Мужчина сам себя покалечил в туалете ТЦК Днепра после прохождения ВВК. Его госпитализировали
В социальных сетях распространяются видеоматериалы якобы из Днепропетровского ТЦК, на которых видно, как гражданский мужчина истекает кровью, а несколько человек, в том числе в военной форме, пытаются оказать ему помощь.
Об этом сообщает областной ТЦК и СП, передает Цензор.НЕТ.
Что известно
"Около 00 часов 00 минут 07.11.2025 военнообязанного гражданина доставили в больницу для прохождения военно-врачебной комиссии. Пройдя ВВК и получив заключение, данный гражданин вышел в туалет, где совершил самоувечье", - рассказал военкомат.
Мужчина в больнице
На место происшествия была немедленно вызвана скорая помощь, оказана домедицинская помощь, мужчина доставлен в больницу.
ТЦК призывает воздержаться от необоснованных предположений и напоминает об обязанности граждан по защите независимости и территориальной целостности Украины.
Бо інакше тоді треба платити людям великі гроші, щоб вони добровільно йшли в армію. Але тоді меньше грошей буде до збагачення мародерів від влади.
Тому хай краще люди себе калічать або тікають з армії (як от в жовтні 70% мобілізованих втекли з армії).
Це краще для влади, ніж поділитися грошима з людьми, щоб заохотити їх добровільно йти в армію.
Але питання до українців. Поясніть, бо не розумію. От реально не розумію.
Як?
Якщо ти прожив достатньо, якщо ти вважаєш себе особою чоловічої статі, ти бачиш, що тебе, твоїх дітей, твоїх близьких людей банально хочуть вбити, а твою землю, твоє майно відняти - береш до рук зброю і воюєш.
А як може бути інакше?
Я вже вечорі 24.02.22 стояв на блок-посту з власною помповою рушницею (АК, РПГ, покемони та б/к лише через декілька днів підвезли).
І тепер на фронті. Вже четвертий рік. Поранення, чисельні контузії, на ВЛК не їду, бо ще здуру визнають зовсім непридатним ))
Мене усі ці роки оточують такі самі бойові побратими. Багато хто загинув. Стерті, але ще тримаємося.
Так от. Не розумію. Ну, наприклад, ти все життя сцикун, боїшся смерті, боїшся опинитися в незнайомому середовищі, таке.
Розумію. Люди - вони різні. Маєш право бути сцикуном.
Але цікавить інше.
Настільки боятися бути мобілізованим в ЗСУ, що не боятися втонути в Тисі, не боятися себе зарізати. Не боятися вистрибнути на повному ходу з бусіка. Нападати на військовослужбовців ТЦК...
Тобто, якийсь когнітивний диссонанс.
На фронт - боїмося, а себе зарізати не боїмося.
Як таке може бути?
Поясніть, хто розуміється на цій ухилянтській психології?
Може, вони ждуни русского міра?
навіщо людині гроші, які вона не зможе використати після смерті ?
.
А от слюсарі та комбайнери - зовсім інша справа, вони просто народжені щоб воювать!
ТЦК знову винуватий що люди є кретинами ?
.
кожен раз як бачу отакі фото з кабанячими пиками ухилянтів, то дякую Богу, що не служу в ТЦК !
або пристрелив, або прирізав би кнура !!
.
Нормальна реакція нормальної людини на рашистських підорів, що прийшли на твою землю з конкретною метою тебе вбити - береш ствол і робиш по максимуму, щоб вбити їх першим.
Вірно ж?
Ми воюємо не за тих, хто на печі п'є самогон. І не тих, хто катається по Києву на всяких бентлях від ресторану до ресторану.
Ми воюємо за себе та свої родини. Якщо високопарно - то за Батьківщину (яка про тебе пам'ятає, але не згадає).
Тоді б на виході із ТЦК, за його межами" нехай робить все що завгодно, що не заборонено законом!
А причина проста. ТЦК і взагалі армійському начальству ніхто не вірить. Всі думають що їх одразу кинуть на м'ясо без підготовки. З людьми не говорять і з моменту їхнього потрапляння в армію вважають їх 'невійськовонавченим мобілізаційним ресурсом', а потім 'військовонавченим', коли БЗВП пройдуть. А людьми не вважає ніхто
Наприклад, до тебе в двері квартири на 10-му поверсі ломляться якісь озброєні бандити.
А ти замість того, щоб відбиватися усіма підручними предметами, героїчно стрибаєш з балкона.
Шо так можлива смерть - шо так однозначна смерть.
Але ж є різниця.
Від того, що ти героїчно тонеш у Тисі, загроза того, що рашисти зітруть твоє місто, а твоїх дітей вб'ють - ця загроза нікуди не дінеться.
Чесно кажу.
Ми з "Вадимир Каракай #398922" давно вже обнюхалися і знайшли можливість поспілкуватися в інших мессенджерах.
Ми навіть воювали поруч. Від Лиману до Куп'янська. Вся ця лінія - від Серебрянського лісництва, через Терни, через Макіївку і далі - знаємо там все. Кожний кущик.
Він воїн. А от ти - дійсно чмо.
Їм за коменти платять рублями.
Блін, я назавжди залишився в 22-му році.
1. Ви дійсно в Андоррі? Чи так з кацапії зайшли через VPN?
2. таку простиню ж накатали завчасно (чи куратор скинув)?
Поясню з точки зору нормального українця.
Ви прийшли до мене додому зі зброєю та наробили купу дійсно страшних речей.
Цього ми вам ніколи не вибачимо.
