Зброя у вільному обігу

Зброя у вільному обігу – це право на захист чи порушення права на безпеку?

І де проходить межа?

Лише за останні два дні:

Ірпінь. Батько незаконно зберігав пістолет. І з нього вбив 11-річну доньку, а потім себе.

Запоріжжя. Чоловік у зміненому психоемоційному стані підірвав гранату на порозі багатоквартирного будинку. За його життя борються лікарі. Лише дивом ніхто більше не постраждав.

Знову Запоріжжя. Чоловік носив зброю для самооборони, натомість скоїв правопорушення й напав на поліцейського. Для нього це завершилось трагедією. Однак постраждалих могло бути більше, враховуючи, що все відбувалось посеред вулиці.

Кожен з цих людей зберігав зброю для самозахисту, але чому тоді в усіх трьох випадках зброя використана для вчинення злочину? Чи може кожен власник зброї, реалізовуючи свої права на захист, гарантувати право на безпеку іншим людям? Чи готове наше суспільство до вільного доступу до зброї?

Наведу красномовні цифри.

Порівняно з 2021 роком кількість злочинів із використанням вогнепальної зброї та вибухівки зросла майже вчетверо.

Лише у 2026 році зареєстровано 127 злочинів загальнокримінальної спрямованості із застосуванням зброї, з них 105 вже розкрито. За минулий рік зареєстровано 583 таких злочинів, серед яких 165 – це умисні вбивства. Переважна більшість розкрита.

Уже в цьому році поліцейські виявили 30 схронів нелегальної зброї (за весь 2025 рік – 99). Усе придатне до використання озброєння після попередньої перевірки передали Збройним Силам України.

Незаконне зберігання зброї є злочином, і Кримінальний кодекс України не передбачає винятків для воєнного часу. У 2025 році за незаконне поводження зі зброєю відкрито 4887 кримінальних проваджень.

Як бачимо, людський фактор – найслабша ланка безпеки. Відповідно до результатів загальнонаціонального дослідження "Оцінка рівня злочинності, оцінка правоохоронних органів та довіри населення до системи правосуддя в Україні", підготовленого для проєкту "Право – Justice", 53% українців досі виступають проти зброї в оселях. Бо зброя в руках цивільних – це насамперед колосальна відповідальність, до якої готові далеко не всі.

В умовах мілітаризації суспільства зброя залишається засобом захисту лише доти, доки держава зберігає над нею належний контроль. Завдання суспільства й Національної поліції полягає в тому, щоб ця межа ніколи не була перейдена.