Справу ексміністра інфраструктури Пивоварського та його заступника Шульмейстера скерували до суду, - САП
САП та НАБУ скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього міністра інфраструктури України Андрія Пивоварського та його колишнього першого заступника Володимира Шульмейстера. Їхні злочинні дії завдали держбюджету понад 49 млн доларів збитків.
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу САП.
У межах досудового розслідування встановлено, що у 2015 році міністр спільно зі своїм першим заступником, який також був головою Тарифної ради Міністерства інфраструктури, видав наказ, який дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден в морському порту "Південний".
У САП зазначили, що наказ був виданий попри те, що акваторія порту "Південний" є державною власністю та перебуває у користуванні державного підприємства "Адміністрація морських портів України" і право на збори належить виключно йому.
Натомість відповідно до цього наказу державному підприємству призначалась усього частина коштів, інша частина стягувалась приватними компаніями.
У результаті АМПУ були завдані збитки на понад 49,63 млн доларів, що підтверджують відповідні висновки експертиз.
Дії експосадовців кваліфіковані як зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК). Санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
У САП додали, що отримали справу від СБУ та Нацполіції восени 2019 року.
Зазначається, що НАБУ і САП в результаті неодноразових звернень до Кабінету міністрів, Міністерства юстиції, Міністерства інфраструктури, АМПУ добилися скасування протиправного наказу та подання позовів щодо усунення наявних перешкод у користуванні та розпорядженні державою частиною акваторії морського порту "Південний".
За відкритими даними міністром інфраструктури був Андрій Пивоварський, а його заступником - головою Тарифної ради Мінінфраструктури Володимир Шульмейстер.
https://www.facebook.com/kontrolNABU/posts/pfbid0371tHo93AyWMGaEuiyiLLW3b2gd8NyFkbaAq33FYtjAriLtkKqoR5boumRX9Kqkdql?__cft__[0]=AZUSP0owxUWdKn6gICPI5J2IOc0MwQDooYTyxNCPkYwbwFHoGlpSUAZSpKQCoIwjULsxL56z2OOAD5pbvKJ4wFQxx1wW3nAfwtybNtrQGOQoLD7Fo5ZYvJLvE5yYAzDWVWVQJkWkyeRgURi_Hh4X2VxRcIxaaJQAtqCO8-tVgAvs3-zVlZHjk0Zu-umNUt73SUWHngzp4_6sVFmnPLR9Bmnb0pIW7jIdj1UtJrgk3iAwCMtt0KAqTtq6IRES9e0KmZ4&__tn__=%2CO%2CP-y-R 18 год ·
Сідайте, зараз буде багато питань, але будуть і рішення.
Що краще - відкрити 300 справ, більшість з яких виявиться програшними, або відкрити всього 30 справ, але довести їх до суду, виграти і покарати злочинців? Відповідь очевидна. І саме за таким принципом має працювати НАБУ. Справи, відверто програшні на етапі відкриття, відбирають у Бюро час і ресурси, а результату не приносять. То як навчити правоохоронців розрізняти, що варте уваги?
Нещодавно ми писали post-mortem аналіз кейсу Володимира Омеляна. Нагадаємо, у червні 2020 детективи НАБУ повідомили екс-міністру інфраструктури про підозру щодо недоотримання коштів в держбюджет через зниження портових зборів. Детективи не врахували, що рішення про зменшення зборів було колегіальним, а в перспективі ще й вигідним бюджету України (завдяки зниженому збору морська галузь продемонструвала ріст). В результаті, кілька років суду, виправдувальний вирок екс-міністру і нуль вигоди для НАБУ та держбюджету.
Але сфокусуємося в даному питанні не на грошах, а на колегіальності.
Деякі державні органи (наприклад, Кабінет міністрів) мають колегіальну систему ухвалення рішень. А деякі (наприклад, Нафтогаз, Укрзалізниця) - акціонерну структуру, де ключові питання вирішуються на зборах або радах. Це означає, що керівник, тобто міністр або голова правління, не є єдиним ухвалювачем рішення і єдиним відповідальним за нього. Роль керівника - підписувати спільно укладені документи і впроваджувати спільно ухвалені рішення.
Візьмемо для прикладу Кабмін. Потрібно виділити гроші на будівництво захисних споруд. Питання обговорюється на засіданні Кабміну, відбувається голосування, після чого прем'єр-міністр створює постанову.
Візьмемо тепер приклад Укрзалізниці. Потрібно змінити майновий стан підприємства. Директор скликає загальні збори (або збори наглядової ради). Учасники голосують за рішення, яке директор має підписати і впровадити.
Добре, а до чого тут взагалі НАБУ?
НАБУ розслідує корупцію в колах найвищих посад чиновників і держслужбовців або де корупційні доходи (хабарі, відкати) у 500+ разів перевищують розмір прожиткового мінімуму (це від півтора млн грн). Тобто часто в поле зору детективів потрапляють рішення саме верхівки держструктур або підприємств, де є частка власності держави.
А в Україні наразі немає єдиного комплексного підходу до регуляції діяльності акціонерних товариств та до відповідальності у сфері корпоративного права. Є окремий Закон про акціонерні товариства, але немає загальної структури регуляції, як, наприклад, в Європі. Тому співробітники правоохоронних органів часто не розуміють, як влаштована корпоратизація процесів, хто за що відповідає, як і ким ухвалюється рішення, яким чином вони вводяться в дію. А відтоді - чи має справа проти конкретної особи шанси у суді?
Якщо правоохоронці за звичкою будуть намагатися вішати всіх собак на "головного", при цьому ігноруючи питання колегіальності прийнятих ним рішень, є великий шанс отримати купу безперспективних справ.
