Україні потрібно врегулювати проблемні історичні питання з Польщею для членства в ЄС, - Туск
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україна не стане членом ЄС без врегулюваня спірних історичних питань.
Про інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Європейську правду.
Відповідаючи на запитання про слова віцепрем'єр-міністра, глави Міністерства оборони Владислава Косіняка-Камиша, який у липні заявив, що Україна не може бути прийнята до Європейського Союзу, поки Варшава і Київ не вирішать питання Волинської трагедії, Туск сказав, що він мав рацію, але водночас "не відкрив Америку".
"Україна не буде членом Європейського Союзу без згоди Польщі. Україна повинна відповідати стандартам, а вони різноманітні – це не лише питання кордону, торгівлі, правових та економічних стандартів. Це також питання, я б сказав, культурно-політичних стандартів", – зазначив він.
За його словами, Євросоюз не був би створений без примирення між німцями і французами чи німцями і поляками. "Українці повинні розуміти, що вступ до Союзу означає входження у сферу стандартів, які стосуються політичної та історичної культури", – підкреслив він.
Водночас глава польського уряду анонсував, що буде "все чіткіше і чіткіше" пояснювати, особливо під час польського головування в Раді ЄС (у першій половині 2025 року), що в інтересах Києва є врегулювання польсько-українських відносин. "Отже, ця історія повинна бути похована, якщо ми хочемо будувати хороше майбутнє", – підсумував Туск.
Туск зазначив, що він дуже хотів би, щоб "те, що є спірним, коли йдеться про польсько-українські відносини", не було алібі для тих, хто має "проросійські тенденції", – хоча вони є "маргінальними" в Польщі.
Україна, додав він, у будь-якому випадку повинна буде "виправдати польські очікування з точки зору не стільки поховання історії, скільки облаштування наших відносин на основі правди про цю історію".
"Адже я знаю, що ця правда не є чорно-білою, що з польського боку є лише ангели, а з українського – злочини, але тим більше важлива правда, ексгумація і достовірна оцінка того, що відбувалося під час і після Другої світової війни – це ті елементи, які необхідні для налагодження добрих польсько-українських відносин", – сказав він.
Точно пам*ятаю, орбана/сіярту/фіцу вже посилали найух; дональда
дакатуска ше ні?Ну якщо вже мова йде про "історичні проблеми" - то у мене питання до Туска: "Хто чиї землі колонізувать і захоплювать почав у 15-16 століттях?" Невже це українці кашубів та мазурів утискали - перетворювали на кріпаків та примушували переходить у православ"я? А може це українці наплювали на рішення Паризької конференції та почали українізувать поляків та проводить "пацифікації" ("умиротворення")? А про надання національної автономії для поляків забули! Ну і це мабуть українські депутати змушували поліцію арештовувать польських депутатів на час прийняття антипольських законів у Сеймі -щоб ті не заважали приймать ці закони?
А зараз ми економічні конкуренти та постачальники дешевої робочої сили і їм потрібно під любим приводом затримати від вступу в ЄС
Коли орда колись прийшла всі воювали окремо, причому перед тим вони були разом та відбили напад орди ....
Потім при Хмельницькому старшина почала збагачуватись і це відбило від козацького війська багато прихильників та не було коштів на кінноту і артилерію
При Унр Винниченко та Грушевський розвели корупцію, загравали з совєтами, та вставляли палки в колеса популярним командирам при формуванні війська в результаті армії не було сформовано
Нагадаю як Київська Русь зруйнувала єврейську державу Каганат і до цього часу євреї це не можуть простити... та і поплатились потім тому що це був хороший буфер від кочівників
Хозари - тюрки! І їх потомки - це азербайджанці киримли та караїми! Перші та другі - змінили релігію Останні її зберегли Але ніколи не були "семітами"
В тому-то і фокус: гонор - то штука, котрої бракує українцям і котра відсутня у білорусів, а у поляків тої штуки в надлишку.
Полякам завше у першу чергу були важливі їхні - польські - інтереси. А тому, захищаючи ті інтереси, вони не надто заморочувались інтересами сусідів (наприклад, українців). Кілька разів поляки вже потрапляли в ту дурну пастку: вирішивши проблеми короткострокової перспективи (наприклад, за рахунок створення проблем українцям), встрягали у середньо- і довгостроковій перспективі у величезні проблеми. Пригадуєте Перший та Другий поділ Польщі?.. Це розумію я - українець польського походження, це розуміє притомна частина польського суспільства... Але у Польщі також є свій... мутрий наріт (
Чи ти то хрюкнуло просто для того, щоб бодай щось хрюкнути і кілька срублів за той хрюк отримати?
