Бурба: Ермак сказал, что перенести задержание "вагнеровцев" - указание Зеленского

Бывший глава ГУР МО Василий Бурба раскрыл детали получения указания о переносе спецоперации по задержанию боевиков ЧВК "Вагнера".

О них он рассказал телеведущему Савику Шустеру, сообщает Цензор.НЕТ.

"Мы с первым заместителем (Русланом Баранецким. – Ред.) прибыли в Офис доложить изменения в обстановке по активному мероприятию. Мы к президенту не попали. Было сообщено, что к нам спустятся, и нас попросили зайти на второй этаж, в кабинет главы Офиса", – рассказал Бурба.

В настоящее время, по его словам, спецоперация уже выходила на финальный этап.

Читайте также: Бурбу вызвали в СБУ, - Шустер

"Я получил указание о переносе финального этапа. Я не просто получил указание, я получил ответ, что это указание президента. То есть, лицо, которое было делегировано, перед этим присутствовало (Андрей Ермак. - Ред.), сообщило, что это команда президента. ...Письменного приказа не было", - добавил Бурба.

Экс-разведчик объяснил, что не имел возможности зайти к самому президенту, и поэтому вынужден был прислушаться к главе его Офиса.

Также читайте: Зеленский, Ермак и другие представители власти не пришли на программу к Шустеру

"Человек приходит и говорит: он делегирован. Не просто послушать, а я от него получил указание о переносе. То есть, у нас не было письменного приказа. У нас была личность, делегированная президентом, которая была в материале, слышала доклады. Мы от него получали указание. Указание президента Украины", - подчеркнул он.

Цензор.НЕТ публикует полный текст выступления бывшего главы ГУР МО Василия Бурбы в эфире токшоу "Свобода Слова Савика Шустера" (на языке оригинала):

Чому я тут, я військовослужбовець, який присягав народу України, маю публічно, відкрито доповісти народу про це, що відбулося. Моя мета одна - я тут лише для того, щоб сказати, що я занепокоєний через свій особовий склад, хвилююсь за тих розвідників, які проводили спеціальні заходи, за тих розвідників, які вірили мені, які мені довіряли, йшли в бій на територію ворога. Дуже все просто. У нас йде 8-й рік війни, війна йде кожного дня, ми втрачаємо наших військовослужбовців, але ми також змінюємося в кращий бік, дізнаємось про форми методи роботи російських спецслужб та ЗС РФ. На мою суб'єктивну думку, ми даємо їм гідну відповідь.

Я лише для того тут, щоб сказати, шановна державо, ви маєте цінувати персоналії, ви маєте не звільняти, не наражати на небезпеку тих хлопців, які проводять заходи. Я прошу вибачення, що не зможу розкрити всі деталі. Розвідники не мають розповідати про свої операції, розвідники не можуть порушувати закон про державну таємницю. Водночас, я для того тут, щоб відповісти народу, тому що це дуже цікаве питання. Я для того, щоб тут дати цікаві правдиві відповіді для наших громадян.

З кожним днем контррозвідники отримують величезний досвід, російська агресія змінюється. Ми маємо мислити не оперативно, а стратегічно. З цією метою ми визначили точки, ті моменти, на які ми маємо надавити. Ми для себе визначили, що у нас дійсно високий рівень тактичної підготовки. Чого не вистачало? Тих російських найманців і військовослужбовців, які дійсно за наказом ФСБ виконували накази щодо вбивства не тільки наших громадян, а й щодо вбивства громадян інших держав. Ми хотіли не лише показати, як вони це робили, ми хотіли показати іншим державам, що ми в змозі їх притягнути до відповідальності. Завдання було чітко одне - визначити їх та відправити їх до суду.

