Деталі імплементації закону про освіту будуть розроблені спільно з нацменшинами, - Клімкін
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що деталі імплементації закону "Про освіту" будуть викладені в плані реалізації, розробленому спільно з національними громадами.
Про це він написав у своїй колонці на сайті "Європейська правда", повідомляє Цензор.НЕТ.
"Венеціанська комісія констатувала, що український закон, будучи рамковим, залишає достатній простір для повноцінного вивчення учнями з національних меншин рідної мови. Конкретні ж положення і деталі повинні бути закріплені в окремому плані реалізації закону "Про освіту", а потім, якщо необхідно, то і в законі "Про загальну середню освіту", який саме зараз розробляється", - написав Клімкін.
За його словами, ці положення і документи, як і рекомендує Венеціанська комісія, будуть готуватися в тісному контакті з самими національними громадами.
Міністр додав, що реакція окремих європейських країн на український закон "Про освіту" продемонструвала проблему "старшобратського" ставлення до України.
"Реакція сусідніх європейських країн висвітлила ще один серйозне, якщо хочете, загальнополітичне питання. Хоча закон "Про освіту" аж ніяк не порушував ніяких норм Європейського Союзу, наш намір посилити в Україні позиції української мови викликали в них спонтанний протест... Нашим партнерам слід якомога швидше усвідомити, що ми рівноправні й рівноцінні їм держава - не більше, але й не менше. І тоді в нас ніколи не буде виникати подібних проблем. Ми готові брати на себе відповідальність за власну історію і за майбутнє наших відносин із сусідами, але й вони повинні зробити те ж саме", - підкреслив П.Клімкін.
Голова МЗС України переконаний, що в результаті дискусії буде знайдено шлях, як забезпечити повноцінне функціонування державної мови як потужного чинника формування єдиної української політичної нації.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.
Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.
Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.
Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.
28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).
28 вересня набув чинності закон "Про освіту".
4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".
Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".
12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.
Порошенко відповів чотирма мовами членам ПАРЄ на питання про реформу освіти. Крім того, Президент України пообіцяв у ПАРЄ: "Україна повністю запровадить висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту, але вивчення державної мови обов'язкове".
Как же вам удаётся держать народ за идиотов??? А потому,что молчат все.