Сейчас мы проигрываем эту войну. Это очевидно, - комбат 3 ОШБр Кухарчук
Сейчас Украина проигрывает войну, теряя территории и лучших людей.
Об этом командир Второго батальона Третьей штурмовой бригады Дмитрий Кухарчук заявил в интервью "УП", информирует Цензор.НЕТ.
Да, сейчас мы проигрываемэту войну. Это очевидно. Мы теряем территории, мы теряем лучших людей. Многие говорят: все нормально, сейчас мы мирный договор заключим с Россией, будет статус-кво, и рассосется. Основной вопрос: зачем это РФ?", - ответил он на вопрос, проигрываем ли сейчас мы эту войну.
Также комбат прокомментировал оперативную обстановку на фронте, в частности намерения врага захватить Часов Яр в Донецкой области.
" (Вероятное. - Ред.) взятие Часового Яра означает не более, чем взятие Часового Яра. Вероятное взятие Константиновки, Дружковки, Славянска и Краматорска означает не более, чем взятие этих населенных пунктов. Насколько это критично? Критично. Но если говорить откровенно, любой населенный пункт ничем не важнее другого населенного пункта. Да, в Часике есть высоты, но так же в Константиновке есть высоты. Поэтому драматизировать момент абсолютно не нужно. Но при этом нужно понимать, что у противника нет целей и задач взять Донецкую и Луганскую область или Харьковскую, Сумскую или Киевскую. Они будут идти, пока мы их не будем останавливать", - говорит Кухарчук.
Он напомнил, что его батальон и бригада сейчас находятся на другом направлении в Харьковской области. Третья штурмовая бригада сейчас воюет там против Третьей дивизии 20-й армии Российской Федерации. Каждый день противник штурмует, но украинским воинам удается их отбивать.
"Часов Яр, Волчанск, направление Райгородки, Запорожское направление - это тактические наступательные операции противника, которые имеют своей целью полное уничтожение сначала левобережной, а затем всей Украины", - добавляет он.
Украина обречена.
Бо інакше зустріч з гарячими кавказькими та бурятськими хлопцями неминуча.
Їм всі підходять, не дивлячись на вік і навіть стать.
А Сирський любить буханути - легко маніпулювати.
То це, виявляється, Залужний розмінував Чонгар та заборонив підривати мости на шляху до Херсона. І він же неодноразово наполягав на підриві Варварівського мосту в Миколаєві? Он воно як...
Де докази, що Залужний не брав участі у розмінуванні Чонгару та де докази, що він дав наказ підірвати мости на шляху до Херсона, але підлеглі не виконали?
Маячню від можна читати як "Південь було окуповано при Руслані Стефанчукові", чому ні? Ви ще скажіть, що то Залужний планував запускати "шатли" на Крим
Якщо ви хочете звинувати генерала Залужного, тоді ви й приводьте докази його вини, не переставляйте місцями коня та воза. Частково вам вже відповіли вище () стосовно повноважень генерала.
Мені ніхто не відповідав і я не Алекс Дімітров.
Тому саме зараз, в літку вирішується доля України на фронтах цієї безжальної війни.
Щоб допомогти нашим ЗСУ, просто треба навчитись економити на всьому. Якщо вчителі, працівникі культури, пенсіонери отримають половину бюджетних виплат, або виплати будуть на тимчасовій паузі, прожити за рахунок заощаджень, городини, свіжих овочів якось можна, а ось якщо прийде русня - жити вже не буде ніхто!
Кращий боксер може померти від того, що "всього лише" відмовили нирки.
А які у них заощадження, ви про що? Пропонуєте пенсіонеру виплачувати не 2500, а 1250 грн?
А от "елітним пенсіонерам" дійсно слід було б трохи схуднути. Чому суддя, котрий ще працюючи "наколядував" стільки, що навіть правнукам вистачить, досі отримує пенсію рівнозначну зарплаті воїна на фронті?
смертельна хвороба року - єпілепсія, зі смертельними нападами.
найгламурніші професії року - клоуни, розносчики піцци, діти високопосадовців, криптовалютчики..