Важливе питання. Але потрібно згадати, як відбуваються подібні доповіді. В зв'язку з тим, що президент - Верховний головнокомандувач, ми на постійній основі доповідаємо раз в тиждень, раз в три дні. Доповідають всі суб'єкти розвіддіяльності. У нас їх є три: СЗР, воєнна розвідка ГУР і прикордонна розвідка. Як воно відбувається? Верховний головнокомандувач визначає коло осіб, при якому, в нашому випадку я, доповідаю. З моменту призначення Володимира Олександровича це коло було визначено, що на момент доповіді станом на 19-20 роки присутні особи, ці особи визначаються президентом. Тобто я як керівник доповідаю особам, які в кабінеті. В нашому випадку за командою президента в кабінеті крім мене і президента був голова Офісу, був заступник голови Офісу, був керівник розвідкомітету. В цьому складі відбувалася доповідь. Що відбулося 23 числа? 23 числа відбулася доповідь президенту. В зв'язку із тим, що нас було двоє, це та людина, яка відповідала за нашу спільну роботу від СБУ. Ми з першим заступником (Русланом Баранецьким. - Ред.) прибули в Офіс доповісти зміни в обстановці щодо активного заходу. Ми до президента не попали. Було повідомлено, що до нас спустяться, і нас попросили зайти на другий поверх, в кабінет голови Офісу. Це було напередодні операції, вона була на фінальній стадії.

Нам було повідомлено помічниками, що з вами буде розмовляти голова Офісу Президента (Андрій Єрмак. - Ред.). Ми провели розмову. Нас було троє: я, перший заступник Руслан Баранецький та голова Офісу. Відбулася доповідь про зміни в обстановці, відбулася доповідь щодо наступного етапу. Тобто, планова доповідь, яку ми робили упродовж деякого часу. Я отримав вказівку щодо перенесення фінального етапу. Я не просто отримав вказівку, я отримав відповідь, що це вказівка президента. Тобто, особа, яка була делегована, перед цим була присутня (Андрій Єрмак. - Ред.), повідомила, що це команда президента. Письмового наказу не було.

Ми не можемо без команди президента до нього зайти. Людина приходить і каже: він делегований. Не просто послухати, а я від нього отримав вказівку про перенесення. Тобто, у нас не було письмового наказу. У нас була особа, делегована президентом, яка була в матеріалі, чула доповіді. Ми від нього отримували вказівку. Вказівку президента України.

На мою думку, я вважаю, що це буде неправильно в цій студії розповідати (чому так відбулося. - Ред.). Всі відповіді з грифом "секретно" я надав ТСК. Взагалі то, на мою суб'єктивну точку зору, операцію неможливо було переносити, тому що якраз і перенесення - один із варіантів, чому у нас відбувся провал. Всі ми знаємо, що 29 числа російських найманців було затримано. Через деякий час, і це логічно, білоруси нам би їх ніколи не віддали, ми це знаємо, не знаємо, а так і є, це (РФ та Білорусь. - Ред.) - одна держава, одні спецслужби. Все, що б ми не робили, не зрозуміло для мене в матеріалах розслідування, чому так довго подавали документи на екстрадицію, але навіть якби їх підготували швидко, нам ми би їх ("вагнерівців". - Ред.) не віддали.

Це провал, і його потрібно було розслідувати. Ми рік чекали, чому я тут. Якби було судове розслідування проведено, і була б встановлена істина. Або у нас є кріт. Чому "або"? Цей провал операції - це тільки ланцюжок тих провалів, які відбуваються останнім часом. Людей звільняють, у людей забирають документи прикриття. Командирів груп в липні місяці стріляють у Києві. Тобто, це ланцюг. І мало слідство за рік відповісти: у нас є кріт чи немає? Мене не раз викликали, я почув, що слідчий хоче мене допитати і з'явився. Допит проходив 7 хвилин. Ми почали розмовляти, але я запитав слідчого, чому справа не засекречена. Тобто, я носій, я хочу надати відомості таємні, справа не рухається. Тобто рік ми не можемо дати відповіді, рік і три місяці, що відбулося. А відбувся провал, який треба розслідувати.

