Германия изменит систему поддержки украинских беженцев, - BILD
В Германии договорились о реформе системы социальной поддержки украинских беженцев. Христианско-социальный союз (ХСС) и Социал-демократическая партия Германии (СДПГ) достигли компромисса, который предусматривает, что украинцы, приехавшие в Германию после 1 апреля 2025 года, больше не будут получать выплаты Bürgergeld, а будут рассматриваться как просители убежища.
Об этом пишет издание BILD, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Зеркало недели.
Сейчас одинокий человек получает 563 евро в месяц, кроме этого государство компенсирует расходы на аренду жилья, отопление и базовое медицинское обслуживание. После реформы украинцы, прибывшие в страну после 1 апреля 2025 года, будут подпадать под действие Закона о помощи просителям убежища. По этому закону предусмотрены меньшие выплаты: 196 евро на личные нужды и 245 евро на необходимые расходы — в общей сложности около 441 евро в месяц.
Такой шаг означает завершение почти четырехлетнего периода специального статуса для украинских беженцев, введенного после начала полномасштабного вторжения России в 2022 году.
Сейчас в Германии проживают около 1,1 миллиона беженцев из Украины. По данным немецкого правительства, сравнительно немногие из них трудоустроены. Политики надеются, что новые правила подтолкнут украинцев к выходу на рынок труда.
Реформа также позволит правительству Германии уменьшить расходы на социальную поддержку, не меняя при этом статуса тех украинцев, которые уже находятся в стране и получают помощь.
Українські біженці, на відміну від інших, одразу отримували від Німеччини так званий "параграф 24", який дозволяв одержувати отой "бюгергельд", житло, право на роботу та інші привілеї. А тепер нових біженців якраз і будуть дорівнювати з іншими.
До речі, деякі групи інших біженців взагалі сидять на "азюлі", тобто їх "терплять" - вони мешкають у таборах чи гуртожитках, мають талони на їжу та одяг і дуже невеличку частку грошима, не мають права на роботу, не мають права міняти місце розташування тощо. Ну й додому їх відсилають одразу по завершенню там бойових дій, навіть не дивлячись майже ні на що, окрім хіба що шлюбу з місцевим, та й цей варіант такий собі, бо в Службі по іноземцям теж не дурні сидять...
Загалом, не заздріть.
Майже 87 відсотків роботодавців визнають, що їм важко знайти людей з потрібною кваліфікацією. У той час як 43 відсотки компаній, як і раніше, вимагають документи про освіту для всіх посад, 17 відсотків вже повністю відмовилися від цієї вимоги.
Особливо ці зміни помітні в IT-сфері: більше третини рекрутерів (38 відсотків) зізналися, що на окремих посадах вони вже повністю відмовилися від формальних вимог до освіти.
У сфері будівництва таких роботодавців близько 10 відсотків, у галузі освіти - 11.
Зростає інтерес і до цифрових навичок, чому сприяє активне впровадження технологій штучного інтелекту.
Перехід до рекрутингу, що ґрунтується на компетенціях, так званого skills-based hiring, - це не швидкоплинна мода, а економічна необхідність.
Саме компетенції в майбутньому визначатимуть, чи зможуть компанії залишатися інноваційними, а співробітники - успішними в довгостроковій перспективі.