Що ми програємо вже було очевидно, після втрат Соледару і Бахмуту, він правильно констатує факти і той хто бодай трішки аналізує ситуацію, розуміє переваги і стратегію РФ, зараз РФ ще більш відшліфувала стратегію просування з застосовання кабів.
Але ані він, ані наші західні партнери НАТО, нічого не говорять, які засоби-стратегія потрібна нам, щоб цьому успішно протистояти та вигнати РФ.
Можливо їх в принципі нема тоді, що далі?
Особисто моя точка зору , головна причина у неспроможності керувати армією та країною вищим військово-політичним керівництвом.
Тому, це вище військово-політичне керівництво держави вигадує різні відмазки, щоб вигородити себе свою профнепридатність.
Типу солдатів бракує, хоча само заявляє, що є більше 1,3 млн. військовослужбовців.
Снарядів немає, хоча снаряди є на фронті, особливо зараз.
На днях американці заявили, що тільки США поставили Україні 5 млн. снарядів за два роки. А ще ж європейці поставляли і поставляють.
Висновок, програєм з за неспроможності керівництва нормально керувати державою і армією.
Если слушать всё интервью.
Это конечно же... ухилянты.
Це все люди в погонах, які злісно ухиляються від фронту, плюючи на свій обов'язок перед державою, захищати її на фронті.
За що вони отримують грощі, які їм платить держава з податків цивільних людей.
Для чого вони взагалі потрібні, якщо не виконують свої прями обов'язки?
Ведь это ваш родной язык, как ни крути.
Это ли не жест толерантрости и человеколюбия?
А по сути, победа или поражение зависит от того какие цели поставлены.
Например, если цель разгром рф, парад Победы в Москве и свержение путинского режима, то тогда даже выход на кордоны 91го это поражение...
Реалистичные цели надо ставить и их добиваться.
Для Украины выстоять в такой войне и отбиться - уже победа.
Кацапам дуже вигидний такий розмін, непотріб на кращих українців, у будь якому разі вони вийдуть переможцями з цієї війни.
Але багато хто покладає сподівання на "пєрєміріє".
Той же Друзенко зі штанців вистрибує, як у 2019, коли зєлю рекламував.
Гм. Є над чим замислитись. Чи коректно так казати?
А якщо порівняти з березнем 2014-го в Криму, коли рашистські війська захоплювали міста, селища, кораблі, аеродроми і території дислркації військових частини ЗСУ без бою, то коли було відчуття поразки тоді чи зараз?
А порівнюючи із серпнем 2014-го після Іловайського котла, коли з'явився "мінськ-1", чи з лютим 2015 після Дебали і "мінська-2" - зараз поразка чи ні?
А у лютому-березні 2022-го, коли ворог просунувся напівкільцем до Києва і Харкова, наступав на Миколаїв і Одесу, оточив Суми і Чернігів, коли не було знати де фронт, а де тил, де свої позиції, на які можна спертись, а де ворог, чи беде завтра чим стріляти чи ні? То тоді було як? Було відчутия поразки?
Втім, такі думки є зрозумілі для багатьох українців, хто з перших днів війни з пітьмою йшов "пробігти свою стометрівку", але приходиться "бігти марафон".
И для упоротых:
"Україна вже перемогла, я підкреслюю - вже, тому що наступальний потенціал рф-еї зведений практично до нуля. Єдина, в чому вона ще переважає - це швидкість просування живих мерців; вони йдуть швидше, ніж їх встигають вбивати. Але це ненадовго. Дуже ненадовго".
А чтобы делать выводы - проиграли или выиграли, то сначала надо выяснить какая задача была поставлена.
А она следующая: "вымотать военный потенциал страны (рф) как можно больше. Желательно - до полного отсутствия". Степень успешности ее выполнения показал "парад победобесия на 9 мая". И это факт, а не ипсо или еше что-нибудь.
Якщо в інших місцях, "Бог" не почує, швидко не закінчиться.
Думаю висновок комбата очевидний - творожок показав для чого зайняв високу військову посаду. Без якісних змін ЗСУ на користь України не буде і змін на фронті.