Сьогодні Україна поволі рухається до корпоратизації державного управління за прикладом Європи і США. Але правоохоронні органи все ще орієнтуються на радянський підхід - на притягнення до відповідальності директора колгоспу, який розкрав народне майно. Проте підходи, актуальні за часи Горбачова, не діють по відношенню до нинішніх структур. І правоохоронцям вкрай важливо це зрозуміти.
Корупція ускладнюється, і прості рішення на кшталт "посадити директора" можуть принести не перемогу, а затяжний і заздалегідь програшний для НАБУ судовий процес.
То що із цим робити?
По-перше, змусити правоохоронців вивчати корпоративну регуляцію, провести для них курси підвищення кваліфікації щодо процесів корпоративного управління. В перспективі це зменшить або взагалі прибере кількість справ, які орієнтовані на притягнення до відповідальності однієї людини у випадках, коли рішення ухвалює корпоративна рада. Або у випадках, де складу злочину взагалі немає - про що правоохоронці знали би, якби краще розбиралися в питанні. І потрібно почати це навчання вже зараз.
По-друге, продовжити почату в даному скликанні Ради громадського контролю практику щодо аналізу справ НАБУ. Рада вивчатиме справи, фінально розглянуті в усіх судових інстанціях. І надаватиме рекомендації по результатах аналізу, аби допомогти правоохоронцям у майбутньому уникнути типових помилок.
Тож, підсумовуючи - нові часи вимагають нових підходів, а новим підходам треба вчитися. Якщо ускладнюється корупція, якщо ускладнюється структура управління державних органів - мають ускладнюватися і антикорупційні органи.
Розуміння того, як працюють колегіальні органи, дозволить правоохоронцям краще відслідковувати точки виникнення корупції. У корпоративному світі "посадити голову колгоспу" вже не працює. А витративши сьогодні трохи часу і зусиль на підвищення кваліфікації, можна в майбутньому зекономити набагато більше. Ще й не понести репутаційні збитки.
Антон Микитюк, заступник голови РГК НАБУ
https://www.facebook.com/hashtag/%D1%80%D0%B3%D0%BA%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B8?__eep__=6&__cft__[0]=AZUSP0owxUWdKn6gICPI5J2IOc0MwQDooYTyxNCPkYwbwFHoGlpSUAZSpKQCoIwjULsxL56z2OOAD5pbvKJ4wFQxx1wW3nAfwtybNtrQGOQoLD7Fo5ZYvJLvE5yYAzDWVWVQJkWkyeRgURi_Hh4X2VxRcIxaaJQAtqCO8-tVgAvs3-zVlZHjk0Zu-umNUt73SUWHngzp4_6sVFmnPLR9Bmnb0pIW7jIdj1UtJrgk3iAwCMtt0KAqTtq6IRES9e0KmZ4&__tn__=*NK-y-R #РГКдумки
Давайте подивимось на 2 ціфри-утримання НАБУ та віддача від нього
не в відкритих справах
а в ГРОШАХ!!
Тож НАБУ-паразит котрий займається клоунадою
https://www.facebook.com/andrei.pivovarsky/posts/************************************************************************?__cft__[0]=AZUzsC4k5DX-3PC0Vkh6jKNr-GCfmf5kinuyGhP3sUJQ8Nv4sGFQqQ-fbfNt07bENioc7HDY_vLN2Ghi0pjZLVmwURAZNNgFsg_tXEBVre4IRiDYtD6keZ_OxCGEZvoEx1640XiitXmSTg80xQdHA_Tcb0xw-MpPeswM6kvtM3XTrOh3hpPt1FRl45MkRT4tTak&__tn__=%2CO%2CP-y-R 1 д. · Друзі, привіт. Сьогодні я отримав статус обвинуваченого. Розпочинається новий етап в моїй справі, яка далі буде розглядатися в суді і я повинен буду довести, що я не винен.
Сторона обвинувачення інкримінує мені та Володимиру Шульмейстеру «…зловживання владою, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «ТІС - контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС-руда» використання службовими особами влади в супереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ДП «АМПУ»…»
Але, сторона обвинувачення також каже, що «підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо будь-якої юридичної особи під час досудового розслідування не встановлені.» Як може таке бути, що є я та Шульмейстер… і все
Сторона обвинувачення каже, що Володимир і я «…. Ініціювали та забезпечили погодження наказу …. у структурних підрозділах міністерства, профільних міністерствах, відомствах та у Кабінеті Міністрів України, …». Тобто, як це забезпечили погодження наказу? На що тут обвинувачення натякає? Тут політ фантазії може бути безмежний.
Сторона обвинувачення каже, що ДП «АМПУ» є постраждалою стороною. Але також каже, що постраждала сторона цивільний позов проти мене та Володимира не подала. Більше того, в матеріалах справи немає інформації, що державна компанія визнає себе постраждалою стороною. Але є постанова детектива, який визнав ДП «АМПУ» постраждалою стороною. Тобто детектив відкрив справу, визначив постраждалу сторону, визначив винних.
Я можу продовжувати ще довго, але факт залишається фактом, що тепер мені потрібно буде доводити в суді, що підписавши рішення колегіального органу, Кабінету Міністрів України, яке пройшло погодження всієї вертикалі виконавчої влади і було юстоване Міністерством Юстиції України, я не порушив закон.
Шановні міністри, бажаю вам удачі в вашій роботі та маю надію, що ніхто з вас не буде в аналогічній ситуації, коли вам прийдеться доводити в суді, що колегіальні рішення не є вашою персональною відповідальністю.