Парламент, уряд, МВФ: чи вийде Україна з глухого кута у відносинах?

Автор: Евгений Кузьменко

Настає останній пленарний тиждень Верховної Ради у березні. Тиждень, який Міжнародний валютний фонд заявив як дедлайн для того, щоб Україна ухвалила низку законодавчих поправок, які передбачають підвищення податків для бізнесу та домогосподарств у межах останньої чотирирічної кредитної програми, затвердженої минулого місяця.

Іншими словами, спливає час, який ми маємо на виконання своїх зобов’язань перед МВФ для того, щоб отримати фінансову допомогу.

Дедлайн наближається — але жодної впевненості у тому, що Верховна Рада проголосує новели від МВФ, немає. Скорше, навпаки: цього тижня парламент з великою ймовірністю провалить голосування. Якщо, звичайно, не перенесуть дедлайн (а разом з ним і голосування) — щоб провести нарешті всі необхідні консультації та перемовини і знайти компроміси між Верховною Радою та урядом і, як результат, — між Україною та Міжнародним валютним фондом.

Про те, чому парламент зараз перебуває в стані часткової бездіяльності, багато сказано й написано. Серед причин — глибинна екзистенційна криза фракції монобільшості "Слуга народу", складні відносини значної частини депутатського корпусу з НАБУ і САП; публічні та непублічні відголоски Міндічгейту. А ще — непорозуміння депутатського корпусу й уряду. Непорозуміння, що останнім часом переросло у взаємну неприязнь та конфлікт. Те, що англійці містко називають "bad blood".

Саме цей стан відносин і став основною причиною, через яку Україна нині потрапила в глухий кут у ситуації з МВФ.

Нагадаємо хронологію останніх подій. Після того як Верховна Рада провалила голосування щодо урядового законопроєкту № 14025, який передбачає оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (такі як OLX, Prom.ua, Uklon, Bolt та інші), розмови у публічному просторі про відсутність порозуміння між урядом та парламентом вийшли на новий рівень.

З одного боку, коментатори згадували кризу у фракції монобільшості і її нездатність / небажання голосувати "надважливі для держави питання". З іншого — звертали увагу на зверхність уряду та його очільниці Юлії Свириденко до парламенту; на популізм цілої низки рішень Кабміну (насамперед — захоплення практикою кешбеків та сумнівних, у суворий воєнний час, щедрих "програм підтримки населення").

Уряду закидали й те, що, за цілковитого розуміння (чи його відсутності) болючості вимог МВФ для широких верств населення, Свириденко з колегами спочатку не проінформувала Верховну Раду про деталі перемовин з МВФ, а потім — не вибудувала гідної комунікації з парламентом.

"Вони звикли не зважати на парламент і отримувати інструкції напряму від Офісу Президента, — казали незадоволені депутати (формально існуючої) фракції монобільшості. — Але настали часи, коли доводиться змінити таке ставлення патриціїв до плебсу і говорити з нами".

Депутати з опозиції, в принципі, казали те саме — лише додавали: "Не звикли за часів Зеленського".

Почасти намагаючись змінити стан справ, представники уряду позаминулого тижня двічі з’явилися на засіданнях Погоджувальної ради парламенту.

"Це відбулося після того, як було провалено голосування щодо цифрових платформ, — розповідає нардеп Сергій Власенко ("Батьківщина"). — Зрозуміло, що вони в уряді зарухалися і прибігли. На першому засіданні був міністр фінансів Сергій Марченко і віцепрем’єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка На другому — прем’єр і перший віцепрем’єр, він же — міністр енергетики Денис Шмигаль. І — почули багато неприємного, про що їм говорять і публічно, і непублічно".

"КЕРІВНИЦЯ УРЯДУ У НАС ВОСТАННЄ БУЛА НА ФРАКЦІЇ... НІКОЛИ. У ДЕЯКИХ ІНШИХ ФРАКЦІЙ — ТЕ САМЕ..."

