Ученик с ножом напал на учительницу и одноклассника в школе Киева, - полиция

Ученик напал на учительницу и одноклассника с ножом в одной из столичных школ.
Об этом сообщили в полиции Киева, передает Цензор.НЕТ.
Что известно?
Сообщение об инциденте поступило на 102 в 8:45.
"По предварительной информации, один из учеников пришел в школу с ножом и напал на учительницу и одноклассника. Пострадавшим оказывается медицинская помощь", - отметили правоохранители.
Задержание
В настоящее время нападавший задержан, на месте работает полиция. Дополнительная информация будет предоставлена позже.
Топ комментарии
Але якщо не вчити дітей, то буде більше нерозумних розбійнків всередині країні які хочуть мати гроші але не навченні азам.
Були проблеми і 10 років тому, і 20 років тому, і 30 років тому і 40 років тому і 50 років тому і 60 років тому:
- були ті хто з шкільних років створював притон
- були ті хто порушували закон щодо забороненних речовин і вживали їх у школі або до неї
- були ті хто народжував у 13
- були ті хто коїв злочини: вбивства, пограбування, крадіжки.
- були ті хто лупцювали інших школярів для задоволення і для того щоб вдібрати щось
- були ті хто бив вчителів
- були ті хто трощив шкільне майно
- були ті хто зривав уроки через психічне здоров'я або нестабільне психіку через справи у сім'ї
- були ті хто нерозумів нащо вчитися і докладав усі зсилля щоб це не робити максимально показово
- були ті хто хизувався спроможностями своєї сім'ї та погрожував вчителям та іншим школярам цим
і .т.д. і т.п.
Чому зараз цього не може статися, що змінілося у суспільстві щоб подолати усі негаразди які виникають поки людина дорослішає: у сім'ї та житті школяра?
Я наввчався у звичайних школах великого міста де частково описано це було на моїх очах.
Оце все що переррахував було у звичаних школах.
Кількість таких справ на 1 клас залежить від сімей та стану справ у економіці. Чим гірше - тим більше. Вчитель міг повпливати через батьків на деякі зміни, але це не для усіх працювало і частково.
Колиу 1 класі 30+ учнів і багато учнів ушколі, такі різні погані випадки перестають бути незвичайними.
Для того щоб їх не було, треба передбачати нагірше, але робити все так щоб не був вчитель тираном і не працівников тюрми. Тож це важка робота коли вчителі мають працювати із учнями та із батьками і досягати завдяки своєму розуму и психології оптимального результату, коли у школі не стаєтся чогось кримінального таі поменше адміністративного, коли до поліції не доводять, але пожурити максимально можуть. Якщо звертатися до поліції через кожен чих, то поліція має у кожній школі по відділеню відкрити.
Вчителю подобається коли хоч мінімальна дисципліна виконується, тож вчитель не буде відпускати повний контроль.
Здебільшого до вчителя з усмішкою та хорошим настроєм ідуть лише ті хто розуміє користь від навчання або має ціль навчитись цьому предмету для успіху у майбутному.
як то кажуть: "хороша людина - це не професія"
Гарні відношення між учителем та учнями може ніяк не впливати на відношення до навчання.
по ходу тобі рочків так 25 од сили
В мене класуха була - диплом за сало купила. ********* казати - ото перстня мого бачиш - то як дам по мордяці, зуби повилітають. Але то був єдиний випадок неадекватності вчителя в моїй школі. Я бабулі відразу розповіла..вона знайомому в районо подзвонила, й класуха стала шовковою. Не по оцінках, по відношенню до учнів.
Для дітей і батьків немає жодних правил! Жодних! Гратись телефоном на уроці- будь ласка! Не готувати домашні завдання - супер! Ображати вчителя можна ! А батькам ще й треба... І не треба тут розповідати, що це мої вигадки! І не треба писати:"Он колись були вчителі! Як вони навчали!" Бо я із тих "колись"... Тепер буде інше виправдання:"Вона - динозавр, нових підходів до діток не знає, бо наші діти особливі!"
Згодна , що особливі, бо вони не навчені елементарних речей: працювати! Вони не чергують у класі, бо підлогу вимиє техпрацівниця, а дошку- вчитель... Бо ще з перших днів у школі треба постійно гратися з учнями, щоб їм було цікаво!
