Країни Балтії та Північної Європи запевнили у подальшій військовій підтримці України, - заява
Лідери країн Північної Європи та Балтії підтвердили підтримку суверенітету України та намір продовжувати постачати зброю Україні.
Про це йдеться у спільній заяві країн, інформує Цензор.НЕТ.
Спільна заява
"Ми — лідери країн Північної та Балтійської вісімки — сьогодні спілкувалися з президентом Зеленським. Від самого початку російської агресивної війни ми стояли на боці України і будемо продовжувати це робити. Наша рішучість ґрунтується на розумінні, що йдеться не лише про безпеку України, а й про ширшу безпеку Європи", - сказано в заяві.
Країни Балтії та Північної Європи високо оцінили зусилля президента Зеленського та готовність України до переговорів.
Зокрема, зазначається, що Україна працює над документом, підготовленим США, однак Росія поки що не взяла на себе жодних зобов’язань щодо припинення вогню або кроків, які наближають мир.
"Натомість Росія продовжує свої жорстокі напади на українське мирне населення та інфраструктуру", - сказано в заяві.
Військова допомога для України
"Ми продовжуватимемо озброювати Україну та зміцнювати оборону Європи, щоб стримувати подальшу російську агресію. Доки Росія продовжуватиме війну проти України, ми також підтримуватимемо посилення санкцій та ширші економічні заходи", - заявили лідери країн у спільній заяві.
Заява країн NB8 завершується зверненням до українського народу:
"Ваша рішучість, наполегливість і мужність від самого початку війни є справді гідними захоплення. Ми хочемо, щоб ви знали: ви не самі та можете розраховувати на нашу підтримку".
Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція сформували свою регіональну структуру для співпраці у 1992 році, після завершення холодної війни; вона передбачає регулярні зустрічі прем'єр-міністрів, спікерів парламентів, міністрів закордонних справ та оборони, а також високопоставлених урядових чиновників.
Спочатку це була платформа для багатих і стабільних країн Північної Європи, які прагнули відновити відносини з балтійськими сусідами, з якими вони століттями торгували та обмінювалися товарами, але які після Другої світової війни опинилися за залізною завісою, будучи республіками Радянського Союзу.
Мета - залучити державний і приватний сектор, а також громадянське суспільство до забезпечення бойової готовності, готовності цивільного населення та економічної стійкості в умовах гібридних методів ведення війни з боку Росії та Китаю. Їхній підхід, що охоплює все суспільство, може багато чого навчити.
Наприклад, Фінляндія з населенням 5,6 мільйона людей і всього 24 000 військовослужбовців у мирний час може швидко мобілізувати армію чисельністю 180 000 осіб у воєнний час і має резерв у 870 000 підготовлених солдатів завдяки системі військової служби та регулярної резервної служби.
Керівники підприємств часто є офіцерами запасу. Вони регулярно відвідують семінари з питань безпеки та мають юридичні зобов'язання щодо підтримання запасів, спільного забезпечення логістики та наявності резервних виробничих потужностей на випадок кризових ситуацій.
Наприклад, цього року військово-повітряні сили чотирьох скандинавських країн створили в рамках НАТО скандинавську дивізію, завдання якої - реалізувати концепцію потужності авіації країн Північної Європи, що дозволяє данським, фінським, норвезьким та шведським авіаційним частинам діяти як єдина сила у повномасштабних спільних повітряних операціях у режимі підвищеної готовності.
Три балтійські країни будують на своїх східних кордонах спільну лінію оборони за зразком української, а також обговорюють концепцію "балтійської стіни дронів", запропоновану Естонією; вона передбачає використання штучного інтелекту та сенсорів для моніторингу кордонів і протидії безпілотникам.
Вони пропонують привабливе поєднання демократичної безпеки, інтеграції у сфері оборони та стійкості суспільства.