Україна не має наміру задовольняти неадекватні вимоги Угорщини, - Кулеба

Україна має намір відстоювати свою позицію і не піде на виконання неадекватних вимог Угорщини.

Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на УНІАН, про це сказав постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба в ефірі одного з телеканалів.

"Ми протистоїмо, але ні з нашого, ні з їхнього боку поступок немає. Ми не боїмося цього дипломатичного протистояння, якщо ми переконані, що діємо правильно, в рамках наших міжнародних зобов'язань", - заявив Кулеба.

"Ніякого наміру зливати позицію у нас немає. Ми не хочемо воювати політично з Угорщиною, але й іти на неадекватні вимоги, задовольняти їх ми не готові", - додав постійний представник України.

Читайте: Угорщина поставила питання безпеки України в залежність від освітнього питання, - Гриневич

За його словами, попри напругу в двосторонніх відносинах через питання мови освіти, Угорщина зацікавлена ​​в безпеці України.

"Попри загострення в сфері освіти санкції проти РФ були продовжені", - зазначив Кулеба.

"У сфері безпеки і Угорщина, і Польща зацікавлені в тому, щоб Україна була сильною державою, здатною себе захищати і ефективно бути східним флангом Європи в широкому сенсі. Але не треба мати жодних ілюзій, треба робити ставку на себе, розвивати свої сили, а із сильними всі захочуть дружити", - резюмував він.

Також читайте: Парламент Румунії відмовився надати автономію трьом повітам, де компактно проживають угорці

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.

28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".

Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".

Міністр освіти України Лілія Гриневич за результатами переговорів з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом заявила: "Україна не змінюватиме моделі навчання в угорських школах до отримання висновків Венеціанської комісії щодо закону про освіту". А глава МЗС України Павло Клімкін після переговорів зазначив: "Україна і Угорщина спільно працюватимуть над механізмом імплементації закону про освіту".

12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.

Напередодні Порошенко відповів чотирма мовами членам ПАРЄ на питання про реформу освіти. Крім того, Президент України пообіцяв у ПАРЄ: "Україна повністю запровадить висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту, але вивчення державної мови обов'язкове".

11  грудня Венеціанська комісія офіційно оприлюднила рекомендації Україні згідно із законом про освіту в частині навчання мовами національних меншин.   

Автор: Наталя Джума