Гутцайт раскритиковал гимнаста Ковтуна за смену спортивного гражданства: Предал Украину
Президент Национального олимпийского комитета Украины (НОК) Вадим Гутцайт раскритиковал гимнаста Илью Ковтуна за решение сменить спортивное гражданство на хорватское.
Об этом он сказал в интервью LB.ua, передает Цензор.НЕТ.
"Вся Украина болела за него"
"Последний большой пример – это Илья Ковтун, который предал Украину. А как иначе сказать? Я читал его последнее интервью... Это ужасно. Он сказал, что не чувствовал поддержки от Украины и украинцев... Вся Украина болела за него, а теперь вот такое выслушивать. Как только он сменил гражданство, я пытался быть толерантным, относиться к нему с уважением, но сейчас — нет", — пояснил Гутцайт.
Глава НОК заявил, что Ковтун с первых дней полномасштабной войны уехал в Хорватию, однако Украина "помогала ему во всем, в том числе финансово".
"В Украине были героями, там – никто"
"Перед Олимпийскими играми тренер Ковтуна попросила, чтобы в олимпийской деревне находилась не только она, но и ее муж, потому что он тоже помогает. Мы сделали все, чтобы он тоже там был […] Более того, Ковтун получил государственную награду, средства за серебряную медаль Олимпийских игр. Он в Киеве с начала полномасштабного вторжения не был, и ему слова никто не сказал. После всего этого он говорит, что не чувствовал поддержки? Промолчал бы уже, честное слово. Говорить такое, когда в Украине идет война, когда наша страна истекает кровью... Есть и другие спортсмены, которые сменили гражданство. Я считаю, что для них это не к лучшему, потому что здесь они были героями, а там никто", - добавил Гутцайт.
Что предшествовало
- Напомним, в январе 2025 года появилась информация, что украинский гимнаст Илья Ковтун, который на Олимпийских играх-2024 завоевал для Украины серебряную медаль, решил получить гражданство Хорватии.
-
Сейчас он находится на годовом "карантине".
-
Спортсмен объяснил, что приехал в хорватский Осиек после начала большой войны, где продолжил тренировки и получил поддержку местных тренеров.
Больше об Илье Ковтуне
21-летний гимнаст в 2024 году стал серебряным призером Олимпийских игр.
Также он является обладателем бронзы чемпионата мира и Европы по многоборью, призером юниорского чемпионата мира, шестикратным чемпионом Европы среди юниоров, призером чемпионата Европы среди юниоров, многократным чемпионом и призером Европейского юношеского олимпийского фестиваля.
Ковтун –– заслуженный мастер спорта Украины.
кожна людина має право на вільне переміщення. це міжнародний закон такий.
Таке тільки у Совку було і постсовскових країнах. Футбольні клуби утримують самі себе? От і гімнасти, скалолази- водолази також себе повинні утримувати.
А то у Києві, за рахунок киян, Кличко відремонтував на Березняках манєж, але киян туди навіть не пускають.
Там " Спірцмєнів " тренують..
Та наробив ти вже за 34 роки...
Цікавий спосіб трахати себе в душу
нашу краіну заради грошей , адже саме тут
він став успішним спортсменом , завдяки нашим
тренерам !
Добре , нехай буде так , але звинувачувати украінців в тому ,
що погано вболівали за нього,
це вже занадто 😡
Але спитайте сьогодні просто на вулиці людей , хто такий Ілля Ковтун ?
Близько 100 відсотків не знають такого.
То може і не прославив Україну ?
За "срібло" від держави , з державного бюджету (читай "від народу України" ) Ілля Ковтун отримав 100000$ (сто тисяч доларів).
От просто інтересно , хтось питав у народу України , чи згідний народ так преміювати спортсмена ?
Заява про відсутність корупції в спорті (2021 р.): Гутцайт публічно стверджував, що "в українському спорті немає корупції", заперечуючи численні сигнали від журналістів та громадських організацій про хабарі, фіктивні тендери та маніпуляції з фінансуванням федерацій. Це викликало обурення, оскільки паралельно розслідувалися справи про корупцію в гімнастиці, фехтуванні та інших видах спорту під його наглядом.
Подання у відставку на тлі корупційних скандалів (2023 р.): Гутцайт подав у відставку з посади міністра в листопаді 2023 р., що збіглося з хвилею корупційних скандалів у уряді (включаючи Міноборони та інші відомства). Хоча прямих звинувачень проти нього не було, відставка пов'язувалася з маніпуляціями щодо його повноважень та комбінування посад (міністр + президент НОК), а також тиском через загальну антикорупційну кампанію Зеленського. Деякі джерела пов'язували це з розслідуваннями щодо неефективного використання спортивного бюджету під час війни.
Політичні скандали з Вадимом Гутцайтом.Співвласність бізнесу в Росії (2020-2022 рр.): Попри посаду міністра в уряді Зеленського, Гутцайт виявився співвласником (через родичів) компанії в РФ, що займалася виробництвом спортивного обладнання. Це сталося на тлі повномасштабного вторгнення Росії, що призвело до звинувачень у конфлікті інтересів та "колабораціонізмі". Гутцайт заперечував прямий контроль, але скандал підірвав довіру, особливо в контексті санкцій проти РФ.
Скандал з Іллею Ковтуном та зміною громадянства (2024 р.): Як президент НОК, Гутцайт коментував чутки про можливу зміну громадянства срібного призера Олімпіади-2024 у спортивній гімнастиці Іллі Ковтуна (на користь іншої країни). Його заяви про "розмову з тренером" сприйняли як тиск на спортсмена, що викликало обурення в спортивному середовищі та звинувачення в політичному втручанні в олімпійські справи.
@xsport_ua
Відставка як міністра на тлі політичних чисток (2023 р.): Звільнення Гутцайта з посади міністра (залишився президентом НОК) пов'язували з ширшою політичною кризою в "Слузі народу" та тиском від західних партнерів щодо антикорупційних реформ. Арахамія анонсував звільнення "одного міністра" без деталей, що додало спекуляцій про політичну відповідальність за провали в спортивній політиці під час війни.
Если описать её объективно, без имён и политики, то выглядит она так:
Суть конфликта
Общество идеализирует известного человека, видит в нём символ страны, успеха или «своего».
Когда он уезжает - особенно если делает это по личным или профессиональным причинам - общество чувствует предательство или разочарование, хотя человек просто реализует своё право на выбор.
Возникает эмоциональный разрыв: общество ждало благодарности, а человек ожидал свободы.
Характер высказываний
Такие обвинения - эмоциональные, не рациональные.
Они чаще выражают коллективную обиду, чем фактическую оценку поступка.
Это проявление механизма «собственности» над публичными людьми: общество считает, что успех личности - это общее достижение, и уход воспринимает как утрату.
Кто прав, кто виноват
Личность не виновата, если уехала ради безопасности, карьеры или личных причин - она имеет на это право.
Общество тоже не полностью неправо: в его реакции есть боль от чувства потери, особенно если человек когда-то олицетворял надежду или гордость.
Итог
Никто не абсолютно прав и никто не абсолютно виноват.
Это столкновение личной свободы и коллективных ожиданий.
Со временем эмоции утихают, и остаётся только факт: каждый сделал то, что считал правильным - один для себя, другие для своей идентичности.