Але ми маємо запам'ятати : навчання - важка праця, що дисципліна на уроці - основа міцних знань, що повага до старших - це елементарні правила етикету...
Мають бути вироблені Правила або Статут поведінки учнів у школі , за яким за негідну поведінку учень має відповідати разом з батьками( і я не про "посмикані" косички)...
І головне : має діяти "любовний" трикутник: діти, батьки , вчителі, де всі разом!(С)Ніна Кутєпова
Як це вплине на отримання знань у школі, багато поколінь це робило, і що це дало - нічого. Це просто виконання роботи, яка має оплачуватися. Якщо ж урок де навчають щось робити руками, хоч дрова рубати, це одне, а коли є примус без результату, це смішно.
"елементарні правила етикету" які порушують прямо у ВР
які ще можуть не вивчити
"Бо ще з перших днів у школі треба постійно гратися з учнями, щоб їм було цікаво!"
Є шкільна програма і плани на навчання, які треба виконувати.
Ви нічого не можете зробити, якщо людина не бажає вчитися, нічогісенько.
"Гратись телефоном на уроці- будь ласка!"
це заздрість, що він може,а вчитель повинен працювати.
Якщо людина не бажає вчитися це проблема, і треба залучати батьків.
якщо людина не бажає вчитися і не зриває процесс навчання, ви не зможете вплинути незалежно від того як себе веде учень він може дивитися увесь день у стелю, вікно і це теж буде неучасть у навчанні.
Все що насправді треба це прокомунікувати із учнем, якщо він іде у повний відказ від навчання, треба зв'язуватися із батьками.
Людина має отримувати стимули для навчання, вчителі можуть трохи цьому посприяти, але все визначає сім'я та погляди на світ учні.
Вчитель може розмовами із учнями пропонувати їм виконувати мінімальні речі у процессі навчання, але якщо щось складне трапляєтся вчитель не зможе виришіти навіть якщо у нього будуть повноваження.
У житті є багато питань на яких немає меточки як де описано, що якщо зробиш А отримаєщ Б.
Навчання у школі попри стантарти освіти мають елемент хаосу - і це учні. Цей елемент неможливо подолати через першопричину - відсутність знасть у учнів, до кінця навчання кількість знань збільшується, але молодість та мрії теж впливають на поведінку.
Тож не буде ніколи школа зразком відбірних бійців армії.
Знаєте, ми, вчителі винні. Винні своєю толерантністю, м'ягкістю
1. Чому одна дитина повинна зривати навчальний процес і позбавляти клас учнів права на освіту?
2. Чому діти класу повинні спостерігати агресивну поведінку і зазнавати морального насилля?
3. Чому дозволяється щоб діти чули лайку, навіть ті, які таких слів не чули? (Це я, мама, маю вдома розповісти всі лайливі слова дитині,пояснити їх значення, щоб вона прийшла адаптована до викликів?)
3. Чому ми, вчителі, дозволяємо не чув виконувати Правила закладу, Правила спілкування і ростимо суспільних інвалідів? Бо прийде час і ця дитиночка опиниться в дорослому житті, де за невиконання правил є покарання: штрафи, звільнення, позбавлення волі.
Знаєте, що перше б'є найнахабніших випускників? НМТ! Саме такі запізнюються (їх не пускають після контрольного часу), забувають Сертифікат (сесія втрачена), не здають телефони (металошукач знаходить), блукають маршрутом Аудиторія- туалет(їм не вистачає часу на виконання завдання)
4. Чому дозволяється зневажати вчителя? Я не кажу про статус чи посаду. Це елементарно у будь-якому середовищі культурно ставитися до старшої особи.
5. Чому всі ці служби закривають очі на зухвалість дітей?
Знаєте яка сьогодні 6. найнепотрібніша одиниця в освітньому закладі? Офіцер безпеки.
7. Директори, поясніть мені чому ви це все приховуєте, закриваєте? Чому ви не дозволяєте вчителям писати доповідній? Чому на пускаєте їх у хід? Для чого ви прикриваєте те, що потім вибухне зі страшенною силою? (Luda Listopad)
По кожному пункту є питання скільки школяру років.
І ще є різниця між тим щоб отримати раба, який виконує накази або отримає покарання і вільною людиною, що вчиться на помилках та робить висновки.
