Німеччина змінить систему підтримки українських біженців, - BILD

У Німеччині домовилися про реформу системи соціальної підтримки українських біженців. Християнсько-соціальний союз (ХСС) та Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) досягли компромісу, який передбачає, що українці, які приїхали до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть виплати Bürgergeld, а розглядатимуться як шукачі притулку.
Про це пише видання BILD, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Дзеркало тижня.
Нині самотня особа отримує 563 євро на місяць, окрім цього держава компенсує витрати на оренду житла, опалення та базове медичне обслуговування. Після реформи українці, які прибули до країни після 1 квітня 2025 року, потраплятимуть під дію Закону про допомогу шукачам притулку. За цим законом передбачено менші виплати: 196 євро на особисті потреби та 245 євро на необхідні витрати — загалом близько 441 євро на місяць.
Такий крок означає завершення майже чотирирічного періоду спеціального статусу для українських біженців, запровадженого після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Нині в Німеччині проживають близько 1,1 мільйона біженців з України. За даними німецького уряду, порівняно небагато з них працевлаштовані. Політики сподіваються, що нові правила підштовхнуть українців до виходу на ринок праці.
Реформа також дозволить уряду Німеччини зменшити видатки на соціальну підтримку, не змінюючи при цьому статусу тих українців, які вже перебувають у країні й отримують допомогу.
Українські біженці, на відміну від інших, одразу отримували від Німеччини так званий "параграф 24", який дозволяв одержувати отой "бюгергельд", житло, право на роботу та інші привілеї. А тепер нових біженців якраз і будуть дорівнювати з іншими.
До речі, деякі групи інших біженців взагалі сидять на "азюлі", тобто їх "терплять" - вони мешкають у таборах чи гуртожитках, мають талони на їжу та одяг і дуже невеличку частку грошима, не мають права на роботу, не мають права міняти місце розташування тощо. Ну й додому їх відсилають одразу по завершенню там бойових дій, навіть не дивлячись майже ні на що, окрім хіба що шлюбу з місцевим, та й цей варіант такий собі, бо в Службі по іноземцям теж не дурні сидять...
Загалом, не заздріть.
Майже 87 відсотків роботодавців визнають, що їм важко знайти людей з потрібною кваліфікацією. У той час як 43 відсотки компаній, як і раніше, вимагають документи про освіту для всіх посад, 17 відсотків вже повністю відмовилися від цієї вимоги.
Особливо ці зміни помітні в IT-сфері: більше третини рекрутерів (38 відсотків) зізналися, що на окремих посадах вони вже повністю відмовилися від формальних вимог до освіти.
У сфері будівництва таких роботодавців близько 10 відсотків, у галузі освіти - 11.
Зростає інтерес і до цифрових навичок, чому сприяє активне впровадження технологій штучного інтелекту.
Перехід до рекрутингу, що ґрунтується на компетенціях, так званого skills-based hiring, - це не швидкоплинна мода, а економічна необхідність.
Саме компетенції в майбутньому визначатимуть, чи зможуть компанії залишатися інноваційними, а співробітники - успішними в довгостроковій перспективі.