Голова парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Анастасія Радіна (фракція "Слуга народу") у своєму ФБ-дописі  так описала суть непорозумінь між урядом і парламентом:

"То чому ж насправді Рада провалює потрібні реформи? Відповідь треба шукати у відносинах між фракцією монобільшості та урядом.

Депутати не розуміють, чому уряд може фінансувати усі можливі варіанти роздачі грошей, але соромиться подати в парламент законопроєкт про підвищення податків для ФОП — хоча таке зобовʼязання перед МВФ підписав саме уряд. Колеги вважають, що між Радою і урядом немає ніякої "понятійки" про те, що одні мають бути в білому, а інші — цапами-відбувайлами, які візьмуть непопулярні ініціативи на себе. Більше того, колеги впевнені, що така понятійка, навіть якби вона була, не працює на фоні відсутності комунікації між окремими урядовцями і комітетами, відписок замість відповідей на запити тощо.

У невиконанні міжнародних зобовʼязань уряд також несе відповідальність. Простий приклад: антикорупційну стратегію, яка, відповідно до Ukraine Facility, має бути ухвалена парламентом до кінця червня цього року, уряд досі не подав на розгляд парламенту. Ба більше, НАЗК не подало проєкт на розгляд Уряду. Відповідно, ухвалити такий масштабний документ, який зачіпає питання абсолютно всіх комітетів парламенту, у передбачений строк практично неможливо — не з вини Ради".

З Радіною можна погодитися буквально у всьому, окрім дивної фрази про те, що суть конфлікту "треба шукати у відносинах між фракцією монобільшості та урядом".

Насправді новели від МВФ не сприймаються і рештою депутатського корпусу.

"Я думаю, знайти голоси під ці закони буде дуже важко, — каже Соломія Бобровська (фракція "Голос"). — Особливо під тему про підвищення податків. Всі розуміють, як це вдарить по гаманцю — особливо з підвищенням цін на бензин. Тут і пряник, і батіг можуть не спрацювати. Бо хоч у центрі прийняття рішення стоїть уряд, люди на кого подумають? Правильно, на депутатів, які голосували. І депутати це розуміють".

"Засідання фракції "ЄС" буде лише на початку тижня, і цей новий законопроєкт, який презентував уряд (днями Міністерство фінансів України презентувало законопроєкт, який інтегрує податкові зобов’язання України перед МВФ у єдиний документ), ми ще детально не проговорювали, — каже нардепка від "Європейської солідарності" Іванна Климпуш Цинцадзе. — Але я не бачу як ми, наприклад, підтримаємо ПДВ для ФОПів. Особисто мені незрозуміло, як на тлі того популізму і бюджетної щедрості, яку демонструє уряд, уряд очікує знайти на це голос. Я не думаю, що наша фракція погодиться за це проголосувати".

Фракція Юлії Тимошенко вочевидь теж не збирається (принаймні зараз) голосувати за вимоги від МВФ. Але у розмові з "Цензором" депутат "Батьківщини" Сергій Власенко піддав уряд нищівній критиці не з ідеологічних, а з професійних позицій:

"Я у своєму житті проводив багато різних перемовин. І я не розумію, як можна зайти у перемовини не маючи мандата; навішати на себе зобов’язання — а потім прийти і сказати: "Ну, ось вам, голосуйте". Навіщо вони це роблять — я не знаю. Якщо вони не вміють вести перемовини, треба вийти і сказати: "Вибачте, ми не вміємо вести перемовини — міняйте нас".

На думку Власенка, без тісної координації дій уряду з парламентом Україні з глухого кута у цій ситуації не вийти.

"Я багато разів казав: залучайте до перемовин парламент. Так, формально парламент — не учасник цих перемовин, тому що МВФ традиційно проводить перемовини з урядом. Але він це робить, тримаючи в голові те, що уряд нібито користується підтримкою парламенту. МВФ виходить з уявлення про те, як це працює у будь-якій нормальній цивілізованій країні, де уряд ніколи не зробить щось таке, що неможливо буде провести через парламент. А наші діють як діють — а потім починаються проблеми. Скажімо, я впевнений, що якась частина "європейських вимог" — це те, що ми пообіцяли самі. Вони сказали: добре, якщо ви це пропонуєте, давайте ми це запишемо. А потім уряд приходить у парламент, а той каже: ми не готові це робити".

