Дело эксминистра инфраструктуры Пивоварского и его заместителя Шульмейстера направили в суд, - САП
САП и НАБУ направили в суд обвинительный акт в отношении бывшего министра инфраструктуры Украины Андрея Пивоварского и его бывшего первого заместителя Владимира Шульмейстера. Их преступные действия нанесли госбюджету более 49 млн долларов убытков.
Об этом информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на пресс-службу САП.
В рамках досудебного расследования установлено, что в 2015 году министр совместно со своим первым заместителем, который также был председателем Тарифного совета Министерства инфраструктуры, издал приказ, который позволял частным компаниям взимать половину ставки корабельного сбора с судов в морском порту "Южный".
В САП отметили, что приказ был издан несмотря на то, что акватория порта "Южный" является государственной собственностью и находится в пользовании государственного предприятия "Администрация морских портов Украины" и право на сборы принадлежит исключительно ему.
Зато в соответствии с этим приказом государственному предприятию назначалась всего часть средств, другая часть взималась частными компаниями.
В результате АМПУ были нанесены убытки на более 49,63 млн долларов, что подтверждают соответствующие выводы экспертиз.
Действия экс-чиновников квалифицированы как злоупотребление властью или служебным положением, повлекшее тяжкие последствия (ч. 2 ст. 364 УК). Санкция предусматривает наказание в виде лишения свободы на срок от трех до шести лет.
В САП добавили, что получили дело от СБУ и Нацполиции осенью 2019 года.
Отмечается, что НАБУ и САП в результате неоднократных обращений в Кабинет министров, Министерство юстиции, Министерство инфраструктуры, АМПУ добились отмены противоправного приказа и подачи исков по устранению имеющихся препятствий в пользовании и распоряжении государством частью акватории морского порта "Южный".
По открытым данным министром инфраструктуры был Андрей Пивоварский, а его заместителем - главой Тарифного совета Мининфраструктуры Владимир Шульмейстер.
https://www.facebook.com/kontrolNABU/posts/pfbid0371tHo93AyWMGaEuiyiLLW3b2gd8NyFkbaAq33FYtjAriLtkKqoR5boumRX9Kqkdql?__cft__[0]=AZUSP0owxUWdKn6gICPI5J2IOc0MwQDooYTyxNCPkYwbwFHoGlpSUAZSpKQCoIwjULsxL56z2OOAD5pbvKJ4wFQxx1wW3nAfwtybNtrQGOQoLD7Fo5ZYvJLvE5yYAzDWVWVQJkWkyeRgURi_Hh4X2VxRcIxaaJQAtqCO8-tVgAvs3-zVlZHjk0Zu-umNUt73SUWHngzp4_6sVFmnPLR9Bmnb0pIW7jIdj1UtJrgk3iAwCMtt0KAqTtq6IRES9e0KmZ4&__tn__=%2CO%2CP-y-R 18 год ·
Сідайте, зараз буде багато питань, але будуть і рішення.
Що краще - відкрити 300 справ, більшість з яких виявиться програшними, або відкрити всього 30 справ, але довести їх до суду, виграти і покарати злочинців? Відповідь очевидна. І саме за таким принципом має працювати НАБУ. Справи, відверто програшні на етапі відкриття, відбирають у Бюро час і ресурси, а результату не приносять. То як навчити правоохоронців розрізняти, що варте уваги?
Нещодавно ми писали post-mortem аналіз кейсу Володимира Омеляна. Нагадаємо, у червні 2020 детективи НАБУ повідомили екс-міністру інфраструктури про підозру щодо недоотримання коштів в держбюджет через зниження портових зборів. Детективи не врахували, що рішення про зменшення зборів було колегіальним, а в перспективі ще й вигідним бюджету України (завдяки зниженому збору морська галузь продемонструвала ріст). В результаті, кілька років суду, виправдувальний вирок екс-міністру і нуль вигоди для НАБУ та держбюджету.
Але сфокусуємося в даному питанні не на грошах, а на колегіальності.
Деякі державні органи (наприклад, Кабінет міністрів) мають колегіальну систему ухвалення рішень. А деякі (наприклад, Нафтогаз, Укрзалізниця) - акціонерну структуру, де ключові питання вирішуються на зборах або радах. Це означає, що керівник, тобто міністр або голова правління, не є єдиним ухвалювачем рішення і єдиним відповідальним за нього. Роль керівника - підписувати спільно укладені документи і впроваджувати спільно ухвалені рішення.
Візьмемо для прикладу Кабмін. Потрібно виділити гроші на будівництво захисних споруд. Питання обговорюється на засіданні Кабміну, відбувається голосування, після чого прем'єр-міністр створює постанову.
Візьмемо тепер приклад Укрзалізниці. Потрібно змінити майновий стан підприємства. Директор скликає загальні збори (або збори наглядової ради). Учасники голосують за рішення, яке директор має підписати і впровадити.
Добре, а до чого тут взагалі НАБУ?
НАБУ розслідує корупцію в колах найвищих посад чиновників і держслужбовців або де корупційні доходи (хабарі, відкати) у 500+ разів перевищують розмір прожиткового мінімуму (це від півтора млн грн). Тобто часто в поле зору детективів потрапляють рішення саме верхівки держструктур або підприємств, де є частка власності держави.
А в Україні наразі немає єдиного комплексного підходу до регуляції діяльності акціонерних товариств та до відповідальності у сфері корпоративного права. Є окремий Закон про акціонерні товариства, але немає загальної структури регуляції, як, наприклад, в Європі. Тому співробітники правоохоронних органів часто не розуміють, як влаштована корпоратизація процесів, хто за що відповідає, як і ким ухвалюється рішення, яким чином вони вводяться в дію. А відтоді - чи має справа проти конкретної особи шанси у суді?