І поки ми живі - робимо максимум можливого, щоб ви, тварі рашистські, здохли на нашій землі.
Нам з вами разом одним повітрям не дихати.
Бо ви не люди. Ви нелюди.
загроза державі (місту) ≠ загроза собі особисто.
Значить, аби не бусифікували - треба себе вбити?
Яйця собі відрізати, як той, що в новині?
Особисто ти зміг би себе вбити, аби не йти на війну?
Або віддати 8-10 тисяч баксів баригам, і тут тебе приймають прикордонники в обнімку з дитячим надувним матрасіком.
Чи є в цьому гідність?
"Полиция задержала 19-летнего Халеда Т., причастного к нападению на велосипедиста в Одессе. Инцидент произошёл утром 6 ноября на улице Базарной, 18. По данным следствия, молодой человек выбежал из микроавтобуса Mercedes-Benz, в котором находился вместе с сотрудниками Приморского ТЦК и СП, и, пробегая мимо, умышленно толкнул 41-летнего мужчину, ехавшего на велосипеде. Пострадавший ударился о металлические двери и упал на асфальт, получив тяжёлые травмы - множественные переломы рёбер, лопатки, бедренной кости, ушиб лёгкого и пневмоторакс. После случившегося Халед Т. скрылся на том же автобусе вместе с представителями ТЦК. Пострадавшего госпитализировали в тяжёлом состоянии, расследование продолжается."
Отакі у нас "герої" в ТЦК працюють...
Йди до Мад'яра.
Тільки сьогодні бачив його рекламу. Типу, що їм треба не рекси, а ботани ))
В чому проблема?
Чого чекати?
Тому що інакше з вами вже не можна.
Інша справа, як ми ставимося до співробітників ТЦК, тих, хто не з нуля перевівся обмеженим.
Але це наше внутрішнє, в ЗСУ, і вас, цивільних, не стосується.
Ми з Вами вже давно живемо, а тому можемо зрозуміти різні людські мотиви.
Наприклад, навіть мотивацію зовсім молодого персонажа, що вважає себе "космополітом" та "громадянином світу" (пригадую, в 90-х так людей розводили, продавали їм паспорти "громадян світу". І платили деякі за цю макулатуру великі гроші )))
Але шось чи не забагато таких довбодятлів?
Я там сьогодні десь вище писав вже - я назавжди залишився в 2022 році.
Тому що в моєму Всесвіті є 24 лютого 22-го, величезні багатотисячні черги до війскоматів, мерій та вантажівок з АК-74.
Є десятки та сотні тисяч добровольців в ЗСУ.
Моїх найближчих друзів, побратимів.
Багато хто з тих, кого я дуже добре знав, з ким разом бував в бою - вони залишилися в муралах, в назвах вулиць.
Можу Вам доповісти, що це досить тяжко.
Ситуація проста.
Зайдуть в Ваше місто ті орки (в те, що від нього залишиться) - уб'ють Вас, згвалтують та уб'ють Вашу дружину, Ваших дітей, онуків, якщо є.
Ви приречені до смерті лише за те, що Ваш сусід в 14-му був на Майдані. Чи в АТО. Чи в ЗСУ.
Цим людожерам не треба поводу.
Бо вони не люди.
Ок, можна якось переплисти через Тису, або в коврі, або в жіночому одягу через кордон , або ще якось ))))
Смішно, так.
Але, дивіться, альтернативи насправді нема. Вона відсутня.
Нам не надали права вибору.
Я тоді пішов на війну відразу. Вірніше, спочатку ТРО на околицях Києва, бо тут живу.
Підорів відігнали, пішов в добробат.
Далі Ізюмський напрямок.
Далі Донбас.
До речі, тоді, в вересні 22-го звільняв Ізюм.
Ізюмський ліс..
І бачив ті братські могили сотень цивільних жінок, дітей, старих..
Бачив.
Не сподівайтеся, що мине Вас.
Це зло вже тут.
Що треба робити?
Нищити.
Долучайтеся.
Ви себе відносите до пасіонаріїв, до демосу?
Звісно, що відносите.
Усі себе відносять (це мені й дивно, бо не розумію, що ухилянти бачать, коли дивляться на себе в джеркало)
Так чому тоді Ви не зі мною тут, а в Молдові?
Вам більше 60-ти?
У нас є контракти на півроку для тих, кому за 60.
Єдине додам - до повномасштабного вторгнення в 2022 році ніхто з нас не були воїнами.
Мені тоді було 52, кабінетний працівник з купою болячок.
Але, коли тоді 24.02 в 4 ранку проснувся від перших вибухів в Василькові - з цього моменту моє життя кардинально змінилося.
І коли в травні 22 долучився до КС - в мене ротний майже такий як я за віком, приїхав з Британії.
Інший побратим приїхав з Андалузії (Іспанія).
Ще два брати приїхали з Аргентини. Ім'ям одного з них названа вулиця в Одесі.
В Києві вулицю назвали в честь мого батальйону.
Була колись така собі Кантєміровская танковая дівізія імєні ю. Андропова.
Забудьте.
Її більше нема. Уся залишилася між Вірнопіллям та Камишевахою.
Нас було 300 чоловік.
Фермопіли, так.
Читав свого часу Юліана Семенова, і фільм з дитинства знайомий.
Плейшнер був зламаний після концтабору.
І лоханувся, бо не звернув увагу на горщик з квітами.
Загинув достойно.
Без варіантів.
Ми теж на броніках носимо над магазинами під бородою підсумки з гранатою.
Як думаєте - навіщо?