Дивись - дохрюкаєшся, ваня...
"цікаві" такі друзі, шо тримають за руки у бійці чи викручують ті самі ж руки у "дружньому" спілкуванні..
Тогда, за такое гнусное предположение, мой коммент почикали, а меня забанили.
А оно вон оно как - первый пошёл
- А ты кто такой, скажи пожалуйста?
- А ты кто такой?
- Нет, кто ты такой, я спрашиваю?!
- А ты кто такой?!
До остаточної ліквідації УПА на своїй території польська влада приступила в квітні 1947 року, створивши для цього оперативну групу «Вісла», яка складалася з п'яти армійських піхотних дивізій (3-я, 6-а, 7-а, 8-а, 9-а піхотні дивізії війська Польського), 1-й дивізії Корпусу внутрішньої безпеки та двох окремих полків (5-го саперного і 1-го автомобільного). Загальна чисельність задіяного особового складу налічувала до 20 тис. солдатів і офіцерів. Загальне керівництво було покладено на заступника начальника Генерального штабу війська Польського генерала Стефана Моссора.
Восени 1947 року після депортації 160 тис. українців з південно-східних воєводств Польщі ( З БУВШИХ ЗЕМЕЛЬ УКРАЇНИ)діяльність УПА на Закерзонні стала безперспективною. У результаті незначна частина групи «Сян» пробилася через територію Чехословаччини в Західну Німеччину, інші осередки УПА розбили польські війська»
Українці вкотре це зробили. На початку червня цього року відомі українські політики, в тому числі президенти України Леонід Кравчук і Віктор Ющенко, який був головним ініціатором такого кроку, очільники церков, авторитетні представники інтелектуальної еліти, звернулися з відкритим зверненням до проводу Польської держави, духовних і культурних діячів та всього польського суспільства, в якому засудили польсько-український конфлікт у роки Другої світової війни і попросили прощення за вчинені українцями кривди.
«Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас, - це єдина духовна формула, що повинна бути мотивом кожного українського і польського серця, яке прагне миру й порозуміння. Убивства, катування, національне та релігійне приниження, соціальний визиск і депортації - нашим народам добре знайомі ці слова. Пам'ятаємо кожне з них, - наголошувалося у зверненні. - Доки житимуть наші народи, доти нам болітимуть рани історії. Але житимуть наші народи лише тоді, якщо, попри минуле, навчимося ставитися один до одного як рівні побратими. Найбільшим злом наших відносин була нерівність, що походила від бездержавності України. З приреченою послідовністю катастрофа української державності вела до руїни державності польської. Ця закономірність є трагічною аксіомою відносин України і Польщі. Українській державі ще належить повною мірою сформувати цілісне й гідне ставлення до минулих випробувань, їхніх причин, власної відповідальності за минуле і майбутнє. Польській думці належить повною мірою прийняти самобутність української національної традиції як справедливу і гідну поваги боротьбу за свою державність і незалежність. Приймімо, нарешті, один одного і думкою, і серцем. Найважливішим пам'ятником нашим націям стануть не локальні пантеони, а простягнуті один одному руки».
Автори цього звернення закликали польське державне керівництво та парламентаріїв «зупинити незважену політичну декларацію, схвалення якої не вгамує біль, а лише дозволить нашим спільним ворогам використати його проти Польщі та України». Було запропоновано також разом встановити спільний День пам'яті жертв нашого минулого.
«Марш, марш, Пілсудський, з тобою милість Божа,
Ми побудуємо велику Польщу від моря і до моря »- говорив цей популярний польська пісня на мотив національного гімну «Ще Польска нє згінела». Пілсудський навіть розробив проект величезної польської конфедерації «Міжимор'я», яка б об'єднувала всi країни від Фінляндії до Румунії - тобто Прибалтику, Польщу, Угорщину, Югославію, Чехословаччину і Україну з Білоруссю. Однак націоналісти країн зокрема, Прибалтики, Білорусії і України) вчинили сильний опір. Та і проти нього категорично виступили США, Великобританія і ін., вони аж ніяк не бажали появи в Східній і Центральній Європі сильної слов'янської конфедерації. Тому проект залишився нереалізованим .. А зараз про таку величезну Польщу мабуть знову мріють вже ******* польські націоналісти. Звісно, надіємся що це їх нездійсненна маніакальна мрія.
Країни України може не бути!
Нам потрібно НАТО, і ми там будемо без схвалення Польщі.
шакали Європи, падальщики
І в якому тоні це було висказано!!. Щось подібне я чув від кацапів, цю зверхність, нравоучительность, пиху. Це на часі зараз??! Хай горить у пеклі.