"У нее вырваны ногти, она сопротивлялась. Ее руки обожжены до костей": всплывают новые подробности пыток и изнасилований в Буче. ФОТО
Девушку схватили на улице, ее пытали и изнасиловали, выстрелив в голову. Отчим девушки Андрей Деренко заявил, что ее тело было все в порезах, большинство ногтей на пальцах отсутствовало, будто она пыталась защитить себя, пыталась отбиваться, сообщает издание The Daily Mail, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на obozrevatel.com.
Как сообщается, Карину изнасиловали, выстрелили в затылок и бросили в братской могиле во дворе церкви.
"В нее стреляли в упор. У нее отсутствует почти половина головы", – сказал Андрей.
Похоронили девушку в Белой Церкви. Убитая горем мать пыталась открыть забитый гроб, но ее удержали.
"Мы считаем возможным, что ее изнасиловали. Мы не видели нижнюю часть ее тела, только верхнюю часть, но то, что мы видели... можем только представить, что может быть на остальной части ее тела", - сказал отчим погибшей девушки.
Представители полиции сообщили семье о том, что Карина была подвергнута пыткам и убита. При этом некоторые ужасающие подробности не огласили.
Однако известно, что ее руки были обожжены до костей, при этом на пальцах остались серебряные кольца, которые она всегда носила. Также на ноге девушки был наложен жгут, видимо, чтобы остановить кровотечение от огнестрельного ранения.
"Я выплакала все, что я имела. Теперь у меня нет слез", – сказала мать девушки Елена.
Их семья сбежала из Донецка в 2014 году, спасаясь от российской оккупации. Но армия РФ догнала ее в Буче. Они говорят по-русски, но ненавидят Россию.
"Мы их ненавидим. Мы из Донецкой области, где почти все люди говорят по-русски, но я ненавижу россиян за то, что они убили русскоязычную девушку. Теперь мне стыдно говорить по-русски, потому что я ненавижу "русский мир". Русские солдаты не люди. Они животные", – сказал Андрей.
домовитись десь посередині не вийде.
А за звіряче вбитих українців мовчать.
Українцям більше не потрібно зважати на почуття росіян, щось їм пояснювати чи доводити.
Апелювати до їхніх мам і дружин, шукати якусь опозицію всередині цієї клоаки.
Росіяни отримали під боком 40-мільйоннний народ, заточений на фізичну ліквідацію росіян.
Ми щодня молимося за здоров'я тих, кому вдається це робити.
Героїв, які прибрали хоч одного, у нашій країні обожнюють.
Навіть символічно долучитися до цієї роботи - честь для українців.
Хоч вареників військовим наліпити, якщо сам не вмієш стріляти.
https://t.me/nuts_roses/816
https://patrioty.org.ua/all/2021-12-27.html понеділок, 27 грудень 2021, 20:07
https://patrioty.org.ua/#twitter Twitter
У вирішальну атаку українську кінноту на переважаючі сили Денікіна (відбірні офіцерські полки та очманілих різунів-гвалтівників горців) повів сам батько Махно, на шабельний бій з котрим сам на сам (герць) не посмів стати навіть Будьонний
Потрібно це знати і діяти адекватно
До білого руху тут ставилися по-різному. Мало не половину особового складу офіцерських частин Денікіна і Врангеля становили уродженці південної України, і тому для багатьох білі були "своїми". Вони ніколи не порушували честі в бою.
Інша річ "Дікая дівізія". Головнокомандувач збройними силами Півдня Росії Антон Іванович Денікін відправив її ліквідувати «бандітов» Махно. Напередодні великого наступу на Москву головком перекинув на південь ряд ударних частин, щоб назавжди покінчити з «наглимі хахламі» у власному тилу.
До складу групи увійшло кілька офіцерських полків, зведені казачі частини і 1-а Туземна дивізія, укомплектована чеченцями й інгушами. Дивізія була спадкоємицею царської, широко розрекламованої "Дікой дівізії", яка нібито відрізнялася підвищеною боєздатністю. Звідки взявся цей міф, незрозуміло досі.
Отже, на розправу з українськими степовиками вирушили «лучшіє воіни міра» - вайнахи.
До жовтня 1919 армія Нестора Махна відступала під натиском офіцерських і казачіх частин. Туземна кіннота знаходилася в другому ешелоні, займаючись грабежами та насильством.
