Новий Цивільний кодекс може знищити антикорупційні розслідування та механізми фінмоніторингу, - YouControl

У YouControl вважають, що ухвалення Цивільного кодексу у нинішній редакції відкине Україну на 10 років назад у сфері прозорості та протидії корупції. Юристи звернули увагу на низку норм, які можуть легалізувати видалення незручної інформації про корупціонерів, знищити механізми фінмоніторингу та дозволять компаніям приховувати "російський слід".

Про це йдеться у публікації YouControl, інформує Цензор.НЕТ.

Більше читайте у нашому Telegram-каналі

"Право на забуття"

Зокрема, звертається увага на статтю 328, яка закріплює так зване "право на забуття". Відповідно до неї, фізична особа може вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних не лише якщо вона недостовірна, а й якщо вона просто "втратила суспільний інтерес".

Зазначається, що у разі якщо ця норма запрацює, медіа та аналітичні системи будуть змушені або вилучити інформацію по особі або "відбілювати" репутацію таких діячів.

"Це повністю суперечить принципам прозорості та підзвітності дій, руйнує цілісність історичних корпоративних даних та робить неможливою процедуру перевірки контрагентів", - йдеться у публікації.

Приватність для юридичних осіб

Крім того, статті 345 та 353 гарантують юридичній особі право на власний "цифровий образ" (акаунти, персональні сторінки, цифрові профілі тощо) і прямо визначають: обробка даних щодо цифрового образу юридичної особи можлива лише за її згодою.

"Якщо захист персональних даних людини є зрозумілим концептом, то наділення юридичних осіб правом на "приватність" – це правовий нонсенс", - заявляють у YouControl.

Там наголошують, що діяльність компаній має бути абсолютно прозорою для забезпечення безпеки господарського обороту.

"Вимога отримувати згоду компанії на обробку її цифрового профілю – це легальний щит для рейдерів, фіктивних медіа та фіктивних фірм. На практиці це може обмежити можливість агрегування даних про податкові борги, судові рішення, санкції або зв’язки компаній у публічні досьє в аналітичних системах зокрема", - сказано в заяві.

Така норма може створити додаткові бар’єри для добросовісних учасників ринку та водночас — нові можливості для недоброчесних.

Кінець автоматизованої аналітики?

Ще одна загроза, на переконання юристів, криється у статтях 321, 332 та 336, що регламентують право фізичної особи на цифровий особистий простір та цифрову приватність.

"Як працюють сучасні OSINT-системи та комплаєнс-сервіси? Вони автоматично агрегують відкриті дані (ЄДР, судові реєстри, бази НАЗК) та формують аналітичне досьє (той самий "цифровий профіль"). Під дією статті 336 створення такого профілю без згоди корупціонера чи боржника стане порушенням Цивільного кодексу. Для захисту приватності цілком достатньо контролювати те, що людина створює сама, а не те, що генерує про неї держава у вигляді відкритих даних", - сказано в публікації.

Читайте також: НАЗК назвало найкорумпованіші сфери в Україні: де ризики залишаються найвищими

Ера SLAPP-позовів

Також юристи звертають увагу на статтю 337 – "Право на інформаційний спокій". У YouControl заявляють, що це відкриває "ящик Пандори" для так званих SLAPP-позовів (стратегічних позовів проти участі громадськості). Відповідно ризикові контрагенти зможуть вимагати від журналістів-розслідувачів та реєстрів припинити публікацію розслідувань чи видачу інформації про борги, обґрунтовуючи це тим, що суспільна увага порушує їхній "інформаційний спокій".

"Прийняття проєкту №15150 у нинішній редакції без урахування специфіки відкритих даних скасує презумпцію відкритості державних реєстрів. Це відкине Україну на 10 років назад у сфері прозорості та протидії корупції", - резюмують у YouControl.

• Нагадаємо, що 28 квітня депутати Верховної Ради підтримали у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу.

Читайте також: Україна запускає новий проєкт для посилення антикорупційних реформ, - Буданов

Автор: Ольга Гергелюк