Целесообразно принять отдельный закон, который будет регулировать проведение послевоенных выборов, - председатель ЦИК Диденко

Председатель Центральной избирательной комиссии Олег Диденко считает целесообразным принятие отдельного закона, который будет регулировать особенности проведения послевоенных выборов.
Об этом он сказал в интервью "Укрінформ", сообщает Цензор.НЕТ.
Закон, который будет регулировать послевоенные выборы
"...Полномасштабная война постоянно вносит изменения, и для того, чтобы их учесть, нужно адаптироваться, в частности на законодательном уровне. То есть для того, чтобы провести выборы, которые будут в полной мере соответствовать демократическим стандартам, нам нужно менять законодательство. Избирательное законодательство мирного времени не учитывало, что будут влияния войны – и на избирательную инфраструктуру, и на миграцию, и на безопасность, и на многое другое. Поэтому речь идет о том, что законодательство должно быть адаптировано. На те вызовы, которые обусловлены войной, должен быть дан ответ прежде всего на законодательном уровне, а уже дальше – на организационном", – сказал председатель ЦИК.
По словам Диденко, целесообразнее принять отдельный закон, который будет регулировать особенности проведения послевоенных выборов – устанавливать именно специфические процедуры и моменты, которые не характерны для выборов в мирное время.
Кроме этого, по словам главы ЦИК, отдельно встает вопрос о критериях возможности или невозможности проведения выборов (на определенной территории, – ред.). По мнению Диденко, должен быть отдельный закон, который будет регулировать эти вопросы.
"Такой законопроект был разработан ЦИК в 2022 году. Комиссия предлагала его Верховной Раде. После этого в Раде велась определенная работа с привлечением международных партнеров. Единственное, что на данный момент он не зарегистрирован, насколько я знаю", - добавил он.
ЦВК зістрибує на ВР , а ВР на КС ...
Не буде ніяких виборів до припинення воєнного стану .
Пропоную практичний та масштабований механізм голосування, який дозволить забезпечити участь громадян України, у тому числі тих, хто перебуває за кордоном, без складних процедур і фізичної прив'язки до дільниць або консульств.
1) Ідея (базова логіка)
- У кожного громадянина є мобільний номер, який може бути офіційно прив'язаний до особи (ПІБ, дата народження, документ).
- Голосування здійснюється максимально просто: технічним "сигналом" з телефону (дзвінок або USSD) на код, який відповідає кандидату чи партії.
- Механізм має працювати без інтернету, без смартфона і без встановлення застосунків, у тому числі на кнопкових телефонах.
2) Чому це актуально
- Громадяни за кордоном часто фізично не можуть дістатися до консульських дільниць.
- Люди старшого віку та громадяни з низькою цифровою підготовкою фактично виключені з ******** електронних рішень.
- Мобільний телефон є найбільш масовим, доступним і зрозумілим інструментом.
3) Безпека і таємниця голосування (як реалізувати коректно)
Основні ризики (таємниця волевиявлення, тиск на виборця, купівля голосів, SIM-махінації) враховуються на рівні архітектури системи.
Варіант A: Дзвінок або USSD + одноразове підтвердження (OTP)
- Виборець здійснює дзвінок або USSD-запит, що відповідає його вибору.
- Система надсилає SMS з одноразовим кодом (OTP).
- Після підтвердження голос зберігається у знеособленому вигляді: номер → технічний токен → голос.
- Це зберігає таємницю голосування і унеможливлює повторне використання номера.
Варіант B: "Дзвінок без з'єднання"
- Система фіксує сам факт виклику, не приймаючи дзвінок.
- Аудіо, розмова чи персональні дані не зберігаються - лише технічний сигнал.
- За потреби додається OTP-підтвердження.
Варіант C: USSD-коди (*123#)
- Кожному кандидату або партії відповідає окремий короткий USSD-код.
- Працює на будь-якому телефоні, незалежно від типу та моделі.
- Може комбінуватися з одноразовим підтвердженням.
4) Організаційні вимоги
- Персоналізація SIM-карт: одна особа - один підтверджений номер для голосування.
- Верифікація номера через державні реєстри (Дія, BankID або інший законний механізм).
- Один голос з одного підтвердженого номера в межах одного виборчого процесу.
5) Переваги для держави
- Значне зростання реальної явки, особливо серед діаспори.
- Скорочення витрат на виборчу логістику, паперові бюлетені та дільниці.
- Підвищення легітимності результатів.
- Рівний доступ до голосування для людей 50+, громадян без смартфонів і без інтернету.
6) Практичний крок
- Запуск пілотного проєкту (консультативне або тестове голосування).
- Аналіз результатів і доопрацювання процедури.
- Подальше законодавче закріплення та масштабування на загальнонаціональні вибори.
Переважну більшість - 12 кандидатів - фракція "Слуги народу", 2 членів "Опозиційної платформаїм - За життя" і по 1 - "Батьківщини", "Європейської солідарності" та "Голосу".
«Опозиційна платформа - За життя» (ОПЗЖ) була проросійською політичною партією в Україні, яка діяла до 2022 року, її заборонили через російське вторгнення та пов'язані з цим рішення РНБО і судів, а майно перейшло до держави.