Таке враження що ви зовсім забули власні шкільні роки і думаєте, що школа це конвеєр, де працюють роботи.
Тому школа це поле битви розуму, психології та досвіду із темрявою та дикістю.
Це не місце для приємного проведення часу із приємними бесідами. Це місце де надають знання усім, щоб суспільство у середньому не деградувало. Вчитися важко, і кожна людина перносить навантаження по різному. Ідеального варіанту неіснує, ніхто не любить примус до будь-чого, навіть коли розуміє що це може потенційно принести корисний результат.
Грубі порушення поведінки учнями, перераховані у статутах навчальних закладів, необхідно документувати бодікамерами, розглядати на дисциплінарних комісіях та реагувати у відповідності із статутами навчальних закладів, а при певних порушеннях дисципліни - звертатися із заявами до поліції для відповідного реагування і притягнення батьків порушників до адміністративної відповідальності. Батьки для зарахуванні їх дітей до навчального закладу, повинні укладати з навчальним закладом відповідний договір, в якому передбачаються права та зобовʼязання дітей, яких зараховано у навчальний заклад та їх батьків, а також зрозумілу відповідальність сторін договору. Цілком слушні жалоби вчителів свідчать про те, що адміністрування навчального процесу у застарілій пострадянській освіті вже давно потребує глибокого реформування.
Певні, аналогічні підходи, мають бути і в школах. Не хочеш вчитися, заважаєш вчитися іншим - гудбай. Шукай інше місце, або іншу програму навчання.
Але, якщо, наприклад, не здав базові тести, там з мови, історії, культури України, з Конституції України, математики (а ще, бажано - основ економіки, логіки та психології) - не маєш права голосувати на виборах. Все. Як ти їх здаси - діло твоє, як ти будеш навчатися - дома, в школі, дистанційно, екстерном, свої класи організуєте - діло ваше. Головне - маєш пройти успішно екзамени, показати необхідні навички.
При тому - ніякої примусової нав'язаної "інклюзії" - бо вона не дає вчитися нікому.
Бо, об'єктивно, є діти, є підлітки, які потребують особливих умов навчання, котрі, звичайна школа забезпечити в принципі не може. Є діти-інваліди з особливими потребами, де їм потрібні спеціально навчені спеціалісти. Є важкі підлітки, з кримінальними нахилами, і там теж має бути свій підхід. Є гіперактивні, котрих краще спрямовувати в спортивні школи і т.д. Ну, наприклад, підліток поводиться як павіан, виправляти свою поведінку не бажає - виключаємо його зі школи. Батькам пропонуються інші варіанти навчання. Не справляються батькі, інший заклад, малолітній павіан (незалежно від статі), скоює, наприклад, правопорушення кримінал, наприклад з рецидивом - все, їм вже, залежно від тяжкості (для більш тяжких злочинів є більш спеціальні заклади), займаються не соціальні служби, чи служби з превенції, а, наприклад- спеціальна військова школа з підвищеним рівнем дисципліни, і не вчитель(ка)-ботан, а офіцери-викладачі та інструктори-сержанти. Ну, якщо людину все одно тягне до антисоціальної поведінки, криміналу, тоді, там вже інші виправні заклади.
(*При тому, під криміналом, ми розуміємо саме кримінал, відповідно, саме до українських реалій. Тобто, це відверта уголовщина, і це, наприклад, заперечення існування України, української нації, мови, культури і т.д. А не так, як, наприклад, тій же Великобританії, чи, наприклад, деяких країнах ЄС - коли "кримінал" "шиють" за "політичними" статтями, наприклад, за "недостатню толерантність" - коли ви повідомляєте, наприклад, про злочини різних "мультикультуралів", або як на росії - коли, так само - критикуєте злочинну політику правлячої верхівки/партії, критикуєте "сво" і т.д.- Ми не можемо сліпо наслідувати чужі нам підходи, які, насправді, вже відверто дисркдитували себе, і які руйнуюють суспільство та призводять до його деградації, а не ведуть до його процвітання та захисту. )
Маємо розуміти, що ми не можемо, ні за яких обставин, насилу, змішувати всіх до купи - бо знань, в підсумку, не буде ні в кого. Бо це злочин, натурально, під "маскою" чи то "інклюзивного підходу", чи то "соціалізації", "толєратності", будь-чого. Бо люди, насправді - різні, і різними були завжди. І потребують різного, диференційованого підходу. Ви не можете успішно навчати разом, за однією програмою, людей з IQ 80 та людей з IQ 120, так само ви не можете успішно навчати разом людей з відверто девіантною поведінкою та людей з поведінкою +/- нормальною.
