Понад половину українців проти відмови від територій за гарантії безпеки, - КМІС
Більшість (52%) українців категорично відкидають пропозицію передати під контроль РФ весь Донбас в обмін на гарантії безпеки, тоді як легко погодяться з цією умовою 9%, а готові прийняти це як складний компроміс ще 31%.
Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного в кінці січня Київським міжнародним інститутом соціології, передає Цензор.НЕТ.
Подробиці опитування
При цьому зазначається, що порівняно із серединою січня суттєвих змін у настроях по цьому питанню не було.
88% українців вважають, що ударами по енергетиці РФ намагається залишити українців без світла і тепла та примусити до капітуляції. При цьому менше 3% через обстріли і проблеми з опаленням та енергопостачанням переїхали в інший населений пункт, і ще менше 7% виїжджали і вже повернулися.
90% вважають, що Україна має завдавати ударів по території РФ. При цьому з них 80% вважають, що Україна має завдавати удари не лише по військовій інфраструктурі, але і по інших об’єктах.
Лише 4% українців очікують, що війна завершиться в найближчі тижні, і ще 16% - що хоча би в першій половині 2026 року. Ще 18% очікують її завершення в другій половині поточного року, решта 43% - в наступному 2027 році чи навіть пізніше.
При цьому 65% стверджують, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно.
66% опитаних очікують, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС.
Хоча, Аляску в обмін на Донбас можна і віддати, ми згодні )))
Досвід переговорів з Російською Федерацією однозначно свідчить, що територіальні поступки не приводять до миру. Ні Будапештський меморандум, ні домовленості 2014-2015 років не були виконані Росією. Кремль системно використовує переговори як тактичну паузу для перегрупування сил, а не як механізм досягнення сталого миру. Отже, передача Донбасу чи будь-яких інших областей не зупинить війну, а лише підтвердить ефективність військового шантажу та створить умови для нової фази агресії.
Окремої уваги заслуговує сам формат опитування. Рішення щодо допустимості територіальних поступок не може розглядатися абстрактно, без урахування ціни, якою вже оплачено оборону держави. Якби опитування проводилося серед військовослужбовців ЗСУ - тих, хто безпосередньо воював, втрачав побратимів і захищав Донбас ціною власної крові, - підтримка ідеї передачі територій була б практично нульовою. Саме армія несе основний тягар наслідків подібних «компромісів», і її досвід кардинально відрізняється від сприйняття війни в тилу.
Таким чином, наведені результати опитування не можуть бути підставою для перегляду принципової позиції України. Територіальні поступки не гарантують безпеки, не приводять до миру та суперечать як міжнародному праву, так і реальному досвіду взаємодії з державою-агресором, яка послідовно порушує будь-які взяті на себе зобов'язання.