Рівень інвестицій в електромережі найнижчий серед всієї комунальної інфраструктури, - ЗМІ
Рівень інвестицій в електричні мережі найнижчий серед всієї комунальної інфраструктури.
Про це йдеться у спеціальному проєкті інтернет-видання "Економічна правда": "Хто і скільки інвестує в українську енергетичну і комунальну інфраструктуру".
Видання стверджує, що в тепломережі інвестують 6 543 гривень на 1 км, у водопровідні труби - 3 450 гривень/км, а найменші інвестиції отримує газогін - 700 гривень/км і електромережі - 637 гривень/км. Крім того, поточна модель тарифоутворення cost+ для комунальної та енергетичної сфери веде до підвищення тарифів. Тобто кожен громадянин України платить менше 1 долара на місяць (22 гривні) на підтримку всіх комунікацій, якими в його житло надходить електрика, газ, вода і тепло. Але навіть ці невеликі кошти розподіляються між операторами нерівномірно, і такий перекіс призводить до гострого дефіциту інвестицій для електричних і газових мереж.
Водночас контроль ефективності використання тарифних коштів на інвестиції в мережі в державних компаніях - майже повністю відсутній. Механізм контролю існує в приватних енергетичних компаніях, що керують розподільними мережами, проте саме вони мають найменшу можливість інвестувати - діюча регуляторна модель cost+ блокує приплив інвестицій. Це негативно впливає на стабільність і безпеку мереж.
В українських обленерго індекс SAIDI (характеризує надійність мереж) в 4 рази гірше, ніж у Польщі. "Мережі перебувають у жалюгідному стані через гострий дефіцит інвестицій. В Україні їхній рівень найнижчий в Європі. У нас інвестиції в кілометр енергомереж в 5 разів менші, ніж у Румунії. Відставання від Польщі - в 6 разів, від Німеччини - у 8 разів, від Великої Британії - в 30 разів. Зрозуміло, що низький рівень інвестицій призводить до низької якості послуг. Оновлення мереж потребують мінімум 15-20 років", - сказав експерт інституту Кеннана (США) і "Українського інституту майбутнього" Андріан Прокіп.
Зазначається, що для вирішення проблеми потрібна зміна тарифної моделі. Наприклад, використання так званого RAB-регулювання, коли спочатку залучається фінансування, проводиться модернізація мереж і зменшення витрат. Підвищення таким чином ефективності дозволить вигідно працювати в рамках затвердженого тарифу.
За нинішньої системи cost+ мережі доведеться модернізувати частинами впродовж 30 років. А ось RAB-тарифи дозволяють відразу привести їх в ефективний стан, що призведе до економії при експлуатації. І така економія дозволить розраховуватися, зокрема і за залучені для цього кредити.
На думку директора Центру енергії, природних ресурсів та геополітики Аріеля Коена нова методологія є виходом у ситуації, що склалася: "RAB-тарифи є невід'ємною частиною успішних реформ енергоринків Чехії, Грузії, Угорщини, Польщі, Румунії тощо. Цей тариф, як показав досвід Західної і Центральної Європи, є ключем, який відкриває двері для прямих іноземних інвестицій в енергетичні мережі".
Нагадаємо, раніше економіст Владислав Іноземцев зазначив, що якщо Україна хоче вийти на європейський рівень й інтегрувати свої електромережі з електромережами західних сусідів і при цьому забезпечити довгострокову незалежність від Росії, їй потрібно якомога швидше провести реформу RAB-тарифу. При цьому найбільш ефективними умовами RAB-тарифу буде нарахування ставки прибутковості від інвестицій на рівні WACC на всі активи операторів системи розподілу.
