Бюро економічної небезпеки

Щоб зрозуміти масштаб трагедії з «роботою» Бюро економічної безпеки, яке перманентно реформується, достатньо ввести в пошуковий рядок Google запит: «БЕБ тиск на бізнес». Результат - 13 сторінок (я перевіряв) із гіперпосиланнями на різноманітні порушення головного правоохоронного органу країни з економічних злочинів від десятків ЗМІ України. І це ж тільки трохи більше чотирьох років минуло з моменту його створення. А з моменту початку роботи і того менше - перша новина про повідомлену детективами БЕБ підозру датована 29 грудня 2021 року. А вже 14 грудня 2022 року у Верховній Раді створили першу Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства посадовими особами БЕБ.

Складається враження, що справді реальне завдання бюро - це руйнування вітчизняної економіки, а не її лікування від шахраїв та корупціонерів. Ситуацію пробували виправити бізнес-асоціації, які брали участь у розробці законопроєктів щодо реформування БЕБ спільно з парламентарями. Від успішності реформування та очищення бюро залежало подальше фінансування України за низкою програм - починаючи від багатомільярдного фінансування від МВФ, закінчуючи Ukraine Facility і прямої бюджетної підтримки США. У процес втручалася Рада з національної безпеки та оборони і, навіть, особисто Президент Володимир Зеленський. У БЕБ уже четвертий керівник за чотири роки (!), усі попередники нинішнього - Сергія Перхуна протрималися менше ніж 12 місяців. І на нього, схоже, чекає та сама доля. 

Але чим довше триває «реформа» БЕБ, тим небезпечнішим для бізнесу каральним органом стає бюро. Як кажуть, щось пороблено. «Ще одна велика проблема - тиск на бізнес. Незважаючи на всі обіцянки президента і появу Ради з питань підтримки підприємництва при президентові України, незважаючи на мораторій, який запроваджували на кілька місяців, який уже закінчився, тиск на український бізнес повернувся. Хоча насправді нікуди він і не зникав», - писав торік економіст Андрій Длігач. А методи, які застосовують детективи БЕБ, стають дедалі більше схожими на інквізицію або навіть опричнину: арешт майна і блокування роботи компаній на підставі дивних «експертиз», кришування махінацій. Скоро свідчення почнуть на дибі виривати з підприємців. Окремим напрямком «роботи» БЕБ став тиск на суддів або змова з ними,

Личаківський суд повстав проти Верховного

Візьмемо зовсім свіжий приклад суддівського волюнтаризму. У четвер, 13 березня, суддя Личаківського районного суду Львова Володимир Мармаш задовольнив клопотання детективів БЕБ про здійснення спеціального досудового розслідування щодо співвласниці Айбокс банку Олени Шевцової, яку підозрюють у відмиванні близько 5 млрд гривень для нелегальних казино. «За результатами розгляду необґрунтованого клопотання, поданого поза межами строків та повноважень детективів і прокурорів у кримінальному провадженні, слідчий суддя, незважаючи на двомісячний надскладний та тривалий судовий процес, під час якого захист аргументував незаконність абсолютно кожної дії обвинувачення, - ухвалив рішення, про яке просило обвинувачення», - повідомив журналістам адвокат Айбокс банку Артем Свитка. «Законність цього рішення - питання риторичне», - додав юрист.

При цьому саме «розслідування» БЕБ місяцями, сильно перевищуючи законні строки розгляду, тягнулося безрезультатно, а попередні суди неодноразово ставали на бік банку. Остаточно поставив крапку в процесі 5 грудня 2024 року Верховний суд, визнавши незаконними дії слідчих БЕБ. «Те, що зараз відбувається з Айбокс банком, - це не правосуддя, а політичний шантаж, спроба «дотиснути» банк, незважаючи на рішення Верховного суду», - написав про це екс-губернатор Луганщини Георгій Тука.

За словами Свитки, коли слідчий суддя самостійно встановив, що клопотання не відповідає вимогам, передбаченим кримінально-процесуальним кодексом щодо спецрозслідування, він зобов'язаний винести ухвалу, якою повертає матеріали клопотання особі, яка його ініціювала. Але цього не сталося.

Свитка додав, що сторона захисту не зупиниться на досягнутому і «буде вживати всіх можливих процесуальних засобів, щоб до наших клієнтів було застосовано належну правову процедуру та принцип законності, верховенства права і дотримання прав і свобод людини і громадянина», а «всі незаконні рішення слідчих, прокурорів і слідчих суддів у кримінальному провадженні обов'язково стануть предметом належної перевірки в майбутніх судових процесах». Наразі адвокати Айбокс банку подали заяву про відвід судді й очікують результатів її розгляду.

