"Від каральної системи — до системи справедливих рішень". Стаття директора БЕБ Олександра Цивінського про новий механізм досудового врегулювання економічних правопорушень
Перезавантаження БЕБ — це не лише про зміну команди, а й про нові підходи в роботі, які дають державі — гроші, бізнесу — чіткі та прозорі правила, а суспільству — відчуття справедливості.
Тому Бюро економічної безпеки ініціює публічне обговорення моделі нового механізму, за якої бізнес може уникнути багаторічних судів і кримінального переслідування. Подібні механізми застосовуються правоохоронними органами в низці інших країн. І те, як це працює на практиці, я бачив у Франції, коли наша команда розслідувала один із гучних міжнародних кейсів у складі спільної слідчої групи.
Обговорюючи цю тему з журналістами "Цензор.НЕТ", вирішили винести її за рамки нашого недавнього інтерв’ю.
Я поділюся з вами своїми аргументами і сподіваюся почути ваші думки, застереження, питання, поради, щоб ми разом попрацювали над таким механізмом.
ЧОМУ ЦЕ ПОТРІБНО?
На певному етапі розвитку кримінальної юстиції кожна держава доходить до точки, коли вже недостатньо змінювати людей чи методи — потрібно змінити саму логіку системи. Україна саме там. Ми звикли, що розслідування економічних злочинів — це класична тріада: досудове розслідування, підозра, суд. Але чи рахував хтось, скільки коштує державі це "повне коло"? Зарплати слідчих і прокурорів, роки судових засідань, витрати на експертизи — і часто результатом є рішення, що не повертає ні грошей, ні справедливості. В окремих випадках система нагадує сізіфову працю, де держава штовхає камінь процедур, а виграють ті, хто "домовився".
І отут починається найнебезпечніше — "сфера вирішення питань" як паралельний ринок правосуддя. Це не офіційна процедура, але вона працює. Працює тому, що система не дає бізнесу іншої легальної альтернативи. Якщо ти бізнес і тебе спіймали на податковій схемі, у тебе два варіанти: боротися до кінця або "вирішувати питання". А "вирішити" — це хабар, домовленість, кулуарна гра, де виграють не ті, хто правий, а ті, хто має доступ. У результаті втрачають усі: держава — бо не отримує коштів і втрачає авторитет; бізнес — бо живе в страху та витрачає ресурси на "тіньовий податок"; суспільство — бо перестає довіряти законам.
Але є ще інший, глибший аспект. Там, де закон не дає людині або компанії чесного виходу, виникає "тіньовий ринок правосуддя". Саме там з’являється корупція — не стільки як злочин, а як система виживання, насамперед бізнесу, у правовому вакуумі. У бізнесу є лише два сценарії: боротися роками або "домовитися". А "домовленість" — це той момент, коли держава втрачає не лише гроші, а й моральну перевагу.
Крім цього, ми часто стикаємося із ситуацією, коли репутація для бізнесу важливіша, аніж сплачений штраф: тобто коли бізнес готовий відшкодувати завдані збитки, сплатити штраф та перерахувати відповідні кошти на ЗСУ. Водночас неминуче оголошення підозри руйнує ділову репутацію та інколи унеможливлює сплату відповідних коштів до бюджету країни.
Ми самі створили середовище, де нечесність часто ефективніша за закон.
Таку систему неможливо подолати репресивними методами або риторикою боротьби. Вона може бути зруйнована лише структурно — через створення законних, швидких і передбачуваних механізмів виходу з правового протистояння між державою та бізнесом.
Для цього держава має запропонувати легальну альтернативу — прозору, зрозумілу та економічно раціональну для всіх сторін: такі інструменти врегулювання, за яких корупційні "домовленості" стають економічно невигідними і втрачають будь-який практичний сенс.
І саме тут БЕБ може та повинен стати драйвером.
Світ уже пройшов цей шлях. Коли я працював у НАБУ, ми розслідували глобальний міжнародний кейс, де український посадовець вимагав хабар від французької компанії за продовження контракту. Ми створили спільну слідчу групу з Францією та Естонією, кожна з яких розслідувала дії у своїй юрисдикції. У результаті французький суд оштрафував французьку компанію на 18 мільйонів євро і зобов’язав компенсувати Україні 3,37 мільйона. Без багаторічних судових баталій компанія визнала порушення, сплатила штраф та компенсацію Україні. Гроші вже надійшли до бюджету України. Але ключ не в сумі, а в механізмі: рішення ухвалене не через роки судів, а завдяки процедурі CJIP — Convention judiciaire d’intérêt public.
Це — легальна альтернатива довготривалому судовому протистоянню з втратами ресурсів та невизначеним результатом для обох сторін. Для держави це означає швидке повернення коштів і прозоре рішення без закулісних домовленостей. Для бізнесу — чіткі правила гри, передбачуваність і можливість продовжувати роботу після виправлення порушень, а не після років судових баталій.
Тобто для компанії — це контрольований і законний спосіб вийти з кризової ситуації без кримінального вироку та без клейма злочинця. У межах CJIP компанія визнає порушення, сплачує штраф і відшкодовує збитки, а у її власників, керівників чи співробітників немає судимості й інших наслідків, типових для кримінального переслідування.
