Чужі вибори

У неділю, 1 червня, Польща визначиться із своїм майбутнім президентом. Передвиборча гонка, яка добігає завершення, обіцяє бути запеклою. З однієї сторони – очільник Інститут національної пам'яті, підтримуваний правопопулістською партією "Право і справедливість" Кароль Навроцький, з іншої – мер Варшави, представник ліберальної Громадянської коаліції Рафал Тшасковський.

Опитування, проведені до дебатів 23 травня, свідчили, що кандидати йдуть пліч-о-пліч.

Так, згідно з опитуванням центру "Opinia24", у другому турі 47% опитаних висловлюють свою підтримку Навроцькому, 45% - Тшасковському, ще 8% - не визначилися.

А дослідження центру Ipsos показало, що обидва кандидати мають підтримку на рівні 47% перед другим туром.

Дебати п’ятниці 23 травня не надто сильно змінили позиції котрогось із кандидатів, що лишень засвідчує запеклість боротьби.

Ми з цікавістю та навіть з хвилюванням спостерігаємо за виборами в сусідній державі, бо Польща надала нам чимало військової та економічної допомоги, прийняла велику кількість українців з початку повномасштабного вторгнення рф. Саме через територію Польщі пролягає один із основних шляхів постачання військової та гуманітарної допомоги для нашої держави.

Тому, коли тема України, з’являється в риториці Тшасковського чи Навроцького, наша увага до польських виборів стає ще прискіпливішою.

Нещодавно Навроцький висловився проти вступу України до НАТО та заявив, що Польща в жодному разі не відправлятиме свої війська в Україну. Його заява у багатьох викликала гнів та обурення.

Однак варто згадати, що недавно й польський прем’єр, безсумнівно великий друг України Дональд Туск, який підтримує Тшасковського, теж заявляв, що Польща не відправлятиме свої війська в Україну. А, коментуючи завершення торговельного безвізу України з ЄС, Туск заявив, польський уряд прагне допомогти Україні в її війні з Росією, однак це не повинно відбуватися за рахунок польських виробників. За словами Туска, його уряд "буде дбати про польські економічні інтереси, навіть якщо вони будуть у конфронтації з українськими інтересами".

Продовжуючи тему торгівлі, на дебатах Тшасковський заявив, що "нам потрібно дбати про польські інтереси, не пропускаючи зерно з України… Однак, ми маємо допомогти Україні. Адже краще Путіну вибити собі зуби в Україні, аніж нападати на когось іншого".

Очевидно, що кого б не обрали поляки, чи Тшасковського, чи Навроцького – понад усе вони ставитимуть польські інтереси. Бо обидва кандидати – пропольські. Питання, чи хтось із них є проукраїнським чи не є, більше хвилює нас, а не польського виборця.

Варто завжди пам’ятати, що вся допомога нам, передана Європою, США та іншими країнами, продиктована теж національними інтересами цих країн, а не жертовністю чи співчуттям. У геополітиці, на щастя чи на жаль, мало місця для емоцій.

Тому то ми часто чуємо заяви європейських лідерів, що Україні необхідно допомагати, щоб обламати імперські амбіції путіна й не дозволити йому піти далі.

Кілька реплік і про нещодавні вибори в Румунії, де перемогу здобув ліберальний кандидат та чинний мер Бухареста Нікушор Дан. Ультраправий Джордже Сіміон, який виступає проти допомоги Україні та підозрюються у зв'язках з росією, вибори програв. Після цього факту ми можемо видихнути з полегшенням. Новообраний президент Румунії Дан уже пообіцяв подальшу підтримку Україні з боку Румунії.

Попри те, що офіційний Бухарест тримає в суворому секреті обсяги та номенклатуру військової допомоги для України, ми точно знаємо, що Румунія передала нам батарею ЗРК Patriot. А ще Румунія допомагає з підготовкою українських пілотів та технічного персоналу F-16.

Тож, допомога та підтримка з боку Румунії зі зміною влади в країні триватиме.

Ми так уважно спостерігаємо за виборами в сусідніх країнах, розуміючи, що від їхніх результатів багато чого залежатиме й для нас: подальша допомога, підтримка євроінтеграційних процесів, санкційний тиск на рф. Є в цьому навіть якась легка заздрість, бо поки через війну не маємо своїх виборів, спостерігаємо за чужими.

Наших чудових сусідів - румунів та поляків лишається лише привітати. Чесні, вільні вибори в умовах рівноправної конкуренції - це завжди торжество демократії!