РУС
10862 посетителя онлайн
Бойцы 92-й ОШБр взяли в плен российского захватчика после того, как наш воин попросил у оккупанта сигарету. ВИДЕО
Воины 92-й отдельной штурмовой бригады имени кошевого атамана Ивана Сирко подошли к россиянам и просто забрали их в плен.
Материал обнародовали в телеграм-канале 92-й ОШБр, передает Цензор.НЕТ.
Как рассказывает пленный, они просто увидели украинского военного, который к ним подошел. Перекинулись парой слов, поделились сигаретой. После этого наш боец вернулся с побратимом и пополнил щедрыми оккупантами обменный фонд.
"Мы проснулись утром, смотрим - идет украинец. Мы вышли, поздоровались. Он попросил сигарету, и ушел. Потом они пришли уже вдвоем, мы все обсудили и пошли к ним", - говорит пленный.
"Серед наших військових є термін "м'ясні роти". Це не ті розрекламовані підрозділи, куди набирають молодих і гарних бородачів; це не підрозділи які можуть собі дозволити
показати спалювання ворожої техніки з дрона, солдати таких бригад не екипійовані як "ссо-тро". Нє. Вони виглядають як правило ось так, як на світлині. Цих солдат ви не читаєте в твіттері, і телефон їм треба для вайбера, аби подзвонити рідним, щоб сказати що все добре, і що
все буде добре. Пообіцяє.).
Великі інтерв'ю у таких солдат не беруть, тому і в ютубі ви їх не знайдете.
Про таких солдат не згадують, коли "прославлені бригади" відступають після невдалого штурму (такі теж бувають, і по телевізору чи в тг каналах вам про них не скажуть), і відступаючи оголяючи фланги - таких солдат не попереджують про відступ. Що призводить до фатальних наслідків. Для таких солдат.
Наврядчи кажучи про "наших котиків з ЗСУ" у вас перед очима такий образ солдата))Але в реальності, в більшості випадків, він виглядає саме так. Бо
коли ви читаєте про "навалу орочих чмобіків" або про зеків вагнерів - то стримують все це ******** кодло, сидячи в окопі і тримаючи позиції, вивозячи тяжкість окопного буття - отакі люди.
Вони не чули про реабілітації; про птср теж, але вони так само як і всі
страждають від нього.
Тому вони і просять, інколи, відправити їх на лікування.
І не дивлячись на все, такі солдати - вражають своєю сміливістю, та відчуттям самопожертви заради інших людей.
Ідучи на роботу, снідаючи в кафе, відправляючись в бар пам'ятайте будь ласка про таких
солдат, згадуйте справжній образ солдата хоч на трохи. Бо все це можливо завдяки таким солдатам, що платять ціну набагато дорожчу, аніж податки чи донат.
І дуже прошу вас - не забудьте таких солдат після війни.
Піхота - це честь".