Шмигаль долучився до написання радіодиктанту: "Непростий, багато пунктуації та цікавих слів"

У День української писемності та мови, 9 листопада, відбувся ювілейний, двадцятий, Радіодиктант національної єдності, який писали багато відомих людей.

Диктант у студії, обладнаній у читальному залі Національної бібліотеки імені Вернадського, писав і прем'єр-міністр Денис Шмигаль, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.

"Насправді дуже прекрасний текст. Диктант непростий, дуже багато пунктуації і багато цікавих слів… Перше хвилювання вже позаду. Тепер хвилювання лишається лише – як же ми написали всі цей диктант. Він дійсно був диктантом єдності, який об’єднав мільйони українців по цілому світі. Тому дякую за таку прекрасну ініціативу, яка відбувається вже вдвадцяте", - сказав Шмигаль.

Він зізнався, що робив незначні виправлення, і сказав, що віддасть диктант на перевірку.

Дивіться також: Американські дипломати привітали українців із Днем писемності та мови і розповіли про свої улюблені слова: "Відповідальність, прозорість і вареники". ВIДЕО

У студії, де писали диктант із дотриманням карантинних вимог, було чимало й інших відомих людей, зокрема й уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь, голова партії "Голос" Кіра Рудик, народна артистка України Наталія Сумська, заслужена артистка України Анжеліка Рудницька.

А онлайн цьогоріч диктант писали навіть і шрифтом Брайля - учні 10-12 класів Харківської спеціалізованої школи-інтернату ім. Короленка.

Назва цьогорічного диктанту, як оголосила знаменита акторка Римма Зюбіна, яка його зачитала, - "Виклики книжкової ери".

Його написав відомий письменник і видавець Іван Малкович. "Я старався, щоб це був текст для всіх, хто захоче приєднатися до цього диктанту", - сказав в ефірі Малкович.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Мова має визначальну роль для національної ідентичності, єдності та майбутнього України, - Кремінь

У диктанті йшлося, зокрема, про те, що коли Джоан Роулінг написала "Гаррі Поттера", і її серія романів розійшлася 100-мільйонними паперовими накладами, стало більш-менш зрозуміло, що електронні носії, принаймні поки що, не створюють кардинальної загрози паперовим книжкам. Проте з’явилися вони не випадково, а щоб ми в майбутньому змогли забрати улюблені книжки з собою на далекі планети. Але, зрештою, головне – читати, і не так важливо, з яких носіїв.

Як зазначалося, науковим консультантом проєкту стала доктор філологічних наук, професор Лариса Масенко.

Автор: Наталя Джума