За спогадами очевидців, навіть латиські стрілки не були настільки жорстокі. Свідчить офіцер тубільної дивізії Де Вітт (рос. мовою): «Удельный вес чеченца как воина невелик; по натуре он - разбойник-абрек, и притом не из смелых: жертву себе всегда намечает слабую и в случае победы над ней становится жесток до садизма»
У села Перегонівка ударна офіцерсько-казачья група в 20 тис. багнетів і 10 тис. шабель була буквально знищена.
Результат битви вирішила махновська кіннота під командуванням інспектора кавалерії Кожина. Останню вирішальну атаку повів сам Нестор Іванович. Лаву кавалерії підтримав нещадний кулеметний полк Кожина - близько сотні тачанок, зведені в один кулак.
Унікальний винахід батька Махна, в маневрених боях його тачанки буквально топили противника в потоці розпеченого свинцю. Бували випадки, коли хлопці «викошували» цілі полки. Цікаво, що кращі тачанки реквізували у німців-колоністів. З відмінними ресорами, легкі і одночасно міцні, ці вози були свого роду «мерсами» таврійських степів.
Нічна битва під Перегонівкою вважається найкривавішою і важкою за всі роки махновщини. 51-й Литовський офіцерський полк повністю порубаний. 1-й і 2-й Лабінські пластунські полки здалися. Каре з 1-го Сімферопольського, 2-го Феодосійського і Керч-Єнікальського офіцерських полків чинило запеклий опір, але повстанці вдарили з тилу, і стрій розпався. Гнали офіцерів 25 верст, покриваючи поля порубаними тілами, топили в ріці. 6 тисяч денікінців були вбиті, ще стільки ж потрапили в полон.
Здавалося б - настав час показати себе тубільній кінній дивізії ("Дікій дівізії")! Однак грабувати і ґвалтувати селянок набагато легше, ніж воювати з чубатими запорожцями …
«Рубай їх, хлопці!»
У першому ж бою у фатальній Перегонівці «непобедимые горцы» втратили третину нукерів. «Салоїди», яким сам Аллах велів бути рабами джигітів - неодноразово сходилися в рукопашну, а під завісу бою буквально розстріляли кілька тубільних ескадронів з кулеметних тачанок.
Махновці вміли наступати в зімкнутому кінному строю і недарма уславилися «рубаками». Красний комбриг А. Рибаков згадував, як запросто, (рос.мовою) «одним ударом разрубывалась голова, шея и полтуловища, или полголовы скашива
"Дікую дівізію" погнали по дніпровським берегам, як перелякане стадо. Страшні для мирного і беззбройного населення, хвацькі кавказці раз по раз терпіли принизливі поразки від Махно, несучи при цьому абсолютно жахливі втрати.
Махновці живили по відношенню до горців люту ненависть. Полонений білий офіцер міг розраховувати на швидку смерть, солдатів взагалі випускали на волю. Горянам-ґвалтівникам це не загрожувало. Куля в таких випадках здавалася рідкісним щастям.
У бою під Олександрівськом (нинішнє Запоріжжя) полк Кожина буквально розстріляв два полки «тубільців», вирізавши інших в шабельній атаці. Втрати повстанців склали 40 осіб, втрати джигітів більше - 1200 вершників.
Остаточно "Дікая дівізія" була добита 11 листопада в нічному бою під Катеринославом. Зараз це Дніпропетровськ. Горців знищили в кавалерійській рубці, багато бігли і потонули в Дніпрі.
700 джигітів потрапили в полон. Вранці їх обливали гасом і спалювали, або повільно рубали шашками на дрібні шматки …
в умовах коли наша армія вимушена воювати "партизанськими" методами цивільне населення часто опиняється в окупаціїї і потрапляє в зону абсолютного беззаконня. Хоч якась зброя допоможе захищатись, а не потрапити до рук орків на наругу та тортури
Різануло око:
"
Ми з Донецької області, де майже всі люди говорять російською, але я ненавиджу росіян за те, що вони вбили російськомовну дівчину.
"
так ніби вбивства україномовних не так би обурили, і може кацапів вони б не ненавиділи, якби вбивали тільки україномовних ?!
І теж вважаю, що такі звірства можливі виключно тому, що українці обезброєні!
Якби в кожній другій хаті була зброя - окупанти не встановлювали б повний контроль над містом так швидко, і довгий час побоювалися б настроювати проти себе мешканців!
Ни отнять, ни добавить.
- Я і досі питаю усіх руцкагаварящіх як після того що вони з нами зробили - ви ще досі розмовляєте однією з ними мовою?
Один захист , роздати дівчатам гранати….,,