І про "соціалізацію" теж не треба брехати. Бо школа - це не соціалізація, а, для багатьох, взагалі - щось зворотнє. Бо в нормі, молодшими завжди опікувалися, більш старші, які були авторитетом для молодших. Це було природньо. Була певна зв'язність поколінь. А зараз, школа, де учні згруповані в класи з однаковим віком, де такі класи ще й переповнені - це неприроднє, штучне утворення, якого в соціумі більше ніде не існує. Це не нормальна соціалізація, а, радше, якийсь "закритий табір", куди дитину, ще й оприділили насильно. І потім, коли людина піде життям далі - в неї, в багатьох, буде, скоріш, викривлене, "табірне", сприйняття соціуму. Бо, на будь-якій роботі, в будь-якому іншому колективі - всі люди будуть різного віку, з різним розвитком психіки, будуть соціуми зі складнішою соціальною взаємодією. До яких, молода людина виявиться не готовою. Бо зростала й виховувалася - не в живому соціумі, а в штучному, в "стаді", в "таборі", в "школі".
Тому, примус, особливо в різного роду "інклюзії" - буде породжувати, радше викривлення в психіці та провали в навчанні.
Має бути зацікавленість. Але разом з тим й власна відповідальність, до якої й учнів, й батьків, мають привчати з самого початку. Люди мають розуміти, що, якщо вони не хочуть вчитися, заважають робити це іншим - то для них будуть наслідки. Це і втрата права навчання в даній конкретній школі, класі, наприклад, з альтернативою переводу до більш специфічного закладу. Не хочете вчитися й там - вчиться дістанційно, самостійно, ще якось. Мають бути програми, мають бути можливості для цього, психологи. Щоби, і будь-якому разі - забезпечити можливості для навчання. Але, якщо людина, все одно не хоче - ну, зрештою, це її право. Але, без підтверджених елементарних базових знань, така людина, наприклад- не бути мати права обирати та обиратися доти, доки не підтвердить ці базові знання та навички.
Так, зрозуміло, що, якщо ви хочете більш якісну освіту- вам потрібно вкладати в це гроші- саме в якісне навчання викладацького складу, в матеріальну базу, забезпечення, програми. Але, в теперішніх умовах, боюся, навіть за відносно гарного фінансування (якого, насправді, немає, і, невідомо чи буде, і коли), і, особливо, в наших теперішніх умовах, варто застосовувати той підхід, принципи, про які згадав, як про певний, необхідний елемент реформи навчання. Має бути зроблений акцент саме на тому, який базовий рівень знань ми хочемо отримувати, коли людині виповниться, там, 16-18 років, і вона входить вже в доросле життя, отримує паспорт, можливість голосувати на виборах і т.д.
А от як людина цього досягає - тут треба максимально дозволити ініціативу самим громадянам та громадам. В тому сенсі, що має бути доступним максимальна кількість форм та програм навчання, максимальна свобода вибору. Відповідно, громади мають, так само, максимально розпоряджатися своїми коштами, податками, тоді, певно, так само - з'явиться й більше грошей на якесь більш якісне базове навчання (і не лише базове).
Якщо порівняти витрати на навчання і витрати на утримання злодієв у тюрмах, краще навчати хоч якось.
Ми зі своїм совковим підходом далеко не зайдемо. Все більше розповсюджується "ви должни научіть!". Ніфіга, можна тільки научитиСЯ, а вчитель мізків не добавить, він їх може лише "прокачати", якщо буде воля і бажання учня. Щоб підняти штангу потрібно самому накачати м'язи, тренер тобі не накачає поки ти будеш юзати в тік-токах. Так і з навчанням.
А спробуйте зараз учня на 2 рік залишити...
We don't need no thought control
No dark sarcasm in the classroom
Teacher, leave them kids alone…" (с)
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=HrxX9TBj2zY