Перша причина провалу - що в нас є кріт, який працює на Росію. Друга причина провалу - це наша погана підготовка. І третя причина провалу - це гарна робота контррозвідки Білорусі. Зі свого аналізу, зі свого досвіду, зі свого керівного погляду можу сказати, що це є провал завдяки людям, які знаходяться у владних кабінетах, які, на мою думку, сленгом скажу, "зливають", передають інформацію ворогу. І я це хотів довести слідству.

Дуже все цікаво, я військовослужбовець і не обговорюю накази верховного головнокомандувача. Так вважали за доцільне, тому мене звільнили. Питання в іншому. Позиція президента мене дивує, за 2 дні до звільнення, 3 числа, коли я вперше попав до президента після провалу, з моменту 29 числа я 5-6 днів не міг попасти до президента, хоча я просився. Ми зустрічалися з головою Офісу Президента. Мною був підготовлений план заходів щодо перевірки провалу. Дуже все просто, є перемога - ми аналізуємо. Є поразка - ми двічі аналізуємо. Тому один із елементів перевірки провалу - мають бути ті особи, які були залучені. Третього числа в кабінеті під час доповіді ми розглядали плюси та мінуси, що нам вдалося, що не вдалося, яким чином ми будемо діяти, тому що ми розуміли, що зараз до Білорусі прибудуть співробітники ФБС, які все будуть розслідувати. Президент погодив план щодо перевірки осіб, які були залучені, не просто залучені, а знали про операцію. Тобто він мені погодив, що упродовж 1-2 днів я подам рапорт, де вкажу прізвища всіх цих осіб, які були залучені, починаючи від ГУРа, СБУ, закінчуючи іншими організаціями, а також тими, хто був в кабінеті. Це нормальне явище, це нормальний протокол розслідування. Ми проговорили, 4 числа я вже був готовий на вечір доповідати, і в п’ятницю вранці попросився до президента, але дізнався, що о 18:30, якщо я не помиляюся, навіть не від Адміністрації (мається на увазі Офіс Президента. - Ред.), а від міністра оборони за півгодини до звільнення дізнався, що має бути указ. Про звільнення.

Причина, чому я тут. Всі співробітники хочуть, а я несу за них відповідальність, хочуть довести українському народові, хочуть піти дати показання. Дивна ситуація, завдяки нашому побратиму, співробітнику "Альфи" Ромі Костенко їх було запрошено на ТСК. Тобто, якби не Рома Костенко, їх би не запрошували. Моє завдання зараз - показати, що за них треба вболівати. Їх всіх звільнили. Не просто звільнили з посад, а звільнили з лав збройних сил. У них забрали документи прикриття. Це небезпека. Вони під прямим прицілом російських спецслужб, які зухвало діють, підривають. А ви знаєте, в 17 році вони підірвали нашого командира спецназу. Ми знаємо про співробітників СБУ, які були підірвані. Оце проблема. Одна проблема процесуальна - ми маємо розслідувати чи є "кріт", а друга проблема - ми маємо вболівати за них. Це золотий фонд.

Закривати за правду дуже легко (Мається на увазі, чи очікує Бурба судових справ з боку влади стосовно себе. - Ред.). Ворог, він не спить. В кожного розвідника є сім'я, як і в мене. Неправильно говорити зараз про мене особисто. Треба говорити за всіх. Заходи щодо охорони тих військовослужбовців, які були біля мене, вони відсутні. Чи запитаєте ви мене, чи відчуваю я, що мене хтось охороняє, це вже інше питання. Я відчуваю тільки одне, що немає системи безпеки держави, немає системи охорони над тими хлопцями, які проводять заходи. Тому що, знищуючи нас, нас можуть вбивати, вони показують тим же розвідникам, що з вами буде, якщо ви будете воювати проти Росії. Якщо ТСК говорить для всіх по телебаченню прізвища їх, тих розвідників, а ті розвідники сідають у свої власні автомобілі без документів прикриття - ми шкодимо самі собі. Ми воюємо самі проти себе. Ми знищуємо себе самі".

Автор: Христина Бедрик