64% поляков верят, что США защитят страну в случае нападения России, - опрос
63,8% граждан Польши убеждены, что в случае вооруженной агрессии России Соединенные Штаты окажут Варшаве военную помощь.
Об этом свидетельствуют результаты опроса Центра исследования общественного мнения (CBOS), проведенного для издания Dziennik Gazeta Prawna, сообщает Цензор.НЕТ.
В то же время 25,8% респондентов не рассчитывают на поддержку американской армии. Наибольшую веру в союзнические обязательства США имеют поляки с правыми политическими взглядами (71,4%) и молодежь - более 70% в двух самых молодых возрастных группах.
Зато меньше всего доверия к готовности США вмешаться в случае российской агрессии обнаружили люди среднего возраста (33% отрицательных ответов), те, кто активно интересуется политикой (34,5%), и избиратели левых партий (31,3%).
Тарас Шевченко
Ще як були ми козаками,
А унії не чуть було,
Отам-то весело жилось!
Братались з вольними ляхами,
Пишались вольними степами,
В садах кохалися, цвіли,
Неначе лілії, дівчата.
Пишалася синами мати,
Синами вольними… Росли,
Росли сини і веселили
Старії скорбнії літа…
Аж поки іменем Христа
Прийшли ксьондзи і запалили
Наш тихий рай. І розлили
Широке море сльоз і крові,
А сирот іменем Христовим
Замордували, розп'яли.
Поникли голови козачі,
Неначе стоптана трава.
Украйна плаче, стогне-плаче!
За головою голова
Додолу пада. Кат лютує,
А ксьондз скаженим язиком
Кричить: "Te deum! алілуя!.."
Отак-то, ляше, друже, брате!
Неситії ксьондзи, магнати
Нас порізнили, розвели,
А ми б і досі так жили.
Подай же руку козакові
І серце чистеє подай!
І знову іменем Христовим
Ми оновим наш тихий рай.
Тяжко з ними жити;
Немає з ким поплакати,
Ні поговорити.
Голуби нашi дорогii:
В столицi, ось, - Курбан-Байрам:
Тепер гартуйтесь, нашi милi.
Але една нацменшина хоче царювати.
Не затямлять собi дурнi:
Хист - не вцарювати,
Люд достойно мае житии -
Не злидарювати.
Нацменшинам в Украiнi,
Як i всiм живеться,
Але една «конi мочить»,
Як iй заманеться.
То вона тупая стала,
Украiнську бо вивчала,
То в Росiю вона хоче,
Щоб й землi вiд нас урвать.
То кидаеться у крайнiсть,
Бо тут «угнiтають»,
Що «язик» не е глобально-
Великодержавним.
Тiльки смiх з того бере,
Меншiстю вона снуе
Й по-партнерському не хоче
Вона вести дiалог.
Бо вона - в приоритетi
Бaчить тiльки свiй «залог»:
Щоб на неi хтось батрачив,
А вiд неi мав лиш борг.
Тiльки й iнше ми вже бачим,
Як по писку дать добряче,
Льоха наперед не скаче:
Знае свiй «приоритет».
28.06.2014 ЗЫ... ЛЬОХА - поросна свиня.
Хоч їх процент менший за наші 73%
Конкурс проводиться вже понад століття. Для участі не обов'язково мати етнічне польське походження чи народитись у Варшаві. Наприклад, одна з переможниць минулих номінацій, Ніколь Войціцька, народилась у Відні. Цьогоріч серед дев'яти жінок у фіналі конкурсу була Кіра Сухобойченко, українка з Євпаторії, яка переїхала до Варшави у 8 років. Вона заснувала міжнародний рух "Летючих рюкзаків", ідея якого полягає в обміні учнями ідеями щодо поліпшення шкільного навчання. Кіра також є координаторкою Інтеграційно-адаптаційного центру для українців та поляків у Варшаві, лауреаткою премій Тадеуша Мазовецького і Януша Корчака та однією із "Чемпіонок LinkedIn", відзначених Forbes Women. Оголошення про її кандидатуру викликало шквал ксенофобських коментарів у соцмережах - на офіційній сторінці у Facebook є 5000 коментарів, більшість з яких є ксенофобськими, пише міська газета Życie Warszawy: "Вона варшав'янка чи українка?", "Вона така варшав'янка, як я китаянка", "Перш за все полька, потім варшав'янка, а не українка, повинна отримати нагороду". Дехто припускав, що Кіру номінували внаслідок нав'язаної "політкоректності" та закликав бойкотувати голосування. Хейт здебільшого не стосувався діяльності активістки, натомість під сумнів ставили її право бути представницею Варшави та міської громади. При цьому, адміністратори сторінки міської ради не відреагували на такий потік хейтерських коментарів. Депутатка міськради Варшави Зофія Смелка-Лещинська розкритикувала відсутність модерації, зазначивши, що толерантність до мови ворожнечі може сприйматись як мовчазна згода. Вона також наголосила, що відсутність реакції викликає у самої Кіри та мешканців міста відчуття відчуженості, що суперечить іміджу Варшави як міста, яке цінує відкритість. Політикиня запропонувала розглянути питання про заборону коментування, якщо місто не в змозі гарантувати безпечний простір для обговорення.
: Życie Warszawy