РУС
8462 посетителя онлайн
ВСУ ликвидировали подполковника российской армии Болотникова. ФОТО
Офицер ВСУ, блогер Анатолий Штефан обнародовал информацию о том, что ВСУ ликвидировали подполковника российской армии Александра Болотникова.
Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом он написал в твиттере.
"Подполковник Болотников Александр из 98-й воздушно-десантной дивизии", - отметил он, обнародовав его фото.
Топ комментарии
Символічно!
Их гложет "ностальджи" по савецкаму миру".
Оттуда все эти советские гербы, красные знамена, ленины-сталины и прочая советская дребедень .
А ведь лет этому п/п, чуть за 30 и совка он не застал.
Значит тоскует по красивой сказке, где они были "могучими, сильными и весь мир их боялся"
Трава тогда была зеленее, девушки красивее, хер стоял от мысли, а не от таблетки.
Да что брать с замшелых совкодрочеров. Помечтают и успокоятся.
Вот некий Вова П. из Москвы поставил себе реальную цель вернуться в страну своей молодости, где он, молодой лейтенант, смеялся над дряхлым Леонидом Ильичом. И ведь вернулся, только смеются уже над ним, больным и дряхлым. Но все же и сам вернулся и страну вернул.
-- "Хорошо внучек, очень хорошо!"
"Так, а что хорошего было"
-- "Бабы давали и бутылку водки за раз выпить мог"
https://www.youtube.com/watch?v=K_JXi07YXcg
Практично все ВПК. Ці підприємства після 2014 року слід було терміново забирати у тих горе-власників та зрадників і робити інтегровану оборонну корпорацію.
Я намагався опублікувати пару років тому статтю в "Дзеркалі тижня" з цього питання, але головна редакторка Ю.Мостова сказала, що мої пропозиції "занадто радикальні" (довелось в " "Україні молодій" друкуватись, але там аудиторія маленька)
Цікаво, тепер, коли ми просимо зброю по всьому світу, вони не здаються цій пані Мостовій "занадто радикальними"?
Від п'ят до решточок чуприни,
Свій зір лукаво похітливий
Уп'яв в красуню-Україну.
«Візьму її, її зґвалтую,
Не дам їй жити і рости,
Її окрасу молодую
Я розтопчу, згною… й хрести
Посію в їхній я землі!»
Так біснуватий держиморда
Немов павук, снував тенета,
В писі вдоволений і згорда
Покликав він свого клеврета.
«Пиши наказ по всьому війську -
Пошлю його на СВО. Не на війну.
Я хочу землю українську!
І хай там що - її візьму!»
Велеречивими устами
Про мир, про дружбу і любов
Всезагребущими руками
Пролив уранці нашу кров.
Та не очікував плюгавий
Із ким зв'язався він тепер,
Бо думав він, здобувач слави,
Збирач немосковських земель,
Що легко він прийде в країну,
Де воля живить і тепер
Синів і доньок України,
В ком дух свободи не помер.
Здійнявся клич по Україні,
Вся Русь піднялась на диби:
«Ми всі, як плоть, кулак, єдині -
Не даймо їй сконать в огні!
Простягнемо руки дужі
До Бога в молитві,
Щоб поміг подужать татя
В справедливій битві!
За дітей, за матерів,
за вольную волю
На своїй таки землі,
За кращую долю!
Не смій на Русь іти війною
Смердюче плем'я москалів.
Живете ви усі з розбою,
Та стане в нас на вас стволів!»
І потекла ворожа кров,
І трупом вкрилася земля,
І впав полуди злий покров
Від зла у Бучі й Ірпеня.
Московський дух, що тхне стервою -
Зогниле труп'я москаля
Собаки тягнуть за собою…
До стін московського кремля!
Тягніть!
Тягніть їх всіх під саму пику,
Потворі путінській під ніс,
Щоб у вісні не мав спокою,
Щоб в землю по вуха уліз.
Бо встала Русь, й своїм тризубом
Припне потворного орла,
І чашу горя сповна вип'є
Підступна й зпідлена москва!
Не нам, не нам, а славу Богу
Воздаймо в серці назавжди,
Що дав нам віру, а тривогу
Пустив за потоком води!
І чутно в Україні всюди
Як наші всі гукають люди:
«Вся слава Богу і Христу
За наше славне ЗСУ!»
Что ни очередной полкан, то моложе и моложе.
Скоро, похоже, подростки-полковники пойдут
Пропадёт навсегла в безвестности, а Цербер будет мочиться на его останки!