Власенко завершує свій обурений монолог статистикою зустрічей топпосадовців уряду з фракціями парламенту.

"Керівниця уряду у нас востаннє була на фракції... ніколи. Знаю, що у деяких інших фракцій вона теж була... ніколи. І це керівниця уряду! Зверніть увагу: коли вона була віцепрем’єркою і вела перемовини по мінеральній deal з США, вона обійшла всі фракції парламенту, це правда. А зараз — жодного разу не з’явилася у нас. Те саме — Тарас Качка. Те саме — міністр фінансів і ключова людина у взаємодії з МВФ Сергій Марченко — був у нас на фракції в останній раз — ніколи. То про що ми говоримо в контексті комунікацій?".

І ще одна ремарка: напруга у відношеннях парламенту з урядом триває не перший місяць, але жодного спільного засідання фракції "Слуга народу" та топурядовців за цей час не було.

ПРОЇЗДОМ З БРЮСЕЛЯ: ЯК ВІЦЕПРЕМ’ЄР ЗУСТРІЧАВСЯ З ДЕПУТАТАМИ

На адресу уряду подібної критики останнім часом лунає стільки, що якісь ініціативні спроби комунікації з його боку таки з’явилися. Так,  минулої п’ятниці віцепрем’єр Тарас Качка провів у Zoom-зустріч з керівниками парламентських комітетів — за участю представників міністерств.

"Наміри були добрі, — підтверджує у бесіді з "Цензор.НЕТ" голова парламентського комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе ("Європейська солідарність"). — Думаю, він як раз повернувся з Брюселя і мав свіжу інформацію після розмови з Єврокомісією про те, як за умови розблокування європейського кредиту сторони бачать свої зобов’язання. Тому він взяв на себе ініціативу щось розказати про це парламенту. Щоправда, ми отримали повідомлення про цю зустріч у Zoom вранці, а вже за 2 години все мало початися. І це викликало у всіх обурення, бо не має бути так, що кожний відкладає свої справи, тому що покликав віцепрем’єр-міністр... "

Критику викликало і те, що на зустріч були покликані лише керівники парламентських комітетів і представники міністерств.

"Я розумію, що треба було позвати профільні комітети, — каже народна депутатка. — Але треба розуміти, що сьогодні немає більшості, і, відповідно, голоси треба збирати із залученням політичних сил. А серед голів комітетів, окрім представників "Слуг народу", підключилася до розмови лише я. Вважаю такий підхід неправильним, якщо є бажання вийти на результат. І я говорила про те, що, якщо є такий хороший намір, то варто було зібрати насамперед голів та представників фракцій та груп. Додаємо голів комітетів — і тоді цей координаційний процес буде ефективнішим... Тарас обіцяв, що докладе зусиль, щоб організувати зустріч у такому форматі".

Попри відчуття, що команда уряду прямо зараз, на колінці, вчиться, як налагоджувати контакт з колегами-депутатами, зустріч виявилася інформативною. Бо йшлося про надважливі для виживання країни речі.

"По-перше, ми почули про те, що для Євросоюзу важливо, щоб ми розблокували співпрацю з МВФ, — розповідає Климпуш-Цинцадзе. — І цей 90-мільярдний кредит, він теж прив’язаний до того, що продовжується співпраця з МВФ.

Говорили і про те, як саме будуть надаватися кошти Україні, коли розблокуються ці 90 млрд євро. Йшлося про те, що буде окремий трек для виділення коштів на безпеку та оборону; це перший механізм. Інша частина коштів буде виділена через механізм бюджетної підтримки через макрофінансову допомогу. І третій механізм працюватиме через оновлення Плану України (Ukraine Facility Plan), у якому конкретні суми пов’язані з виконанням конкретних показників".

Ну, і, врешті-решт, сталася спроба координації дій — власне те, задля чого і варто проводити такі зустрічі.