Завдяки цьому компанія може зберегти свій правовий статус і продовжувати роботу, мати доступ до міжнародних ринків, фінансування й партнерів, уникаючи серйозних репутаційних втрат, автоматичних санкцій і багаторічної невизначеності. Водночас вона публічно бере на себе конкретні зобов’язання змінити систему комплаєнсу, виконання яких перебуває під суворим наглядом компетентних органів.
Саме такого інструменту сьогодні системно бракує українській практиці правозастосування.
ЯК ЦЕ МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ?
Ми в БЕБ пропонуємо зробити те, що давно назріло, — запустити процедуру досудового податкового врегулювання, засновану на прозорій медіації між державою і бізнесом. Ця ідея не з’явилася абстрактно чи "з книжок". Вона виросла з практичного досвіду — з розслідування, про яке я згадував. Цей кейс оголив системну проблему: навіть коли держава має аргументи, сама логіка кримінального процесу штовхає сторони не до відновлення справедливості, а до затягування, торгу й пошуку неформальних рішень. Фактично система не залишає простору для чесного компромісу.
Саме завдяки поєднанню досвіду цієї справи, яка показала глухий кут каральної моделі, та французької практики CJIP, що продемонструвала ефективну альтернативу, і сформовано ідею досудового врегулювання для України.
Модель проста й справедлива. Якщо компанія визнає факт несплати, відшкодовує податки, штраф і сплачує додатковий внесок — наприклад, до фонду Збройних Сил України, — провадження закривається за досягненням податкового компромісу. Це не амністія, це — економічне відновлення справедливості. Але діяти це може лише один раз — "право першої помилки". Повториш — отримаєш повну кримінальну відповідальність. Такий підхід дає державі швидкий фінансовий результат, бізнесу — легальний вихід, а суспільству — сигнал, що чесність нарешті вигідніша, ніж корупція.
Цей підхід суттєво відрізняється від положень ч. 4 ст. 212 КК України, адже не несе кримінального аспекту та не передбачає зміни статусу учасників кримінального провадження від свідка до підозрюваного. Тут не йдеться про звільнення від кримінальної відповідальності — ми не доходимо до цієї стадії, пропонуючи розумний і прагматичний компроміс як для держави, так і для бізнесу.
У Європі ефективність системи оцінюють не кількістю підозр, а обсягом відшкодованих збитків і довірою до інститутів. Україна має шанс створити власну модель — справедливу та антикорупційну. Кожна гривня, повернена до бюджету, сьогодні — це зброя. Тому ідея досудового врегулювання, коли сума відшкодування йде до державного бюджету, а штраф спрямовується до спеціального фонду Збройних Сил України, має не лише економічний, а й моральний зміст.
БЕБ має потенціал стати лабораторією нових правових рішень, які зламають старі корупційні практики. Ми маємо перейти від держави, яка карає, до держави, яка виправляє і відновлює. Це не про м’якість — це про розум. І якщо ми побудуємо систему, де легальне рішення вигідніше за хабар, тоді слова "домовитися" чи "вирішити питання" зникнуть не тому, що їх заборонять, а тому, що вони втратять сенс.
Це не "пом’якшення" закону — це економічна й інституційна сила. Ми переводимо проблему з кулуарів у публічну площину і робимо її економічно невигідною для тих, хто поки що користується "тіньовим ринком правосуддя".
Від редакції. Усвідомлюючи, наскільки це суспільно значуща дискусія, "Цензор.НЕТ" готовий стати для неї майданчиком. І своєю чергою запрошуємо долучитися до обговорення озвученої директором БЕБ ідеї представників бізнес-спільноти, юристів, аудиторів, медіаторів, науковців, міжнародних експертів. Бо це не лише про зміни в законодавстві, а про зміну філософії — ставлення держави до бізнесу, який під час цієї страшної війни залишається працювати в країні.
Надсилайте ваші пропозиції на електронну адресу: [email protected]

И как бы это выглядело в деле Миндича? Миллиард украли, 10 миллионов зафиксировали, эти 10 миллионов и вернули, миллион на ЗСУ, да здравствует Миндич, великий патриот Украины, и уже не надо обоссав портки тикать в Израиль, и даже ты не подозреваемый. Жизнь удалась
І проблема не в зарплатах судів в в їх безвідповідальності і безкарності !
ви шо гонітє?
мєнт це не професія!
мєнт це стан душі, це світогляд!!!
trustwave.cyberdefense@ gmail com.
https://www.pravda.com.ua/columns/2025/12/04/8010332/
Покидька, що покалічив мою маму, судять вже 6-й рік, все куплено у тому суді, де верховодить отой головачов, мільярдер з маєтком на Ларнаці, що на 5 років пересидів свій термін.
І де наше конституційне право на справедливий суд? Про медицину теж писав. А тепер і решти позбавили.
Кожен повинен мати відповідальність за свої дії та вчинки. Це повинно жорстко обумовлено в законодавстві. Є чіткі правила гри, яких мають дотримуватися усі учасники процесу. За невиконання своїх зобов'язань мають - штрафи, догани, звільнення, в'язниця і т.д. А за належне виконання і доведення справи до логічного завершення премії (але розумні), не можна давати 1000 грн., за справу в якій вкрадено 1 мільйон доларів, немає ні якого стимулювання бо хабар запропонують більше.
Зараз то виглядає так: на якомусь етапі, хтось з задіяних у процесі все спускає на "гальмах" і справа розвалюється.