Якщо правоохоронці за звичкою будуть намагатися вішати всіх собак на "головного", при цьому ігноруючи питання колегіальності прийнятих ним рішень, є великий шанс отримати купу безперспективних справ.
Сьогодні Україна поволі рухається до корпоратизації державного управління за прикладом Європи і США. Але правоохоронні органи все ще орієнтуються на радянський підхід - на притягнення до відповідальності директора колгоспу, який розкрав народне майно. Проте підходи, актуальні за часи Горбачова, не діють по відношенню до нинішніх структур. І правоохоронцям вкрай важливо це зрозуміти.
Корупція ускладнюється, і прості рішення на кшталт "посадити директора" можуть принести не перемогу, а затяжний і заздалегідь програшний для НАБУ судовий процес.
То що із цим робити?
По-перше, змусити правоохоронців вивчати корпоративну регуляцію, провести для них курси підвищення кваліфікації щодо процесів корпоративного управління. В перспективі це зменшить або взагалі прибере кількість справ, які орієнтовані на притягнення до відповідальності однієї людини у випадках, коли рішення ухвалює корпоративна рада. Або у випадках, де складу злочину взагалі немає - про що правоохоронці знали би, якби краще розбиралися в питанні. І потрібно почати це навчання вже зараз.
По-друге, продовжити почату в даному скликанні Ради громадського контролю практику щодо аналізу справ НАБУ. Рада вивчатиме справи, фінально розглянуті в усіх судових інстанціях. І надаватиме рекомендації по результатах аналізу, аби допомогти правоохоронцям у майбутньому уникнути типових помилок.
Тож, підсумовуючи - нові часи вимагають нових підходів, а новим підходам треба вчитися. Якщо ускладнюється корупція, якщо ускладнюється структура управління державних органів - мають ускладнюватися і антикорупційні органи.
Розуміння того, як працюють колегіальні органи, дозволить правоохоронцям краще відслідковувати точки виникнення корупції. У корпоративному світі "посадити голову колгоспу" вже не працює. А витративши сьогодні трохи часу і зусиль на підвищення кваліфікації, можна в майбутньому зекономити набагато більше. Ще й не понести репутаційні збитки.
Антон Микитюк, заступник голови РГК НАБУ
https://www.facebook.com/hashtag/%D1%80%D0%B3%D0%BA%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B8?__eep__=6&__cft__[0]=AZUSP0owxUWdKn6gICPI5J2IOc0MwQDooYTyxNCPkYwbwFHoGlpSUAZSpKQCoIwjULsxL56z2OOAD5pbvKJ4wFQxx1wW3nAfwtybNtrQGOQoLD7Fo5ZYvJLvE5yYAzDWVWVQJkWkyeRgURi_Hh4X2VxRcIxaaJQAtqCO8-tVgAvs3-zVlZHjk0Zu-umNUt73SUWHngzp4_6sVFmnPLR9Bmnb0pIW7jIdj1UtJrgk3iAwCMtt0KAqTtq6IRES9e0KmZ4&__tn__=*NK-y-R #РГКдумки
Давайте подивимось на 2 ціфри-утримання НАБУ та віддача від нього
не в відкритих справах
а в ГРОШАХ!!
Тож НАБУ-паразит котрий займається клоунадою
https://www.facebook.com/andrei.pivovarsky/posts/************************************************************************?__cft__[0]=AZUzsC4k5DX-3PC0Vkh6jKNr-GCfmf5kinuyGhP3sUJQ8Nv4sGFQqQ-fbfNt07bENioc7HDY_vLN2Ghi0pjZLVmwURAZNNgFsg_tXEBVre4IRiDYtD6keZ_OxCGEZvoEx1640XiitXmSTg80xQdHA_Tcb0xw-MpPeswM6kvtM3XTrOh3hpPt1FRl45MkRT4tTak&__tn__=%2CO%2CP-y-R 1 д. · Друзі, привіт. Сьогодні я отримав статус обвинуваченого. Розпочинається новий етап в моїй справі, яка далі буде розглядатися в суді і я повинен буду довести, що я не винен.
Сторона обвинувачення інкримінує мені та Володимиру Шульмейстеру «…зловживання владою, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «ТІС - контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС-руда» використання службовими особами влади в супереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ДП «АМПУ»…»
Але, сторона обвинувачення також каже, що «підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо будь-якої юридичної особи під час досудового розслідування не встановлені.» Як може таке бути, що є я та Шульмейстер… і все
Сторона обвинувачення каже, що Володимир і я «…. Ініціювали та забезпечили погодження наказу …. у структурних підрозділах міністерства, профільних міністерствах, відомствах та у Кабінеті Міністрів України, …». Тобто, як це забезпечили погодження наказу? На що тут обвинувачення натякає? Тут політ фантазії може бути безмежний.
Сторона обвинувачення каже, що ДП «АМПУ» є постраждалою стороною. Але також каже, що постраждала сторона цивільний позов проти мене та Володимира не подала. Більше того, в матеріалах справи немає інформації, що державна компанія визнає себе постраждалою стороною. Але є постанова детектива, який визнав ДП «АМПУ» постраждалою стороною. Тобто детектив відкрив справу, визначив постраждалу сторону, визначив винних.
Я можу продовжувати ще довго, але факт залишається фактом, що тепер мені потрібно буде доводити в суді, що підписавши рішення колегіального органу, Кабінету Міністрів України, яке пройшло погодження всієї вертикалі виконавчої влади і було юстоване Міністерством Юстиції України, я не порушив закон.
Шановні міністри, бажаю вам удачі в вашій роботі та маю надію, що ніхто з вас не буде в аналогічній ситуації, коли вам прийдеться доводити в суді, що колегіальні рішення не є вашою персональною відповідальністю.