УКР
3411 відвідувач онлайн
Бійці 92 ОШБр полонили російського загарбника після того, як наш воїн попросив в окупанта цигарку. ВIДЕО
Воїни 92-ої окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка підійшли до росіян і просто забрали їх у полон.
Матеріал оприлюднили в Телеграм-каналі 92 ОШБр, передає Цензор.НЕТ.
Як розповідає полонений — вони просто побачили українського військового, який до них підійшов. Перекинулись парою слів, поділились цигаркою. Після цього наш боєць повернувся з побратимом, і поповнив щедрими окупантами обмінний фонд.
"Ми прокинулись зранку, дивимось — іде українець. Ми вийшли, поздоровались. Він попросив цигарку, і пішов. Потім вони прийшли уже вдвох, ми все обговорили й пішли до них", — каже полонений.
Топ коментарі
.
"Серед наших військових є термін "м'ясні роти". Це не ті розрекламовані підрозділи, куди набирають молодих і гарних бородачів; це не підрозділи які можуть собі дозволити
показати спалювання ворожої техніки з дрона, солдати таких бригад не екипійовані як "ссо-тро". Нє. Вони виглядають як правило ось так, як на світлині. Цих солдат ви не читаєте в твіттері, і телефон їм треба для вайбера, аби подзвонити рідним, щоб сказати що все добре, і що
все буде добре. Пообіцяє.).
Великі інтерв'ю у таких солдат не беруть, тому і в ютубі ви їх не знайдете.
Про таких солдат не згадують, коли "прославлені бригади" відступають після невдалого штурму (такі теж бувають, і по телевізору чи в тг каналах вам про них не скажуть), і відступаючи оголяючи фланги - таких солдат не попереджують про відступ. Що призводить до фатальних наслідків. Для таких солдат.
Наврядчи кажучи про "наших котиків з ЗСУ" у вас перед очима такий образ солдата))Але в реальності, в більшості випадків, він виглядає саме так. Бо
коли ви читаєте про "навалу орочих чмобіків" або про зеків вагнерів - то стримують все це ******** кодло, сидячи в окопі і тримаючи позиції, вивозячи тяжкість окопного буття - отакі люди.
Вони не чули про реабілітації; про птср теж, але вони так само як і всі
страждають від нього.
Тому вони і просять, інколи, відправити їх на лікування.
І не дивлячись на все, такі солдати - вражають своєю сміливістю, та відчуттям самопожертви заради інших людей.
Ідучи на роботу, снідаючи в кафе, відправляючись в бар пам'ятайте будь ласка про таких
солдат, згадуйте справжній образ солдата хоч на трохи. Бо все це можливо завдяки таким солдатам, що платять ціну набагато дорожчу, аніж податки чи донат.
І дуже прошу вас - не забудьте таких солдат після війни.
Піхота - це честь".
Я просто в істериці від майстрів))