. Документ планують підписати цього року в Бухаресті після завершення переговорів.
"Ми переглянули останній драфт протоколу. З нашого боку в основному редакційні правки. Зі змістовного - нам важливо, щоб угода була збалансованою і всі положення були на основі паритету", - зазначила Гриневич.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.
Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.
Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.
Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.
28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).
28 вересня набув чинності закон "Про освіту".
4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".
Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".
12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.
Порошенко відповів чотирма мовами членам ПАРЄ на питання про реформу освіти. Крім того, Президент України пообіцяв у ПАРЄ: "Україна повністю запровадить висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту, але вивчення державної мови обов'язкове".
вон ляхи...
А там или ишак сдохнет или падишах помрет. (с) Ходжа Насреддин
по которым сейчас учатся дети в интернатах для умственно отсталых. Ученики будут играть в класики, делать из бумаги самолётики, водить хороводы и т.п. В старших классах один учитель будет преподавать по 3-4 предмета. Будет сокращено почти половина предметов.
Выпускники школ с такими знаниями не нужны будут университетам как в Украине, так и в Европе. Короче, из украинцев хотят сделать дебилов. Это очень опасно для украинской нации.