"Тарас поінформував нас, що Єврокомісія планує в оновлених умовах для Ukraine Facility (Плану України) насамперед наполягати на 2026 рік на тому, що співвідноситься із євроінтеграційними завданнями в кластері "Основи" (верховенство права, антикорупція, демократичні інституції) та завданнями у сфері енергетики. І на ці речі Тарас просив нас, по можливості, звернути увагу депутатів".

ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ БЕРЕЗНЯ. "ЗАРАЗ ТИСК НА ПАРЛАМЕНТ ВІД МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ БУДЕ КОЛОСАЛЬНИЙ!"

Отже, що ми маємо на початку останнього пленарного тижня Верховної Ради у березні 2026 року?

Новий законопроєкт від уряду (з новелами від МВФ), судячи з почутого нами, якщо його внесуть до парламенту, станом прямо на зараз не має шансів. Якщо виходити з проваленого голосування по цифрових платформах, то максимум того, що він може зібрати — це близько 170 голосів "за". А враховуючи те, що в урядовому законопроєкті містяться всі 4 непопулярні теми від МВФ, включно з оподаткуванням ФОПів, голосів може бути ще менше. "Братська могила" — як сардонічно жартують депутати. Вони ж кажуть (це взагалі популярна думка в парламентських кулуарах, і не тільки), що "і дедлайн перенесуть, і вимоги покращать — європейці усе розуміють і без грошей нас не залишать. У них просто немає іншого виходу. Вимагати будуть, але не так, щоб прямо ставити нас у бан".

Тим часом нардеп зі "Слуги народу" надсилає автору цього матеріалу повідомлення: "Зараз тиск на парламент від малого і середнього бізнесу буде колосальний! Я читаю у ФБ пости і коменти, так там усіх, хто каже, що може зробити ПДВ для ФОП, просто знищують у коментарях! І так вже 90 000 українських ФОПів відкрили в Польщі через війну — так ще й податки там нижчі, ніж у нас. А якщо зроблять ПДВ+військовий (і не треба забувати ще і про ЄСВ), то бізнеси просто закриються".

Про те, що станом на зараз урядовий законопроєкт не має шансів, у п’ятницю сказала "Цензору" і народна депутатка фракції "Слуга народу", членка Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Галина Янченко. А суботня розмова зі ще одним "слугою народу", головою парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим почалася з такого діалогу:

- То як, урядовий законопроєкт з новелами від МВФ у понеділок внесуть до парламенту?

- Внесуть, але Рада поки паралізована. Ми, схоже, навіть зберемося не у вівторок, а лише у середу-четвер. Чому? Тому що йдуть перемовини всіх фракцій і, наскільки я розумію, уряду теж. Фракції на цих перемовинах представляють їхні лідери.

- Добре, але навіть якщо лідери і дійдуть (за певних умов) згоди на те, щоби ухвалити законопроєкт з новелами від МВФ, їм же ще доведеться переконувати своїх депутатів?

- Звичайно. Це багаторівневий діалог. Якщо їм вдасться домовитися між собою, далі вони підуть до своїх фракцій і груп, будуть говорити з ними, і що там буде — хто знає?

- Чи є ймовірність того, що у МВФ зголосяться перенести дедлайн хоча б на пару тижнів? Бо ж депутатський корпус перебуває у зовсім суворому цейтноті — особливо якщо взяти до уваги шалений спротив багатьох депутатів вимогам Міжнародного валютного фонду?

- Ну, очевидно, що МВФ розуміє те, що дедлайн треба переносити...

Тим часом у жодній фракції факт проведення якихось перемовин з урядом "Цензору" не підтвердили. Щоправда, цього тижня ситуація може змінюватися чи не погодинно. Занадто важливим є питання; занадто багато людей та інституцій зацікавлені у його розв’язанні (читай: багатостраждальному компромісі сторін).

Та й, як казав Франтішек Шквор з "Пригод бравого солдата Швейка":

"Як було, так було, все ж таки якось було,

Ще ніколи так не було, щоб якось не було".

Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"