Закликаю до чесної наукової дискусії і взаємоповаги, - Дробович про Волинську трагедію

Український інститут національної пам'яті виступив із заявою з приводу чергової річниці Волинської трагедії. Зазначається, що 11 липня в Польщі на державному рівні вшанували пам'ять жертв Волинської трагедії 1942-1943 років. Тоді, в роки Другої світової війни, на польсько-українському пограниччі десятки тисяч поляків та українців стали жертвами міжетнічних конфліктів - злочинів підпільних військових формувань і цивільних осіб обох націй.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в офіційній заяві УІНП.

"Усі жертви тих численних злочинів заслуговують бути названими та вшанованими. Усі злочинці повинні бути засуджені. Ми досі на шляху до цього, а це означає, що маємо приділяти особливу увагу фаховим дослідженням та оцінкам подій, щоб наше незнання не було благодатним ґрунтом для спекуляцій політиканів і ворожнечі. Чесна наукова дискусія, пошукові роботи, вивчення архівів – без популізму і пересмикувань – це те, чого так не вистачає нашим країнам. Водночас конкуренція жертв, призначання цілих народів чи угрупувань колективними винуватцями, применшення страждань іншої сторони конфлікту і спроби виправдання вбивць логікою "вони перші почали" є шляхом в нікуди, який веде до зростання міжетнічної ворожнечі та ризику нових жертв у майбутньому. Кожна нація – й українці, й поляки – повинні мати мужність поважати біль і втрати з протилежного боку та визнати відповідальність за злочини конкретних людей зі свого боку. Адже якщо хочемо порозуміння та добросусідських відносин у майбутньому, не маємо альтернативи реальному осмисленню Волинської трагедії на засадах чесного діалогу і взаємної поваги на підставі християнської формули "просимо пробачення та самі пробачаємо", – заявив голова УІНП Антон Дробович.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Посольство України в Польщі про Волинську трагедію: Це був і залишається спільний біль українського і польського народів

Досі між українськими і польськими істориками немає згоди щодо чисельності жертв, як серед поляків, так і українців, дискусійними є і питання організаторів та виконавців злочинів.

11 липня, згідно з рішенням Сейму Польщі від 22 липня 2016 року проголошено "Національним днем ​​пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої". Волинські події в Польщі називають "Волинською різаниною", "геноцидом", одноосібно звинувачують українських націоналістів. З таким трактуванням не згодні в Україні.

Для українського і польського суспільств ці історичні події залишаються травматичними, болісними і до кінця не пережитими, йдеться в заяві УІНП.

"Хоча ще в 2000-х лідери України та Польщі пристали на формулу примирення "просимо пробачення та самі пробачаємо", це не поставило крапку в політичних та емоційних дискусіях про цю трагедію", - йдеться в заяві.

Читайте також: Польща має намір відкрити "Інститут правди" і музей жертв "геноциду на Волині"

Волинські події починаються з рубежу 1942-1943 років, коли відбувалися перші вбивства поляків, а закінчуються восени 1944 року, коли масові акції припинилися. В результаті дій Української повстанської армії, з одного боку, низка польських формувань - націоналістичних, комуністичних і колаборантських з нацистами, з іншого, радянських диверсантів, загинули десятки тисяч поляків та українців, переважно в селах на західній частині колишньої Волинської губернії з центром у Житомирі. У 1921 році, згідно з Ризьким мирним договором між 2-ю Річчю Посполитою і СРСР, вона була розділена на Східну і Західну Волинь. Ця остання опинилася у складі Польщі. Сьогодні це Волинська та Рівненська області, і Шумський і Кременецький райони Тернопільської області.

Польський інституту нацпам'яті називає офіційну цифру 100 000 загиблих поляків на Волині і в південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5000 убитих українців.

Українські історики називають інші цифри: до 20 000 убитих українців та 35-40 тисяч убитих поляків.

Автор: Наталя Джума