Атака клонів

Представникам БЕБ так не терпілося отримати від суду ПОТРІБНЕ рішення, що вирішили підстрахуватися і натиснути на суддів ще й в інформаційному просторі. Розбір цих інформаційних потуг робив Євген Магда. Напередодні засідання суду бюро розповсюдило пресреліз, що детективи Бюро звернулися до суду з клопотанням про проведення спеціального досудового розслідування у справі співвласниці Айбокс банку. У пресрелізі немає жодного слова про те, що Верховний суд уже поставив крапку в цьому розгляді. Але наприкінці є ремарка, яка не має стосунку до суті справи, що розглядається судом, що «раніше такий механізм було застосовано до Медвечука, Деркача та інших утікачів, зрадників, російських воєнних злочинців і фігурантів гучних корупційних кейсів». Жодна з перерахованих категорій правопорушників до компетенції БЕБ не входить. Але чого не зробиш для фабрикації розслідування.

Хочеться порадіти за вітчизняні медіа. Здебільшого журналісти «не помітили» притягування за вуха «лиходіїв» до справи Айбокс банку з боку бюро і не піддалися на провокацію. Зате «зливні бачки» оперативно і небезоплатно, природно, підхопили відверту маніпуляцію, і на інформстрічках одна за одною стали виходити під копірку новини з однаковими заголовками, текстами і, навіть, помилками.

Рівно тиждень тому ці ж медіа-сміттярі розганяли скаргу екс-голови Личаківського райсуду Сергія Гирича на те, що медіа «ображають» його наступника - Георгія Жовніра. Мовляв через те, що Жовнір Медведчука «судить» заочно. І знову однакові заголовки, і тексти. Але тоді щось пішло не так. У коментарі до екссудді прийшли адепти «русского мира» зі словами подяки за найсправедливіший суд у світі над «абсолютно невинним» зрадником Медведчуком. А фіналізував історію екснардеп Борислав Береза, який нагадав, що за два роки єдиним досягненням судді Жовніра у справі Медведчука стало переведення слухань у закритий режим. «Панове судді, а вам випадково гаманці не розпирає від вдячності адвокатів Медведчука?», - поцікавився Береза.

Улюблений суд БЕБ

Схоже, гаманці суддям розпирає не тільки від вдячності захисників кума Путіна. Лунають звинувачення, що керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук Олександр Ткачук вибудував цілу корупційну мережу за сприяння суддів Личаківського районного суду Львова Григорія Жовніра та Володимира Мармаша.

Основний механізм тиску полягає в систематичному задоволенні клопотань суддями, які діють в інтересах БЕБ. Суддя Мармаш, наприклад, відомий тим, що у 100% випадків із 2023 року задовольняв запити детективів бюро. У результаті суд безпідставно заарештовував майно, санкціонував обшуки та надавав доступ до конфіденційної інформації фігурантів справ. Однак після таких рішень справи не рухалися вперед, а просто «зависали», створюючи умови для шантажу.

Такий підхід дає змогу утримувати тиск на бізнесменів, змушуючи їх іти на корупційні оборудки. Арешт активів стає не засобом боротьби зі злочинністю, а інструментом вибивання грошей. Власники компаній опиняються перед вибором: або втратити бізнес, або «врегулювати» питання через посередників.

Ткачук використовує вплив і зв'язки в Офісі Генерального прокурора для забезпечення потрібних рішень і особистого збагачення. Його підтримує колишній заступник голови БЕБ Віталій Гагач, який також має міцні зв'язки серед силовиків. У журналістських розслідуваннях фігурують аудіозаписи, які підтверджують, що Ткачук особисто інструктував суддю Мармаша, домагаючись потрібних рішень.

Нинішній голова Личаківського суду Жовнір відіграє не менш важливу роль у цій схемі. Він прийшов на зміну Сергію Гиричу, який несподівано подав у відставку після 15 років роботи. Ймовірно, Жовнір виявився зручнішою фігурою, забезпечуючи «правильні» рішення та ігноруючи скарги.

За даними джерел, Жовнір не тільки закриває очі на зловживання, а й активно сприяє організації корупційних схем. У результаті Личаківський суд фактично став інструментом тиску, а не незалежною судовою інстанцією і вже конкурує на корупційному ринку з сумнозвісним Печерським судом Києва.

Взагалі ходять вперті чутки, що ламають через коліно судову систему, ігноруючи рішення Верховного суду та «наздоганяють» IBOX через дуже прозаїчну причину – особистий конфлікт Олександра Ткачука та Олени Шевцової. Кажуть, що у ході розслідування Шевцова відмовилась «чути» Ткачука, що на тлі розгрому дій слідства у Верховному суді стало причиною для «лічняку».  Якщо це так, то ситуація ще гірше, ніж здається. Бо тоді виходить, що заради особистий амбіцій людини з сумнівною репутацією використовується один з найпотужніших правоохоронних органів. 

Ситуація, що склалася, демонструє системну проблему в БЕБ і судовій системі. Замість захисту економіки бюро стало інструментом тиску, а суди - механізмом узаконення корупційних схем. Якщо держава терміново не втрутиться, наслідки для бізнесу та інвестицій будуть катастрофічними.

Єдиним рішенням є повне переформатування бюро із заміною керівництва та очищення судової системи від корумпованих кадрів. Без жорстких антикорупційних заходів і міжнародного контролю реформ процес деградації продовжиться, остаточно підірвавши довіру до українського правосуддя.