Доцільно ухвалити окремий закон, який регулюватиме проведення повоєнних виборів, - голова ЦВК Діденко
Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко вважає доцільним ухвалення окремого закону, який регулюватиме особливості проведення повоєнних виборів.
Про це він сказав в інтерв’ю "Укрінформу", інформує Цензор.НЕТ.
Закон, що регулюватиме повоєнні вибори
"...Повномасштабна війна постійно вносить зміни, і для того, щоб їх врахувати, потрібно адаптуватися, зокрема на законодавчому рівні. Тобто для того щоб провести вибори, які будуть повною мірою відповідати демократичним стандартам, нам потрібно змінювати законодавство. Виборче законодавство мирного часу не враховувало, що будуть впливи війни – і на виборчу інфраструктуру, і на міграцію, і на безпеку, і на багато інших речей. Тому мова про те, що законодавство має бути адаптоване. На ті виклики, які зумовлені війною, має бути дана відповідь передусім на законодавчому рівні й уже далі – на організаційному", - сказав голова ЦВК.
За словами Діденка, доцільніше ухвалити окремий закон, який буде регулювати особливості проведення повоєнних виборів – встановлювати саме специфічні процедури і моменти, які не характерні для виборів у мирний час.
Крім цього, за словами голови ЦВК, окремо постає питання про критерії можливості чи неможливості проведення виборів (на певній території, – ред.). На думку Діденка, має бути окремий закон, який регулюватиме ці питання.
"Такий законопроєкт був напрацьований ЦВК у 2022 році. Комісія пропонувала його Верховній Раді. Після цього у Раді відбувалася певна робота із залученням міжнародних партнерів. Єдине, що станом на зараз він не зареєстрований, наскільки я знаю", - додав він.
ЦВК зістрибує на ВР , а ВР на КС ...
Не буде ніяких виборів до припинення воєнного стану .
Пропоную практичний та масштабований механізм голосування, який дозволить забезпечити участь громадян України, у тому числі тих, хто перебуває за кордоном, без складних процедур і фізичної прив'язки до дільниць або консульств.
1) Ідея (базова логіка)
- У кожного громадянина є мобільний номер, який може бути офіційно прив'язаний до особи (ПІБ, дата народження, документ).
- Голосування здійснюється максимально просто: технічним "сигналом" з телефону (дзвінок або USSD) на код, який відповідає кандидату чи партії.
- Механізм має працювати без інтернету, без смартфона і без встановлення застосунків, у тому числі на кнопкових телефонах.
2) Чому це актуально
- Громадяни за кордоном часто фізично не можуть дістатися до консульських дільниць.
- Люди старшого віку та громадяни з низькою цифровою підготовкою фактично виключені з ******** електронних рішень.
- Мобільний телефон є найбільш масовим, доступним і зрозумілим інструментом.
3) Безпека і таємниця голосування (як реалізувати коректно)
Основні ризики (таємниця волевиявлення, тиск на виборця, купівля голосів, SIM-махінації) враховуються на рівні архітектури системи.
Варіант A: Дзвінок або USSD + одноразове підтвердження (OTP)
- Виборець здійснює дзвінок або USSD-запит, що відповідає його вибору.
- Система надсилає SMS з одноразовим кодом (OTP).
- Після підтвердження голос зберігається у знеособленому вигляді: номер → технічний токен → голос.
- Це зберігає таємницю голосування і унеможливлює повторне використання номера.
Варіант B: "Дзвінок без з'єднання"
- Система фіксує сам факт виклику, не приймаючи дзвінок.
- Аудіо, розмова чи персональні дані не зберігаються - лише технічний сигнал.
- За потреби додається OTP-підтвердження.
Варіант C: USSD-коди (*123#)
- Кожному кандидату або партії відповідає окремий короткий USSD-код.
- Працює на будь-якому телефоні, незалежно від типу та моделі.
- Може комбінуватися з одноразовим підтвердженням.
4) Організаційні вимоги
- Персоналізація SIM-карт: одна особа - один підтверджений номер для голосування.
- Верифікація номера через державні реєстри (Дія, BankID або інший законний механізм).
- Один голос з одного підтвердженого номера в межах одного виборчого процесу.
5) Переваги для держави
- Значне зростання реальної явки, особливо серед діаспори.
- Скорочення витрат на виборчу логістику, паперові бюлетені та дільниці.
- Підвищення легітимності результатів.
- Рівний доступ до голосування для людей 50+, громадян без смартфонів і без інтернету.
6) Практичний крок
- Запуск пілотного проєкту (консультативне або тестове голосування).
- Аналіз результатів і доопрацювання процедури.
- Подальше законодавче закріплення та масштабування на загальнонаціональні вибори.
Переважну більшість - 12 кандидатів - фракція "Слуги народу", 2 членів "Опозиційної платформаїм - За життя" і по 1 - "Батьківщини", "Європейської солідарності" та "Голосу".
«Опозиційна платформа - За життя» (ОПЗЖ) була проросійською політичною партією в Україні, яка діяла до 2022 року, її заборонили через російське вторгнення та пов'язані з цим рішення РНБО і судів, а майно перейшло до держави.