Страны Балтии и Северной Европы заверили в дальнейшей военной поддержке Украины, - заявление
Лидеры стран Северной Европы и Балтии подтвердили поддержку суверенитета Украины и намерение продолжать поставлять оружие Украине.
Об этом говорится в совместном заявлении стран, информирует Цензор.НЕТ.
Совместное заявление
"Мы — лидеры стран Северной и Балтийской восьмерки — сегодня общались с президентом Зеленским. С самого начала российской агрессивной войны мы стояли на стороне Украины и будем продолжать это делать. Наша решимость основана на понимании, что речь идет не только о безопасности Украины, но и о более широкой безопасности Европы", — говорится в заявлении.
Страны Балтии и Северной Европы высоко оценили усилия президента Зеленского и готовность Украины к переговорам.
В частности, отмечается, что Украина работает над документом, подготовленным США, однако Россия пока не взяла на себя никаких обязательств по прекращению огня или шагов, приближающих мир.
"Вместо этого Россия продолжает свои жестокие нападения на украинское мирное население и инфраструктуру", - говорится в заявлении.
Военная помощь для Украины
"Мы будем продолжать вооружать Украину и укреплять оборону Европы, чтобы сдерживать дальнейшую российскую агрессию. Пока Россия будет продолжать войну против Украины, мы также будем поддерживать усиление санкций и более широкие экономические меры", - заявили лидеры стран в совместном заявлении.
Заявление стран NB8 завершается обращением к украинскому народу:
"Ваша решимость, настойчивость и мужество с самого начала войны действительно достойны восхищения. Мы хотим, чтобы вы знали: вы не одиноки и можете рассчитывать на нашу поддержку".
Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція сформували свою регіональну структуру для співпраці у 1992 році, після завершення холодної війни; вона передбачає регулярні зустрічі прем'єр-міністрів, спікерів парламентів, міністрів закордонних справ та оборони, а також високопоставлених урядових чиновників.
Спочатку це була платформа для багатих і стабільних країн Північної Європи, які прагнули відновити відносини з балтійськими сусідами, з якими вони століттями торгували та обмінювалися товарами, але які після Другої світової війни опинилися за залізною завісою, будучи республіками Радянського Союзу.
Мета - залучити державний і приватний сектор, а також громадянське суспільство до забезпечення бойової готовності, готовності цивільного населення та економічної стійкості в умовах гібридних методів ведення війни з боку Росії та Китаю. Їхній підхід, що охоплює все суспільство, може багато чого навчити.
Наприклад, Фінляндія з населенням 5,6 мільйона людей і всього 24 000 військовослужбовців у мирний час може швидко мобілізувати армію чисельністю 180 000 осіб у воєнний час і має резерв у 870 000 підготовлених солдатів завдяки системі військової служби та регулярної резервної служби.
Керівники підприємств часто є офіцерами запасу. Вони регулярно відвідують семінари з питань безпеки та мають юридичні зобов'язання щодо підтримання запасів, спільного забезпечення логістики та наявності резервних виробничих потужностей на випадок кризових ситуацій.
Наприклад, цього року військово-повітряні сили чотирьох скандинавських країн створили в рамках НАТО скандинавську дивізію, завдання якої - реалізувати концепцію потужності авіації країн Північної Європи, що дозволяє данським, фінським, норвезьким та шведським авіаційним частинам діяти як єдина сила у повномасштабних спільних повітряних операціях у режимі підвищеної готовності.
Три балтійські країни будують на своїх східних кордонах спільну лінію оборони за зразком української, а також обговорюють концепцію "балтійської стіни дронів", запропоновану Естонією; вона передбачає використання штучного інтелекту та сенсорів для моніторингу кордонів і протидії безпілотникам.
Вони пропонують привабливе поєднання демократичної безпеки, інтеграції у сфері оборони та стійкості суспільства.