Более половины украинцев против отказа от территорий за гарантии безопасности - КМИС
Большинство (52%) украинцев категорически отвергают предложение передать под контроль РФ весь Донбасс в обмен на гарантии безопасности, тогда как легко согласятся с этим условием 9%, а готовы принять это как сложный компромисс еще 31%.
Об этом свидетельствуют результаты всеукраинского опроса, проведенного в конце января Киевским международным институтом социологии, передает Цензор.НЕТ.
Подробности опроса
При этом отмечается, что по сравнению с серединой января существенных изменений в настроениях по этому вопросу не было.
88% украинцев считают, что ударами по энергетике РФ пытается оставить украинцев без света и тепла и принудить к капитуляции. При этом менее 3% из-за обстрелов и проблем с отоплением и энергоснабжением переехали в другой населенный пункт, и еще менее 7% выезжали и уже вернулись.
90% считают, что Украина должна наносить удары по территории РФ. При этом из них 80% считают, что Украина должна наносить удары не только по военной инфраструктуре, но и по другим объектам.
Лишь 4% украинцев ожидают, что война завершится в ближайшие недели, и еще 16% - что хотя бы в первой половине 2026 года. Еще 18% ожидают ее завершения во второй половине текущего года, остальные 43% - в следующем 2027 году или даже позже.
При этом 65% утверждают, что они готовы терпеть войну столько, сколько будет необходимо.
66% опрошенных ожидают, что через 10 лет Украина будет процветающей страной-членом ЕС.
Тобто замовників знов офіційно нема. Як і два тижні тому. Хто в темі - знає яких бабок коштує таке опитування.
И к чему эта статистика? Это типа нужно записать в заслуги? Или это констатация факта гипомобильности населения из-за отсутствия уверенности, что проблемы не настигнут тебя также и в другом регионе?
💡 Що це означає?
Нав'язування вибору: Людям пропонують вибір лише між двома варіантами, причому обидва є небажаними, негативними або несуть значні втрати (наприклад, "вибір між поразкою і ще більшою поразкою").
Приховування альтернатив: Справжня мета маніпуляції полягає в тому, щоб приховати третій (або більше) варіант, який міг би бути кращим, конструктивним чи вигіднішим.
Ілюзія неминучості: Створюється враження, що вибір вже зроблено, і залишилося лише обрати менше зло, хоча насправді існують інші можливості.
Переведення уваги: Прийом часто використовується в політиці для переведення уваги з конкретних питань, фактів та відповідальності на емоційну драму, моральність або "високу місію".
***
Простими словами: Це коли вам кажуть "або А, або Б", де і А, і Б погані, але замовчують, що насправді можна зробити В, Г або Д, які можуть вирішити проблему без втрат.
31% готові до важкого компромісу - бо вірять в черговий безглуздий папірець.
Навіть не так, в чаті є люди, до котрих підхрдили на вулиці і повідомляли що вони з певного центру і проводять опитування з певного питання?
КМІС знову відверто маніпулює в питаннях. Після зміни влади необхідно розслідувати діяльність цієї контори. Зокрема її зіц-голови Антона Грушецького. Та реального керівника старого зрадника та медведчуківського міньйона Паніотто.
- Тоді просимо в бусик і до нотаріуса, перепишете свою хату на переселенців з Краматорська.👍
Нам потрібні удари по енергетиці, магістралям постачання нафти і газу ерефії!
А у нас, нажаль, б'ют по територіях.
Причому не тільки для нас але як виявилось і для Данії
-Вы патриот нашей страны?
- Конечно!
- На что вы готовы ради России?
-Готов на всё!
- Тогда оставьте свои контакты и распишитесь вот здесь, и в случае войны мы вас...
*тікає"
Так само і вкраїнці із опитувань.
Хоча, Аляску в обмін на Донбас можна і віддати, ми згодні )))
Досвід переговорів з Російською Федерацією однозначно свідчить, що територіальні поступки не приводять до миру. Ні Будапештський меморандум, ні домовленості 2014-2015 років не були виконані Росією. Кремль системно використовує переговори як тактичну паузу для перегрупування сил, а не як механізм досягнення сталого миру. Отже, передача Донбасу чи будь-яких інших областей не зупинить війну, а лише підтвердить ефективність військового шантажу та створить умови для нової фази агресії.
Окремої уваги заслуговує сам формат опитування. Рішення щодо допустимості територіальних поступок не може розглядатися абстрактно, без урахування ціни, якою вже оплачено оборону держави. Якби опитування проводилося серед військовослужбовців ЗСУ - тих, хто безпосередньо воював, втрачав побратимів і захищав Донбас ціною власної крові, - підтримка ідеї передачі територій була б практично нульовою. Саме армія несе основний тягар наслідків подібних «компромісів», і її досвід кардинально відрізняється від сприйняття війни в тилу.
Таким чином, наведені результати опитування не можуть бути підставою для перегляду принципової позиції України. Територіальні поступки не гарантують безпеки, не приводять до миру та суперечать як міжнародному праву, так і реальному досвіду взаємодії з державою-агресором, яка послідовно порушує будь-які взяті на себе зобов'язання.